№ 10061392, 08.06.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2010 року Справа № 2/276-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.–доповідача;

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.,

при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.

За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 27.05.2010 року:

від позивача: Макаровский Я.П., представник, довіреність №б/н від 18.01.10;

від відповідача: Танасійчук С.С., представник, довіреність №б/н від 06.04.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біодизельдніпро", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2010 року у справі № 2/276-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іхляс-Агро-Енергія", с.Геройське Сакського району, АР Крим

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біодизельдніпро", м.Дніпропетровськ

про розірвання договору та стягнення 4 486 400,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2010 року у справі № 2/276-09 (суддя Боділовська М.М.) розірвано договір № 26/02 від 26 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біодизельдніпро" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Іхляс-Агро-Енергія"; стягнуто з відповідача на користь позивача 2 960 000,00 грн., 25 585,00 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачподав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2010 року у справі № 2/276-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Відповідач вважає, що виносячи рішення суд не з'ясував всі обставини справи та не виклав ситуацію об'єктивно та всебічно, порушуючи його права. Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Біодизельдніпро" зверталося до позивача із зверненнями про усунення недоліків, яке необхідно для подальшого виконання робіт по остаточному монтажу і запуску в експлуатацію устаткування, які повинні забезпечуватися позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що ніяких звернень про усунення недоліків він не отримував та про всі ці документи дізнався у судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року апеляційна скарга була прийнято до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 11.05.2010 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 року розгляд справи відкладався до 27.05.2010 року.

27.05.2010 року у судовому засіданні оголошено перерву на 08.06.2010 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Біодизельдніпро" подано клопотання про призначення судової науково-технічної та інженерно-технічної експертизи.

Розглянувши клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке:

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 16.01.2008 року № 04-5/5).

Як вбачається з клопотання, з урахуванням уточнень до клопотання про призначення експертизи, відповідач на підставі ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України запропонував питання, які мають бути роз’яснені експертом, зокрема: перевірити комплектацію обладнання, підтвердивши чи відхиливши заяву відповідача про виконання своїх зобов'язань за договором № 26/02 від 26.02.2009 року.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.32 Господарського процесуального кодексу України Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Умовами договору №26/02 визначений порядок передачі обладнання та умови, за якими обладнання, продане за договором, вважається прийнятим покупцем (розділ 4 договору).

З урахуванням наведеного, дані щодо комплектності спірного обладнання можуть бути встановлені на підставі наданих відповідачем, згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України та умов договору доказів, і не можуть бути замінені висновком експерта.

Що стосується другого питання, запропонованого відповідачем: чи відповідає виробниче приміщення позивача ТУ У 29.3-34229995-002:08, то як вбачається з договору № 26/02 від 26.02.2009 року умови цього договору не передбачають обов'язку покупця щодо надання приміщення з зазначеними відповідачем параметрами температури та вологості повітря.

Крім того, колегія суддів вважає, що питання надання чи ненадання покупцем приміщення з зазначеними характеристиками не має значення для вирішення спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

          26 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біодизельдніпро" –продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іхляс-Агро-Енергія" –покупець був укладений договір № 26/02, за умовами якого продавець передає у власність покупця, здійснює монтаж і наладку устаткування для одержання біомаси з водоростей БІО-М і комплексу з переробки біомаси в синтезпаливо БКК(надалі - обладнання), а також здійснює навчання персоналу покупця роботі з обладнанням, а покупець приймає обладнання та оплачує його вартість та послуги продавця (п.1.1 договору).

Загальна сума договору визначена п.2.1 договору і складає 3 200 000 грн., які покупець сплачує на підставі розрахунку покупця в наступні строки: 70% - передоплата, 20% - за три дні до поставки обладнання на склад покупця, 10% - протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акта здачі –прийняття робіт та введення обладнання в експлуатацію (п.2.2 договору).

Пунктом 4.2 договору визначено, що передача у власність та монтаж обладнання покупцю здійснюється в строк 90 календарних днів з дня отримання 70% передплати, зазначеної в п.2.2 договору.

Пунктом 5.6 договору встановлено, що після завершення монтажу устаткування представники сторін здійснюють іспит устаткування. Після завершення успішних іспитів представники сторін підписують акт сдачі-приймання робіт і введення устаткування в експлуатацію.

          Згідно з п. 5.7 договору обов'язок складання акту здачі-прийому і введення устаткування в експлуатацію покладений на продавця. Покупець протягом п'яти робочих днів з дня отримання акту повинен направити продавцю підписаний акт чи вмотивований відказ від його підписання.

На виконання умов договору, позивач платіжним дорученням № 2 від 03.03.2009 року перерахував відповідачу на підставі його рахунку № 00000006 від 27.02.2009 року передоплату в сумі 2240000 грн., що складає 70% вартості всього обладнання.

З урахуванням вимог п.4.2 договору передача у власність позивача та монтаж устаткування повинні бути здійснені відповідачем до 3 червня 2009 року.

За видатковою накладною № РН-0000004 від 30.03.2009 року відповідачем відвантажено позивачу газотурбінна установка та комплект їмкостів на загальну суму 1700000 грн.

За видатковою накладною № РН-0000005 від 30.04.2009 року відповідачем відвантажено устаткування на загальну суму 1178000 грн.

Платіжним дорученням №10 від 23.04.2009 року та від 27.04.2009 року, № 15 від 20.05.2009 року та №16 від 21.05.2009 року позивачем перераховано відповідачу відповідно 663000 грн., 7000 грн., 8000 грн. та 7200 грн. Всього на виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу 2960000 грн.

Станом на 08.10.2009 року поставлене обладнання змонтовано не було.

Згідно з висновком експерта Регіонального підприємства торгово-промислової палати Криму № Е-256 від 08.10.2009 року обладнання в експлуатацію не введене, газодизельний генератор КАС-500 з часу поставки (квітень 2009 року) не розконсервований, в роботу не допускався;

електрообладнання на біогазовому устаткуванні не в робочому стані, відсутнє обладнання підготовки біомаси для заправки біогазової установки –відсутній подрібнювач та шнек;

зовнішня оболочка світодіодів в процесі роботи пропускає воду;

відсутня нормативно-технічна документація та сертифікати.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем зобов'язання за договором виконано не було.

Устаткування не змонтовано та не введено в експлуатацію, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідачем зобов'язання за договором щодо поставки, монтажу та введення в експлуатацію устаткування виконано не було, колегія суддів дійшла висновку про істотність порушень з боку відповідача умов договору, у розумінні приписів цієї норми, що є підставою для розірвання договору.

Відповідачем не доведено, що внаслідок не усунення позивачем недоробок, відповідач не міг виконувати роботи по остаточному монтажу та запуску в експлуатацію устаткування, як на це посилається відповідач в апеляційній скарзі.

Доказів направлення на адресу позивача листів щодо усунення недоліків не надано, як і не надано доказів наявності недоліків.

Умови договору (п.5.4) передбачають обов'язок покупця надати площадку в приміщенні для монтажу обладнання, а також забезпечити можливість підключення до водопровідних та електричних мереж та належну вентиляцію повітря в приміщенні.

Посилання відповідача на технічне завдання на виробництво обладнання з вирощування та переробці біомаси водоростей від 26.02.2009 року, яким встановлений обов'язок покупця надати приміщення, що відповідає встановленим завданням вимогам, є безпідставним, оскільки таке завдання особою, яка зазначена в технічному завданні –директором Сайдаметовим Р.І., не підписувалося, що підтверджується висновком експертного дослідження № 198 від 12.02.2010 року Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо розірвання договору підлягали задоволенню.

За своєю правовою природою спірний договір є змішаним договором, який містить як ознаки договору поставки, так і ознаки договору про надання послуг.

В силу ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що факт не передачі відповідачем устаткування в повному обсязі в строки, встановлені п.4.2 договору, підтверджений вищенаведеним висновком експерта Регіонального підприємства торгово-промислової палати Криму, доказів передання у власність позивача устаткування відповідачем не надано, позовні вимоги в частині повернення суми попередньої оплати також підлягали задоволенню.

Враховуючи викладене,колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.41,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Біодизельдніпро" у задоволенні клопотання про призначення судової науково-технічної та інженерно-технічної експертизи.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біодизельдніпро", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2010 року у справі № 2/276-09 залишити без змін.

Головуючий суддя Л. О. Лотоцька

Суддя Р. М. Бахмат

Суддя О.С.Євстигнеєв