№ 10061421, 09.06.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2010 року Справа № 35/60-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Омельянович Р.А., представник, довіреність № 20-51 від 30.01.2010 року; Ткаченко Л.Л., представник, довіреність № 20-519 від 24.12.2009 року;

від відповідача: Селяков О.В., юрисконсульт, довіреність № 416 від 01.01.2010 року; Шляєв І.В., юрисконсульт, довіреність № 415 від 01.01.2010 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2010р. у справі № 35/60-10

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м.Запоріжжя

до: державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 765, 86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м.Запоріжжя звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ про стягнення 765, 86 грн. вартості недостачі вантажу по залізничній накладній № 42261661.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2010 року по справі № 35/60-10 (суддя Широбокова Л.П.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки позивачем порушені правила та строки приймання вантажу та позовні вимоги не доведені належними доказами.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що вантаж у вагоні № 67856443, розміщений та закріплений відповідно до п.15.15 гл.3 “Додатку 14 до СМГС”, прибув на станцію Запоріжжя-Ліве 08.07.2009 року за залізничною накладною № 42261661. Заявка № 1468 щодо видачі вантажу направлена на імя начальника станції 08.07.2009 року; в заявці відповідач зазначив “видати вантаж”, однак на видачу не зявився. Скарга позивача про відмову у видачі вантажу направлена начальнику Запорізької дирекції залізничних перевезень 09.07.2009 року, відповідь на яку отримана 13.07.2009 року по факсу, офіційно відповідь надійшла 20.07.2009 року. На підїзну колію позивача вагон було передано по відомості здачі № 67 у 00:15 годин 09.07.2009 року. Скарга щодо необґрунтованої відмови станції Запоріжжя-Ліве у складанні комерційного акту у звязку з виявленою нестачею одного упору № 80-6-1407 направлена на адресу начальника Запорізької дирекції залізничних перевезень 09.07.2009 року.

В даному випадку піддони металеві є штучним вантажем і до прибуття представників залізниці на видачу для складання комерційного акту або експерта для складання акта експертизи позивач не мав права вивантажувати вантаж.

Скаржник також зазначає, що ним наданий до справи Акт експертизи від 16.07.2009 року, який є належним доказом часткового пошкодження (розукомплектування) вантажу, яке виникло через несхоронне перевезення.

Державне підприємство “Придніпровська залізниця” вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

УА СП “Трейс” відвантажило зі станції відправлення Іллічівськ Одеської залізниці по залізничній накладній № 42261661 на адресу відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” обладнання зємне, крипіжне (піддони металеві) код 693176 кількістю 10 одиниць, в розділі 4 залізничної накладної перераховані 10 піддонів.

Вантаж прибув на адресу вантажоодержувача та був предявлений до видачі 08.07.2009 року (а.с.10, 51).

Позивач 08.07.2009 року звернувся із заявкою на імя начальника станції № 1468 на видачу вантажу (а.с.14).

09.07.2009 року позивач надав начальнику Запорізької дирекції залізничних перевезень скаргу про відмову залізниці в складанні комерційного акту (а.с.11).

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Пунктом 5 Інструкції П-6 встановлено, що в усіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюється пошкодження чи порча вантажу, невідповідність найменування чи ваги вантажу та кількості місць, зазначених у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, вантажоодержувач зобовязаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту, а у разі неправомірної відмови органу транспорту від складання комерційного акту, вантажоодержувач зобовязаний відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову та здійснити приймання продукції у порядку, передбаченому даною Інструкцією.

Пунктом 30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.1.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 862/5083 передбачено, що у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилась його вартість, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів товарних експертиз, інспекції якості, ветеринарно-санітарного нагляду або відповідних спеціалістів організацій і підприємств, які не належать до системи Міністерства транспорту.

Експертиза провадиться в присутності начальника станції (його заступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції).

Одночасно з викликом експерта, станція повідомляє про це одержувача. Одержувач має право взяти участь у експертизі вантажу.

Експертиза швидкопсувних вантажів повинна бути проведена не пізніше доби з моменту відкриття вагону.

Результати експертизи повинні бути мотивованими з посиланням на нормативно-правові акти, стандарти і не можуть ґрунтуватися на припущенні про причини недостачі, псування або пошкодження вантажу.

Як вбачається з наданого позивачем Акту експертизи від 16.07.2009 року № О-1444, експертиза проводилася без представника залізниці.

Доказів виклику представника залізниці для участі у проведенні експертизи позивач не надав.

Вантаж для експертизи був предявлений експерту в цеху холодної прокатки відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, відомості про те, як охоронювався вантаж до приймання продукції і складання акта експертизи, в даному акті відсутні, що є порушенням вимог Інструкції П-6, у звязку з чим в акті відсутні відомості про стан навантаження вантажу у вагоні, з яких повинен був зроблений висновок про вину залізниці в пошкодженні чи недостачі вантажу, а саме з чиєї вини сталося недоукомплектування (недостача упору).

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, і те, що з наданого позивачем Акту експертизи від 16.07.2009 року № О-1444, який складений без участі представників залізниці, не вбачається вина залізниці в недоукомлектуванні вантажу, а інших допустимих доказів в порядку вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України, підтверджуючих вину залізниці в недоукомплектуванні вантажу, позивачем не надано, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у звязку з чим підстави для скасування оскаржуваного рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м.Запоріжжя –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2010 року по справі № 35/60-10–залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник

Повний текст постанови підписаний 10.06.2010 року.