Court ruling № 99929351, 28.09.2021, Ternivskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 215/846/19

1-кп/215/164/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого – судді Лиходєдова А.В.,

при секретарі Бисовій В.А.

за участю: прокурора Наумчик О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 357 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 12.08.2021 р. Тернівського районного суду міста Кривого Рогу, обвинуваченому було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 10.10.2021 р..

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений не заперечував проти розгляду клопотання у відсутність його захисника Вербицької Л.Д., яка надала заяву про згоду на це. Але обвинувачений заперечує проти продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як він не перебував у розшуці, а проживав за іншою адресою, ризики це лише домисли прокурора, є заява матері, про те, що вона не заперечує проти його перебування за її місцем проживання під час домашнього арешту. Його співмешкана вагітна, про що є відповідна довідка. Просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник Вербицька Л.Д. в судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без її участі.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, виходячи з наступного.

Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку його дії, посилався на те, що ОСОБА_1 раніше судимий, підозрюється у вчиненні нових умисних злочинів проти власності, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, зареєстрованого місця проживання немає, з 02.06.2020 р. перебував у розшуці, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведене, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього кодексу.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку його дії не змінилися, суд вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як він обвинувачується у вчиненні нових умисних злочинів проти власності, за один із яких може бути призначено покарання до 5 років позбавлення волі, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, з 02.06.2020 р. перебував у розшуці, тому може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вказані ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд при продовженні строку його дії, та прокурор у своєму клопотанні, продовжують існувати.

Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні на цей час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, відповідні ризики продовжують існувати та не зменшилися, є достатніми та виправдовують тримання особи під вартою.

Наявність міцних соціальних зв`язків – матері, що згодна на його проживання в її квартирі під час дії можливого домашнього арешту, співмешканки, що є вагітна, самі по собі не є підставами для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Тому, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 ,слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - по 26.11.2021 р..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 197, 199, 315 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 26.11.2021 р..

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Суддя: