Court ruling № 99928310, 28.09.2021, Zhytomyr District Administrative Court

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

28 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/26736/21

категорія 111010000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядженням Головного управління ДПС у Житомирській області № 373-р від 02.09.2021 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій Товариству з обмеженою відповідальністю «ОІЛ ГАЗ» терміном дії з 15.07.2019 до 15.07.2024, а саме: реєстраційний номер №06010314201900237, реєстраційний номер 06040314201900240,реєстраціний номер №06210314201900239, реєстраційний номер № 06080314201900238.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову у якій просить:

1. Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області № 373-р від 02.09.2021 року про анулювання ліцензій ТОВ «ОІЛ ГАЗ» (код згідно з ЄДРПОУ 42658640): реєстраційний номер № 06010314201900237 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Андрушівський район, м.Андрушівка, вул.Зозулинського, буд.15/Б; реєстраційний номер № 06040314201900240 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Брусилівський район, смт.Брусилів, вул.Небесної Сотні, буд,71; реєстраціний номер № 06210314201900239 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Пулинський район, смт.Пулин, вул.Незалежності, буд.95; реєстраційний номер № 06080314201900238 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Житомирський район, с.Тетерівка, вул.Шевченка, буд.61; до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

2. Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області видалити записи про анулювання ліцензій ТОВ "ОІЛ ГАЗ" (код згідно з ЄДРПОУ 42658640) а саме: реєстраційний номер № 06010314201900237 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Андрушівський район, м. Андрушівка, вул. Зозулинського, буд.15/Б; реєстраційний номер № 06040314201900240 за адресою місця торгівлі; Житомирська область, Брусилівський район, смт. Брусилів, вул. Небесної Сотні, буд.71; реєстраціний номер № 06210314201900239 за адресою місця торгівлі; Житомирська область, Пулинський район, смт. Пулин, вул. Незалежності, буд.95; реєстраційний номер №06080314201900238 за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Житомирський район, с. Тетерівка, вул. Шевченка, буд.61 з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним до набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує на очевидні ознаки протиправності Розпорядження, що можливість здійснення позивачем господарської діяльності напряму залежить від наявності та чинності відповідних ліцензій. Анулювання ліцензії, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності підприємства позивача, що тягне за собою такі невідворотні наслідки у вигляді неможливості виплати заробітної плати та невідворотності вивільнення працівників, втрати прибутку, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність за місцем її фактичної прив`язки у зв`язку з причинами, які з часом не залежатимуть від волі позивача, понесення глобальних фінансових збитків на виплату заробітної плати, відсутність можливості виконати взяті на себе зобов`язання, що призведе до банкрутства ТОВ "ОІЛ ГАЗ". Окрім того, обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, ТОВ "ОІЛ ГАЗ" вказує, що застосування заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості та спрямоване на ефективний захист порушеного та оспорюваного права позивача, за яким він звернувся до суду.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, зазначає наступне.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Положеннями частини 1 статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

На підставі зазначеного, суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно певної сторони у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення позову можливе виключно за наявності вказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Разом з цим, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчившись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність способу забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальність "ОІЛ ГАЗ" вказує, що анулювання ліцензії призводить до зупинення господарської діяльності підприємства позивача, що тягне за собою такі невідворотні наслідки у вигляді неможливості виплати заробітної плати та невідворотності вивільнення працівників, втрати прибутку, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність за місцем її фактичної прив`язки у зв`язку з причинами, які з часом не залежатимуть від волі позивача, понесення глобальних фінансових збитків на виплату заробітної плати, відсутність можливості виконати взяті на себе зобов`язання, що призведе до банкрутства ТОВ "ОІЛ ГАЗ".

Однак, на підтвердження вказаних у заяві обставин, заявником не надано до суду жодного доказу, зокрема: щодо кількості працівників, яким буде неможливо виплачувати заробітну плату, щодо наявності обладнання, про простой якого вказує у заяві ТОВ "ОІЛ ГАЗ", щодо наявності зобов`язань перед третіми особами, виконання яких буде ускладнено у зв`язку з анулюванням ліцензії та обгрунтованого розрахунку можливих фінансових збитків, тощо.

Доводи заявника щодо наявності очевидних ознак протиправності Розпорядження не підтверджено. З тексту оскаржуваного рішення вбачається наявність основних реквізитів, вказівку на норми, відповідно до яких воно винесено та підстава, а саме: доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 02.09.2021 №840/06-30-09-04-14.

Дослідження в сукупності доказів, які були підставою для винесення спірного Розпорядження та наявність, або відсутність порушення позивачем ст.15 Закону №481, може бути здійснена судом за результататом розгляду справи по суті.

Таким чином, наведені позивачем обставини, не є доказами необхідності вжиття існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи вище викладене, суд не вбачає будь-яких правових підстав, які вказують на необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позов.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ГАЗ" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Лавренчук