Decision № 9992283, 03.06.2010, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2010Справа №2-1/2721-2010 за позовом Кооперативного підприємства «Республіканське виробничо-будівельне управління Кримспоживспілки», (95493, м. Сімферополь, вул. 9 км. Московського шосе),

до відповідача Кооперативного підприємства «Виробниче управління Кримспоживспілки», (95051, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 2),

про стягнення 200 000,00 грн.

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача Гончаренко Л.Ю. – представник, довіреність від 16.04.2010р. № 01-60,

від відповідача не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Кооперативне підприємство «Республіканське виробничо-будівельне управління Кримспоживспілки» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Кооперативного підприємства «Виробниче управління Кримспоживспілки» про стягнення 200000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов’язання за договором займу № 15 від 20.05.2008р. в частині дотримання строків повернення грошових коштів, що й зумовило звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, у відзиві на позовну заяву вимоги позивача визнав у повному обсязі.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2008р. між Кооперативним підприємством «Республіканське виробничо-будівельне управління Кримспоживспілки» (позикодавець) та Кооперативним підприємством «Виробниче управління Кримспоживспілки» (позичальник) укладений договір позики № 15 (договір, аркуш справи 7).

Відповідно до пункту 1.1 договору позикодавець зобов'язується передати у власність позичальнику грошові кошти, а позичальник в свою чергу зобов'язується прийняти і повернути їх у визначений цим договором термін.

Пунктом 2.1 договору визначена сума позики – 200000,00грн.

Позивач відповідно до умов договору перерахував на рахунок Кооперативного підприємства «Виробниче управління Кримспоживспілки» суму позики в розмірі 200000,00грн., що зокрема підтверджується платіжним дорученням № 536 від 22.05.2008р. (аркуш справи 8).

У пункті 2.2 договору сторони обумовили строк повернення позики - до 20.09.2009р.

У порушення умов договору №15, відповідач свої зобов’язання в частині повернення позики не виконав.

За загальним правилом за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)

або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, (стаття 1046 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов’язань за договором позики суду не надано.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 200000,00грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно до пп. «а» п. 2 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» при зверненні до господарського суду із позовними заявами ставки державного мита складають: за позовом майнового характеру - 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимога про стягнення 200000,00грн. повинна бути оплачена державним митом в розмірі 2000,00грн. При подачі даної позовної заяви державне мито було сплачено в сумі 3000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №387 від 15.04.2010р.

Надмірно сплачене позивачем держмито в сумі 1000,00грн. (3000,00грн. – 2000,00грн.) підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Понесені позивачем судові витрати по сплаті держмита у розмірі 2000,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. судом відносяться на відповідача згідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Кооперативного підприємства «Виробниче управління Кримспоживспілки», (95051, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 2; банківські реквізити: рахунок № 2600348 у філії ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», м. Севастополь, МФО 308092, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 31829312) на користь Кооперативного підприємства «Республіканське виробничо-будівельне управління Кримспоживспілки», (95493, м. Сімферополь, вул. 9 км. Московського шосе; банківські реквізити: рахунок 26003284122 в КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 01472540) заборгованість в сумі 200 000,00грн., державне мито в розмірі 2000,00грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Кооперативного підприємства «Республіканське виробничо-будівельне управління Кримспоживспілки», (95493, м. Сімферополь, вул. 9 км. Московського шосе; банківські реквізити: рахунок 26003284122 в КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 01472540) надмірно сплачене за платіжним дорученням №387 від 15.04.2010р. держмито в сумі 1000,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.