Decision № 99909260, 15.09.2021, Khortytskyi District Court of Zaporizhzhia City

15.09.2021 Справа №337/3122/21

Провадження № № 2-о/337/81/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

присяжних Голубєвої Н.В., Гулевської С.П.

за участю секретаря Побережної О.В.

адвоката Попової К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Восьма державна нотаріальна контора про визнання особи безвісно відсутньою,

в с т а н о в и в :

09.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання особи безвісно відсутньою, яка мотивована тим, що її батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.04.1968 року, з 20.03.1978 року проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Її батько- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у листопаді 1991 року виїхав зі свого місця проживання: АДРЕСА_1 і до теперішнього часу не відомо його місцезнаходження.

Після смерті матері вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено через те, що квартира АДРЕСА_2 , є спільною сумісною власністю подружжя, проте батько у квартирі не проживав з 1992 року. Зі слів матері їй відомо, що батько виїхав нібито на заробітки до Російської Федерації, але у цьому вона впевнена не була. Право власності на квартиру зареєстровано на матір, оскільки пай за кооперативну квартиру виплачений повністю.

У 2021 році було здійснено запити з метою виявлення відомостей про батька та встановлено, що декларацію з лікарем, батько не укладав, на обліку, як отримував пенсії, не перебуває, перевірку щодо встановлення родинних відносин припинено, оскільки підстав для порушення кримінального провадження за ст. 115 КК України, не має. Оскільки відомостей про місце перебування батька не має багато років, просила визнати його безвісно відсутнім з 01.01.1991 року.

Ухвалою суду від 11.06.2021 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримала. Суду пояснила, що вона з 27.10.1991 року не проживала з батьками у вказаній квартирі, батька не бачила з цього часу. У квітні 1992 року мати повідомила, що він виїхав у м.Барнаул, бо він там працював вахтовим методом. Потім, зі слів матері було відомо, що батько надсилав два листи, у яких писав, що доїхав добре до місця призначення, а потім відомостей від нього не було. Мати у 1993 році писала листа на фірму «Опит» щодо батько, але відповіді у неї не має. Пізніше знайомий, який колись працював з батьком, нібито повідомив матір, що батька не має в живих, але довідатися у нього будь- що про батька, не має можливості, бо той помер. За життя мати зверталася до суду з заявою про оголошення батька померлим, проте рішенням суду у задоволенні заяви було відмовлено. Вона особисто, не приймала до 2021 року жодних заходів для встановлення місцезнаходження батька. Просила задовольнити її заяву.

Представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Попова К.Р. у судовому засіданні заяву підтримала та пояснила, що з 1992 року ОСОБА_2 не проживає у квартирі. До 2021 року мати заявниці не шукала свого чоловіка, а заявниця проживала окремо та батька також не шукала. Після звернення до неї, як адвоката, було спрямовано запити що ОСОБА_2 , але встановлено, що пенсію він не отримує, ІПН він не отримував, декларацію з лікарем не укладав та, оскільки з 1992 року відомостей щодо ОСОБА_2 не має, просила задовольнити заяву ОСОБА_1 .

Представник заінтересованої особи- Восьмої державної нотаріальної контори, до суду не з`явився, надавши письмову заяву про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи.

Заслухавши представника заявника, адвоката, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Судом встановлено, що батьками заявниці ОСОБА_1 є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.04.1968 року, та з 20.03.1978 року проживали і були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

У заяві при зверненні до суду та у судовому засіданні, ОСОБА_1 вказала, що зі слів матері, у 1992 році їй стало відомо, що батько виїхав у м.Барнаул, бо він там працював вахтовим методом, потім батько надсилав два листи, у яких писав, що доїхав добре до місця призначення, але згодом зв`язок з ним було втрачено і де знаходиться батько, їй невідомо. Визнання безвісно відсутнім батька їй необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, бо за життя, батьки придбали кооперативну квартиру, виплатили за неї пай і вони є її співвласниками.

З витягу реєстру територіальної громади м.Запоріжжя від 10.06.2021 року вбачається, що інформації щодо реєстрації місця проживання фізичної особи- ОСОБА_2 , не знайдено ( а.с. 30).

З копії відповіді начальника відділу РАЦС від 12.02.2007 року вбачається, що відділ РАЦС Кам`янко-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області повідомляв ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 по актовим записам про смерть за період з 1997 року по 1999 роки, не значиться ( а.с.7).

Відповідно до копії розпорядження голови Хортицької районної адміністрації від 01.03.2007 року № 875, вирішено оформити право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 ( а.с. 14).

З копій витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно вбачається, що вищевказана квартира належить на праві власності ОСОБА_3 ( а.с. 19,20).

З копії відповіді КНП «Запорізький центр медико-санітарної допомоги № 5» від 15.04. 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 укладеної декларації з лікарем ЗП-СЛ, немає, його амбулаторна картка відсутня ( а.с. 21).

ОСОБА_1 02.04.2021 року звернулася до ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області з заявою щодо встановлення родинних відносин з батьком гр. ОСОБА_2 , 1947 року народження, які були втрачені у 1991 році, що вбачається з копії талону-повідомлення єдиного обліку № 4967 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ( а.с.22).

З копії відповіді начальника ВП № 5 від 22.04.2021 року вбачається, що було прийнято рішення про зупинення проведення подальшої перевірки за заявою ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що в події відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 115 КК України ( а.с. 23).

Головне управління ПФУ в Запорізькій області повідомило, що ОСОБА_2 не звертався з заявою про призначення пенсії за віком, що вбачається з копії відповіді від 21.04.2021 року ( а.с. 24).

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Зазначена норма передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, яких вживав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутньою, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються:

а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;

б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;

в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до ч.2 ст.43 ЦК України;

г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 07.05.2018 року у справі №225/1297/17, який згідно ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватись при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

В той же час, згідно із положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що заявницею та її представником, крім викладених у заяві обставин, не надано жодного належного та допустимого доказу, або сукупність таких доказів, які б надавали змогу підтвердити факт безвісної відсутності ОСОБА_2 .

Витребувані лише у 2021 році відомості з: ДПС України, УПФУ в Запорізькій області, ВП № 5, КНП «Запорізький центр медико-санітарної допомоги № 5», не містять інформації про відсутність ОСОБА_2 протягом одного року в місці його постійного проживання; а відповідь з відділу РАЦС, взагалі отримана не заявником, а іншою особою ще у 2007 році.

Клопотань про витребування інших доказів, заявником та адвокатом, до суду подано не було.

Відсутність у ОСОБА_1 відомостей щодо місця перебування ОСОБА_2 не може бути підставою для визнання його безвісно відсутнім.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, в тому числі, наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб безвісно відсутніх.

Суду не надано відомостей про наявність відкритої оперативно-розшукової справи та про результати розшуку особи, а як вбачається з матеріалів справи, ВП № 5 прийнято рішення про зупинення проведення подальшої перевірки за заявою ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що в події відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 115 КК України ( а.с. 23).

Також, судом встановлено, що за період з 1991 по 2021 року, заявницею особисто не приймалися заходи для встановлення місцезнаходження батька- ОСОБА_2 , що пояснила у судовому засіданні заявниця.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання її батька ОСОБА_2 безвісно відсутнім, слід відмовити.

Керуючись ст. 300 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання особи безвісно відсутньою.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено судом 16.09. 2021 року.

Суддя: Г.Є. Гнатик

Присяжні: Н.В. Голубєва

С.П.Гулевська