Decision № 99752021, 20.09.2021, Luhansk District Administrative Court

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3444/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом представника позивача Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач), в інтересах якого звернувся представник позивача - Солодовніков Олександр Петрович, до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, щодо не прийняття до розгляду Заяви про призначення/перерахунку пенсії від 26.04.2021, не здійснення оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах, ОСОБА_1 , та не направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України розглянути Заяву про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 та здійснити оформлення та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області всіх необхідних документів з поданням для призначення, ОСОБА_1 , пенсії за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту «а» ст. 12, ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ та підпунктів «а» та «г», пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 393 від 17 липня 1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив строкову військову службу з 19.11.1996 по 17.11.1998 рік, з яких в період з 19.05.1998 по 16.11.1998 проходив службу в миротворчих військах в Боснії та Герцеговині, у зв`язку з чим позивачу було надано статус учасника бойових дій та видане посвідчення серії НОМЕР_1 від 28 липня 1998 року.

Наказом № 391-ос від 08.08.2018 рядового ОСОБА_1 (П-022988), водія-оператора відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки інженерно-технічного відділу, було звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України, виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, за пунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: (необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком) дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії), пункту 2 частини п`ять статті 26 Закону у запас, без права носіння військової форми одягу, та зарахований на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Вислуга років на 08 серпня 2018 року складає: календарна 16 років 11 місяців 00 днів, пільгова 23 роки 03 місяці 15 днів. Всього 40 років 02 місяці 15 днів». Згідно довідки Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» № 24/5-15 від 02.04.2021 ОСОБА_1 , дійсно проходив службу в Старобільському слідчому ізоляторі управління ДПтС в Луганській області на посадах рядового та молодшого начальницького складу з 20.08.1999 року по 15.06.2012 рік та має пільгову вислугу років з цих підстав 04 років 03 місяців 08 днів.

Згідно довідки Військової частини 9938 № 12/756 від 02 квітня 2021 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Військовій частині 9938 з 01 липня 2016 року по 08 серпня 2018 року, брав безпосередню участь в Антитерористичній операції 01.07.2016 по 30 квітня 2018 рік, в районі Операції Об`єднаних Сил з 01 травня 2018 року по 08 серпня 2018 року-пільгова вислуга 04 роки 02 місяці 14 днів.

Таким чином, ОСОБА_1 на час звільнення з військової частини 9938 (08.08.2018) для призначення пільгової пенсії за вислугою років має календарну вислугу 16 років 11 місяців 00 днів (що не заперечується відповідачем), та пільгову вислугу років за безпосередню участь в АТО та ООС (за період 01.06.2016 по 30.04.2018) - 04 років 03 місяців 08 днів, пільгову вислугу років за службу в слідчому ізоляторі (за період 20.08.1999 по 15.06.2012) - 04 роки 02 місяці 14 днів, а всього 25 років 04 місяці 22 дні, таким чином має вислугу років більшу чим 23 роки та 6 місяців, що дає йому право призначення пільгової пенсії за вислугою років.

10.06.2021 позивач отримав відповідь від відповідача № 115/А-5807-2607 від 03.06.2021, в якій відповідач, наряду з іншою інформацією зазначив, що у відповідності до пункту «а» статі 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2017 по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

На момент звільнення 08.08.2018, загальна вислуга років становить 40 років 02 місяці 15 днів, з них календарна вислуга склала 16 років 11 місяців 00 днів, у зв`язку з чим підстави для опрацювання матеріалів для призначення пенсії за вислугу років в Адміністрації Державної прикордонної служби України відсутні, бо позивач не набув права на пенсію відповідно до Закону № 2262.

Таким чином, відповідач відмовився у здійсненні розгляду заяви позивача про призначення йому пільгової пенсії за вислугою років на підставі Закону № 2262 та Постанови Кабінету Міністрів № 393 від 17 липня 1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».

Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою що не відповідає вимогам законодавства.

02.08.2021 від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшов відзив, в якому заперечував проти задоволення позову з таких підстав (а. с. 55-58).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із 2 числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначені положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (частини 1 статті 2 Закону № 2262). Таким чином необхідною умовою для подання до уповноваженого органу заяви про призначення пенсії є наявність у заявника права на пенсію згідно із Законом № 2262.

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, надстрокової служби та військової служби за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, у період з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу і більше. що календарний рік це рік, який особа 23 календарних роки та 6 місяців.

Відповідач зазначив, що календарний рік це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.

Відповідно до витягу з наказу начальника 3 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 08.08.2018 №391-ОС на дату виключення зі списків особового складу військової частини, загальна вислуга років позивача становить 40 років 02 місяці 15 днів, з яких вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 16 років 11 місяців 00 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленому пунктом «а» статті 12 Закону №2262.

В свою чергу, статтею 17-1 Закону № 2262 визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 врегульовано порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей. Нормами вказаної постанови визначено які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

На положення даної постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 і посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Разом з тим, проведений правовий аналіз положень Закону №2262 дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії).

В то й же час для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Окрім того, Законом № 2262 не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.

Законом № 2262 чітко передбачено, що пенсія за вислугу років у період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року призначається при наявності 23 календарних років та 6 місяців і більше, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку №3-1, заяви про призначення пенсій за вислугу років подаються до Головних управлінь Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважений структурний підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби особами, звільненими з військової служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262.

Відповідно до пункту 1 розділу II Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом МВС від 17.09.2018 №760, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.10.2018 за №1152/32604 (далі - наказ МВС № 760), уповноважений підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби організовує роботу з оформлення документів для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262.

Відповідно до підпункту 1 розділу III наказу МВС №760 уповноважений структурний підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби приймає заяву про призначення пенсії та документи згідно з Порядком №3-1 від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону №2262.

Прийняття заяви про призначення пенсії від особи, яка не набула право на пенсію відповідно до Закону №2262, лі порядком №3-1, ні наказом МВС №760 не передбачено.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху (а. с. 43-44).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 50-51).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення від 28.07.1998 серія НОМЕР_1 (а. с. 17).

Позивач проходив дійсну військову службу за контрактом у військовій частині 9938 в період з 01.07.2016 по 08.08.2018, що підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_3 від 19.11.1996 (а. с. 18).

Відповідно до витягу з наказу начальника 3 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 08.08.2018 №391-ОС рядового ОСОБА_1 (П-022988) водія оператора відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки інженерно-технічного відділу, за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: необхідність постійного сторонного догляду за хворою дружиною (чоловіком) дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії), пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону у запас без права носіння військової форми одягу, та зарахувати на службу військовому оперативному резерві першої черги, вислуга років на 08.08.2018 склала: календарна 16 років 11 місяців 00 днів; пільгова 23 роки 03 місяці 15 днів, всього 40 років 02 місяці 15 днів (а. с. 21).

26.04.2021 позивач звернуся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про організацію роботи з оформлення документів для призначення пільгової пенсії за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», додавши заяву про призначення/перерахунок пенсії, копію витягу з наказу від 08.08.2018 № 391-ОС, довідки №12/756 від 12.04.2021, довідки №24/5-15 від 02.04.2021, паспорта, посвідчення УБД (а. с. 30-31, 32).

Листом від 03.06.2021 № 115/А-5807-2607 Адміністрація Державної прикордонної служби України на заяву позивача зазначило, що відповідно до витягу з наказу 3 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 08.08.2018 №391-ОС на дату виключення позивача зі списків особового складу військової частини станом на 08.08.2018 загальна вислуга років позивача становила 40 років 02 місяці 15 днів, з яких вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 16 років 11 місяців 00 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленому пунктом «а» статті 12 Закону № 2262. Прийняття заяви про призначення пенсії від особи, яка не набула право на пенсію відповідно до Закону № 2262, ні Порядком № 3-1, ні наказом МВС № 760 не передбачено, тому відсутні підстави для надання доручення Луганському прикордонному загону про підготовку документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону № 2262 (а. с. 33).

Відповідно до довідки військової частини 9938 від 02.04.2021 № 12/756 ОСОБА_1 перебував на військовій службі за контрактом у військовій частині 9938 Державної прикордонної служби України, та з 01.07.2016 по 30.04.2018 брав участь в Антитерористичній операції та з 01 травня 2018 року по 08 серпня 2018 року в районі Операції Об`єднаних Сил. Пільговий стаж за період проходження служби в Антитерористичній операції складає 04 роки 02 місяці 14 днів (а. с. 29).

Відповідно до довідки Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» від 02.04.2021 №24/5-15, ОСОБА_1 дійсно проходив службу в Старобільському слідчому ізоляторі управління ДПтС України в Луганській області на посадах рядового та молодшого начальницького складу з 20.08.1999 по 15.06.2012. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 12 років 09 місяців 25 днів, у пільговому обчисленні – 17 років 01 місяць 03 дні (а. с. 25).

Не погоджуючись з відмовою відповідача, викладеною у зазначеному листі, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статте 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у даній справі є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону № 2262-ХІІ.

Згідно пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше:

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Стаття 17 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Також, положення статті 17-1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Згідно з підпунктом «г» пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони.

З вказаної Постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах.

Таким чином, з аналізу викладених положень наведеного Порядку вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських.

Відтак, положення усіх зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.

Таким чином, оскільки позивач за своєю останньою посадою та характером служби відповідає критеріям, визначеним Законами та підзаконними нормативними актами, що дають право на врахування вислуги років у пільговому обчисленні, а стаж позивача у пільговому обчисленні становить 23 роки 03 місяці 15 днів, суд вважає, що відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача станом на час звільнення необхідного стажу для призначення пенсії за вислугою років згідно із пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії.

Як наслідок, позивач на дату звільнення 08.08.2018 мав вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше (23 роки 03 місяці 15 днів + 16 років 11 місяців 00 днів).

Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а дійшов до висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Також, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 дійшов висновку про те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність підстав для звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для розгляду питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років є передчасним, безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Таким чином, чинним законодавством на відповідача покладено обов`язок підготувати і направити документи для призначення пенсії, який відповідачем належним чином не виконано. До компетенції відповідача не належить вирішення питання про наявність підстав (в т.ч. стажу) для призначення чи перерахунку пенсії позивачу.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (пункт 2 частини третьої статті 134 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу на те, що зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

На підтвердження оплати послуг адвоката надано квитанцію від 30.06.2021 № 34 про сплату позивачем згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2021 № 34 - 5000,00 грн (а. с. 37).

29.03.2021 укладено договір про надання правової допомоги між адвокатом Солодовніковим О.П. (далі – адвокат), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (далі – замовник), з іншої сторони (а. с. 34).

Підпунктом 3.1 пункту 3 Договору визначено, що за правову допомогу, передбачену в підпункті 1.2 Договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком № 1 до цього договору.

У відповідності до додатку №1 до Договору б/н від 29.03.2021 за правову допомогу, передбачену підпунктом 1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 5000,00 грн за надання правової допомоги, збору доказів шляхом складання заяв, адвокатських запитів, складання позовної заяви про що додатково складається акт прийому передачі наданих послуг з зазначенням прийняття наданих послуг з виданням квитанції про отримання адвокатом грошових коштів від замовника (а. с. 35).

Послуги адвоката з питань правової допомоги прийнято позивачем згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 29.03.2021 № 34 до додатку № 1 Договору про надання правової допомоги № б/н від 29.03.2021, відповідно до якого вартість послуг адвоката за цим актом складає 5000,00 грн, а саме: адвокат надав, замовник прийняв юридичні послуги щодо надання правової консультації протягом 1 год. 05 хв., подальшого збору шляхом надання допомоги при складанні заяви про призначення/перерахунку пенсії, заяви до відповідача, складання позовної заяви, протягом 5 годин 15 хвилин (а. с. 36).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі East/West Aliance Limited проти України), обгрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи викладене, суд на підставі частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визнає неспівмірним розмір витрат на оплату послуг адвоката, які заявлені по даній справі у розмірі 5000 грн, оскільки справа не є складною, щодо спірних правовідносин існує стала судова практика, адвокат не приймав участі при розгляді справи у суді, та вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 1000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно норм КАС України по даній справі підлягали оплаті судові витрати за позовні вимоги немайнового характеру у сумі 908,00 грн.

Позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 5 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, лише з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права, а згідно з частиною першою статті 139 КАС України судові витрати підлягали оплаті, судовий збір у розмірі 908,00 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, щодо не прийняття до розгляду заяви про призначення/перерахунку пенсії від 26.04.2021, не здійснення оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах ОСОБА_1 , та не направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (16101, вул. Володимирська, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ: 00034039) розглянути заяву про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та здійснити оформлення та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області всіх необхідних документів з поданням для призначення ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та підпунктів «а» та «г» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (16101, вул. Володимирська, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ: 00034039) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у сумі 1000,00 грн (одна тисяча грн 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (16101, вул. Володимирська, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ: 00034039) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова