Court ruling № 99743156, 20.09.2021, Shevchenkivskyi District Court of Lviv City

Справа № 466/8597/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 вересня 2021 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Едер П. Т., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Лабай А.М. в інтересах ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінпром Маркет», з участю третьої особи Шевченківського ВДВС у м. Львові, третьої особи Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

15 вересня 2021 року на електронну адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява адвоката Лабай А.М. в інтересах ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінпром Маркет», з участю третьої особи Шевченківського ВДВС у м. Львові, третьої особи Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У позовній заяві посилається на те, що згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, що передбачені ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Так, згідно п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при пред`явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред`явленні позову споживачем.

Однак, у спірних правовідносинах позивачем оскаржується виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом про звернення стягнення заборгованості, яка виникла за договором, а не звернення стягнення на предмет іпотеки/застави.

Таким чином, у даному випадку, позивач не може керуватися ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, в зв`язку з чим позивачем не було сплачено судовий збір.

При цьому, споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Предметом спору у позовній заяві є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 908,00 грн.

Однак, всупереч вказаних вимог закону, позивач не сплатив судовий збір та до матеріалів позовної заяви не долучено оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінпром Маркет», з участю третьої особи Шевченківського ВДВС у м. Львові, третьої особи Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині даної ухвали - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: П. Т. Едер