№ 997219, 25.09.2007, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2007 р.

Справа № 29-27/73-07-2111

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.

суддів: Колоколова С.І

Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Юзьковій І.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Кобальчинської Т.Л. за довіреністю б/н від 25.09.07р.,

від відповідача 1–Кірічека С.В. за довіреністю №430 від 30.11.06р.,

від відповідача 2– Поета А.І. за довіреністю №01/1152 від 02.10.06р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області від 01.08.2007 року

по справі № 29-27/73-07-2111

за позовом Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо”, м. Одеса

до відповідачів :

1) скаржника,

2) Відкритого акціонерного товариства центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська”, сел. Дубівське м. Антрацит Луганської області

про стягнення 6224,94 грн.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2007 року акціонерне товариство закритого типу „Виробниче об’єднання /далі по тексту –АТЗТ „ВО/ „Облпаливо” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської залізниці та відкритого акціонерного товариства центральна збагачувальна фабрика /далі –ВАТ ЦЗФ/ „Нагольчанська” про стягнення збитків в розмірі 6224,94 грн., які виникли внаслідок недостачі вантажу з правовим обґрунтуванням приписами ст. ст. 31, 111 Статуту залізниць, ст.ст. 11, 12, 23 Закону України „Про залізничний транспорт”.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2007 року (суддя Аленін О.Ю.) позов задоволено повністю, з відповідачів стягнуто по 3112,47 грн. боргу, 51 грн. держмита та 59 грн. за ІТЗ судового процесу відповідно.

Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, належними доказами та базуються на чинному законодавстві.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Одеська залізниця звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить означене вище рішення господарського суду Одеської області скасувати частково, прийняти нове, яким врахувати природну втрату маси вантажу, яка складає 690 кг. (286,35 грн.). Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що місцевим господарським судом при винесенні означеного рішення не було враховано природну втрату вантажу з посиланням на вимоги п. 27 розділу 8, і п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України /далі-Правила/, ст.ст.31, 32 Статуту залізниць України.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили, в судовому засіданні представники позивача та відповідача 2 погодилися з доводами апеляційної скарги, зауваживши, що природну втрату слід, як і збитки, розподілити між обома відповідачами, а не одному скаржнику.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення, виходячи з такого.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.11.2005р. між АТЗТ „ВО „Облпаливо” та ТОВ „Торговий дім „Еко-вугілля України” укладено договір № 03-уг, відповідно до умов якого по залізничній накладній № 48611163 ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська” відправило вагон № 64555139 з вугіллям марки АМ в кількості 69 тон.

Відповідно до комерційного акту від 24.10.2006р. АQ № 642106/49/10, при видачі вантажу одержувачу у вагоні була виявлена недостача вантажу в кількості 15т., а також встановлено, що вагон технічно несправний, навантаження навалом, поверхня вантажу не розрівняна, зліва теча вантажу в 5 люк із-за згину арміровки на 70 см, є поглиблення 500см.

Таким чином, внаслідок виявленої недостачі, відправнику вантажу заподіяний матеріальний збиток у сумі 6224,94 грн., який позивач просив стягнути.

Задовольняючи позов у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що Одеською залізницею (перевізником) та ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська” (вантажовідправником) не були виконані зобов’язання щодо забезпечення схоронності і цілісності вантажу, що є порушенням ст.ст.32, 113, 114 Статуту залізниць України та пп. 5, 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу, тому відповідальність в частині стягнення збитків слід поділити між відповідачами з урахуванням ступеню вини у відсотках відповідно 50% Одеської залізниці та 50% ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська”.

Однак, судом не враховано, що на підставі п.27 Правил вантажовідправник та залізниця несуть відповідальність за недостачу вантажу, яка перевищує суму природної втрати та граничного розходження в результатах визначення маси нетто, у зв’язку з чим судова колегія частково погоджується з доводами апеляційної скарги та додатково вказує на наступне.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси, зазначених в перевізних документах.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції помилково стягнув з відповідачів суму збитки без врахування природної втрати вантажу, яка складає 690 кг. вартістю 286,35 грн. (1 % від маси вантажу, що перевозився –69 тонн).

Однак, не може вважатися обґрунтованою вимога скаржника про виключення зі стягнутої судом суми збитків природної втрати маси вантажу лише з Одеської залізниці, відтак колегія суддів вважає, що необхідно зменшити суму стягнення, з урахуванням 1% природної втрати маси вантажу порівно з обох відповідачів з 3112,47 грн. боргу до 2969,30 грн. відповідно.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Одеської залізниці підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 01.08.2007р. частковому скасуванню з частковим задоволенням позовних вимог.

Відповідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 01.08.2007 року по справі № 29-27/73-07-2111 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” (Луганська обл., п. Дубовський, м. Антрацит) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 60, код 01071315) 2969,30 грн. боргу, 48 грн. держмита та 56 грн. за ІТЗ судового процесу.

Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 60, код 01071315) 2969,30 грн. боргу, 48 грн. держмита та 56 грн. за ІТЗ судового процесу”.

3. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 60, код 01071315) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 3 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя С.І.Колоколов

Суддя М.С. Петров