Court ruling № 99715486, 20.09.2021, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

20 вересня 2021 р. Справа №200/7909/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справи за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058; 87517, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Нахімова, буд. 86) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться дана адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу з наступного дня після звільнення – 01.10.2020 по дату фактичної виплати – 16.04.2021, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2021 позовну заяву залишено без руху і позивачеві встановлено п`ятиденний термін з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду із даним адміністративним позовом із зазначенням причин поважності його пропуску та долученням відповідних доказів на підтвердження їх поважності.

15 вересня 2021 року на виконання зазначеної ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Розглядаючи питання щодо застосування до спірних відносин строку звернення до адміністративного суду, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою зазначеної статті визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В свою чергу питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Наведене дає підстави для висновку, що дія зазначеного Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема пенсії). Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

За змістом ст. 7 Закону № 2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

З огляду на наявну у матеріалах справи виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 з АТ Комерційний Банк “Приватбанк”, кошти, нараховані позивачеві на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2021 по справі № 200/903/21-а, виплачені 16.04.2021 за період з 2015 по 2019 роки у сумі 32 951,20 грн. За позицією відповідача, іншого чинне законодавство не передбачає.

Аналіз змісту наведеного дає підстави для висновку, що слід розцінювати як форму волевиявлення відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів через порушення строку їхньої виплати. Саме про таке за своєю суттю публічно-владне управлінське рішення йдеться й у положеннях частини першої статті 7 Закону №2050-ІІІ.

За таких обставин саме з моменту отримання позивачем 16.04.2021 коштів у сумі 32951,20 грн. розпочався перебіг передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку для звернення ОСОБА_1 до суду із заявленими ним позовними вимогами, оскільки компенсація втрати частини доходу по своїй суті є певною відповідальністю підприємства, установи чи організації за порушення строків виплати визначених законодавством платежів, а тому позовні вимоги про її нарахування і виплату не є трудовим спором і на ці правовідносини не розповсюджується дія статті 233 КЗпП України та установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду.

Одночасно суд звертає увагу на те, що помилковим є посилання відповідача на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 по справі № 240/532/20, оскільки вони не є подібними.

Таким чином, суд приймає до уваги доводи позивача та вважає, що ним не порушено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити судовий розгляд справи № 200/7909/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя С.В. Ушенко