Court ruling № 99580449, 14.09.2021, Leninskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Єдиний унікальний номер 205/1146/20

Провадження № 1-кп/205/107/21

У Х В А Л А

14 вересня 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Тауса М.М.

при секретарі - Мікуновій К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040000000119 за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019040690001450 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.4 ст.187 КК України,

за участю прокурора Білого А.О.

захисника адвоката Горб Ю.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.4 ст.187 КК України.

Відповідно до п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути розглянуто головуючим, якщо справа розглядається колегіально.

У відповідності до положень п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, у зв`язку з неможливістю розгляду кримінального провадження у повному складі колегії суддів через відсутність членів колегії, розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою здійснюється головуючим суддею одноосібно.

Під час розгляду питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою, прокурором Білим А.О. було заявлено клопотання, в якому останній просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за тяжкий злочин, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинуваченому відомі їх анкетні дані та їх місця проживання, вчинити інші кримінальні правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Окрім того, прокурор просив при продовженні строку тримання під вартою не визначати ОСОБА_2 розміру застави, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти продовження йому строку тримання під вартою, посилаючись на свою невинуватість у вчинені злочинів, які йому інкриміновані, а також недоведеності його винуватості. Просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід або встановити йому розмір застави для можливості його внесення в якості альтернативного запобіжного заходу. Зазначив, що має соціальні зв`язки, постійне місце проживання та потенційне місце роботи.

Захисник - адвокат Горб Ю.В. заперечувала проти продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просила змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із застосуванням електронних заходів контролю або визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 процесуальних обов`язків у кримінальному провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника - адвоката Горб Ю.В. та обвинуваченого ОСОБА_2 , зазначив, що вважає можливим змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або визначити йому розмір застави.

Головуючий суддя, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинувачених та їх захисника, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Головуючий суддя вважає доведеними зазначені ризики, передбачені п.п. 1,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, а також вчинення інших кримінальних правопорушень з огляду на наступне.

Головуючий суддя вважає, що, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину, пов`язаного із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілим, під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду, адже він не має достатніх соціальних зв`язків, неодружений, не має дітей та інших осіб на утриманні, не має постійного місця роботи та реєстрації постійного місця проживання. Також судом враховується, що на теперішній час відносно ОСОБА_2 здійснюється судове провадження у декількох кримінальних провадженнях за підозрами у вчинені інших тяжких злочинів проти власності, що додатково обґрунтовує ризик переховування останнього від суду.

Також, головуючий суддя вважає, що ОСОБА_2 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, оскільки останні на теперішній час ще не допитані в судовому засіданні. Незаконний вплив на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні може здійснюватися, зокрема, шляхом їх залякування, адже обвинуваченому відомо місце проживання останніх.

Крім того, головуючий суддя вважає обґрунтованим та доведеним ризик вчинення ОСОБА_2 інших злочинів, оскільки в судовому засіданні встановлено, що останній неодноразово був засуджений за вчинення різних злочинів, в тому числі й корисливих та насильницьких злочинів, а також за злочини проти правосуддя та авторитету державної влади, що обумовлює ризик продовження ним злочинної діяльності і вчинення інших кримінальних правопорушень.

Таким чином, сукупність вищенаведених ризиків, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, обумовлює висновок суду про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Разом з цим, суд вважає, що доводи сторони захисту про можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на більш м`який через наявність у останнього постійного місця проживання та потенційного місця роботи не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки в судовому засіданні суду не надано жодних доказів на підтвердження того, за якою адресою зареєстрований чоботар або буде мати постійне місце проживання, так само за яким місцем роботи він має можливості працевлаштуватися.

Також, суд не може взяти до уваги доводи сторони захисту про можливість внесення в інтересах ОСОБА_2 застави, в розмірі, достатньому для забезпечення виконання останнім процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_2 , враховуючи, що він обвинувачується у вчиненні насильницького особливо тяжкого злочину, у судовому засіданні, прохаючи суд встановити максимальний розмір застави, передбачений законом, сам не зміг вказати суду орієнтовний розмір застави, який на його думку, буде достатньою мірою гарантувати виконання ним покладених на нього обов`язків та одночасно не буде завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме - вік обвинуваченого, стан його здоров`я, відсутність у нього соціальних зв`язків, відсутність родини та неповнолітніх дітей.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених у прокурором ризиків, а саме незаконного впливу обвинуваченим на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, можливістю останнього переховуватися від суду та вчинення ним інших злочинів.

Крім того, в ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше продовженому обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, в тому числі й цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, на думку суду не спроможні забезпечити належне виконання ОСОБА_2 процесуальних обов`язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.110, 331, 369, 371, 372 КПК України, п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 12 листопада 2021 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя М.М. Таус