Decision № 9951946, 21.06.2010, Odesa Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Фальчука В.П.,

суддів Каранфілової В.М., Троїцької Л.Л.,

секретаря Петренко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 12 березня 2010 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

встановила;

17.12.2009 року позивачка звернулася до суду, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі 700 грн., але не менше 30% встановленого законодавством України прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, до досягнення ними повноліття посилаючись на те, що в добровільному порядку батько дітей не надає їй матеріальної допомоги, є працездатним, займався підприємницькою діяльністю, мав свій магазин та будинок, який продав. Вона не в змозі самостійно матеріально забезпечувати дітей.

Рішенням Красноокнянського районного суду від 12.03.2010 року позов ОСОБА_2 задоволений частково. Стягнуто на її користь з ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі по 415 грн. щомісячно на кожну дитину, до досягнення ними повноліття. З відповідача стягнуті також судові витрати та витрати на ІТЗ судового розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, оскільки воно не відповідає обставинам справи, та стягнути з нього аліменти в розмірі не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини, встановленого законодавством України вказуючи, що максимально він може сплачувати на дітей щомісячно 400-500 грн.. Апелянт зазначає, що житловий будинок він продав за згодою позивачки за гроші від продажу будинку віддав за борги. Підприємницької діяльністю на теперішній час не займається та припинив її. Має невеликий нерегулярний заробіток щомісячно від 200 до 600 грн..

Крім того апелянт вважає, що суд безпідставно стягнув з нього судові витрати у завищеному розмірі та вартість наданій позивачці правової допомоги. Так як позов задоволений у розмірі 830 грн. судовий збір з вказаної суми підлягав стягненню в розмірі 31 грн., а витрати на ІТЗ 72 грн.. Доказів про сплату наданої правової допомоги позивачка не довела, оскільки на квитанції про сплату таких витрат відсутня печатка фахівця права чи юридичної особи, яка надавала таку правову допомогу.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст судового рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися

_______

Справа №22ц-6508/10 Категорія ЦП;

Головуючий у першій інстанції Чеботаренко О.Л.,

Доповідач Фальчук В.П.

перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.

Згідно п.4ч.1ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі на кожну дитину в розмірі по 415 грн. щомісячно, суд першої інстанції виходив з розміру прожиткового мінімуму на кожну дитину, встановленого ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року та того, що позивачкою не надані докази платежеспроможності відповідача сплачувати аліменти у розмірі 700 грн. щомісячно на кожну дитину.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду, оскільки суд неправильно застосував норми сімейного права, які необхідно застосувати для вирішення цього спору.

За правилами ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч.2ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка та відповідач мають від шлюбу двох неповнолітніх дітей, доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 і сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Діти проживають з матірю, відповідач проживає окремо від сімї.

Сторони визнають що відповідач може платити аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі, оскільки має нерегулярний та мінливий заробіток.

З свого нерегулярного заробітку ОСОБА_1 може щомісячно надавати допомогу на двох дітей у твердій грошовій сумі 400 500 грн., що він визнав у поданій апеляції.

Доводи позивачки про те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу дітям в твердій грошовій сумі 700 грн. щомісячно, на кожну дитину, не підтверджені відповідними доказами.

Звернення позивачки до суду з вимогами про стягнення з відповідача 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, встановленого законодавством України, суперечить ст.184 СК України та її вимогам про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.

Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини, а тому ухвалив судове рішення, яке не відповідає вказаним вище нормам матеріального права.

На підставі викладеного рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_2, а саме про стягнення з відповідача на її користь аліментів в розмірі 500 грн. щомісячно, на двох неповнолітніх дітей, з наступною індексацією цієї суми відповідно до закону, оскільки ця сума визнана відповідачем, і відповідно до правил ч.1ст.61 ЦПК України не потребує доказуванню.

За правилами ч.1,4ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно вимог п.3ч.1ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Станом на день вирішення справи по суті, вартість позову становить 4980 грн. (415 + 415 = 830 грн. х 6 місяців = 4980 грн).

Вартість витрат на ІТЗ судового розгляду справи становить 120 грн..

Позивачка звільнена від сплати судового збору за п.5ч.1ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України №7093 від 21.01.1993 року, та на підставі п.4ч.3ст.81 ЦПК України - від сплати витрат на ІТЗ.

Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню державне мито у розмірі 51 грн. та витрати на ІТЗ у розмірі 120 грн.

Подаючи апеляційну скаргу апелянт не сплатив судовий збір у розмірі 25 грн. 50 коп., які теж підлягають стягненню з нього на користь держави.

Вартість витрат позивачки на оплату правової допомоги становить 350 грн. (а.с.1). Відповідно до пропорційно задоволених позовних вимог відшкодуванню підлягають витрати у розмірі 250 грн. шляхом стягнення їх з відповідача.

Колегія суддів визнає, що наданий ОСОБА_2 квитанція за №4270 (а.с.1) є належним доказом оплачених нею послуг фахівця в області права.

Керуючись ст.304, п.2ч.1ст.307, п.4ч.1ст.309 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила;

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 12 березня 2010 року скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця і мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 яка проживає в АДРЕСА_1, аліменти на двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі 500 гривен, щомісячно, з подальшою індексації відповідно до закону, починаючи з 17.12.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 76 гривен 50 коп. на адресу Управління Державного казначейства м. Одеси ГУДКУ в Одеській області, Код ОКПО: 23862108, установа банку: ГУДК в Одеській області, МФО: 828011, рахунок одержувача: 31413537700007, Код бюджетної класифікації: 22090100, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120 гривен на адресу: код КБК 22050000, одержувач: ГУДКУ в Одеській області, рахунок одержувача: 31218259700007, ОКПО: 23213460, МФО: 828011, Банк: ГУДКУ в Одеській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на надання правової допомоги у розмірі 250 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України на протязі двох місяців, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.П.Фальчук

В.М.Каранфілова

Л.Л.Троїцька