Decision № 9942218, 13.05.2010, Commercial Court of Donetsk Oblast

Approval Date
13.05.2010
Case No.
35/77пд
Document №
9942218
Form of court proceedings
Economic
State Coat of Arms of Ukraine

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.10 р.                     Справа № 35/77пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства „ЮТАБ ІНВЕСТ”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 25337539

до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Дружба”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13529618

Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інсайдер-2008”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 35888111

та Відповідача 3: Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Центуріон”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 35270709

про: визнання недійсним договору доручення від 30.03.2009р. № Б/3316/09/03 та договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009 р. №Б/3317/09/03/3316.

із залученням у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів:

·          Третя особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Промбудрезерв”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 36103914;

·          Третя особа 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю „Кодмайстер плюс”, м. Київ, ідентифікаційний код 36174550

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Дружба”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13529618

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства „ЮТАБ ІНВЕСТ”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 25337539

про: стягнення 273743892,45грн.

за участю уповноважених представників (за первісним позовом):

від Позивача - Хмара М.О. (за довіреністю б/н від 05.01.2010р.);

від Відповідача 1 - Черномаз Р.М. (за довіреністю № 32 від 01.04.2010 р.);

від Відповідача 2 - не з’явився;

від Відповідача 3 – не з’явився;

від Третьої особи 1 - не з’явився;

від Третьої особи 2 – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдінг”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Дружба”, м. Донецьк (далі – Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Інсайдер-2008”, м. Донецьк (далі – Відповідач 2) про визнання недійсним договору доручення від 30.03.2009р. № Б/3316/09/03 та договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009р. №Б/3317/09/03/3316.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на відсутність у Голови ради директорів Позивача Агапова Б.І. необхідного обсягу повноважень для укладання договору доручення від 30.03.2009 р. № Б/3316/09/03, наявність якого зумовила подальше укладання договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009р. №Б/3317/09/03/3316.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009р. №Б/3317/09/03//3316;акт приймання-передачі цінних паперів від 09.04.2009р.; акт звіряння розрахунків від 14.04.2009р.; договір про відступлення права вимоги від 13.04.2009р.; акт приймання-передачі документів за договором про відступлення права ваимо8ги від 13.04.2009р.; повідомлення від ТОВ „Інсайдер-2008” від 13.04.2009р.; договір цесії від 01.03.2010р.; повідомлення від ТОВ „Фірма „Промбудрезерв” від 02.03.2010р.; претензію ТОВ „Готель „Дружба” від 05.03.2010р.; правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 97-99, 116, 203, 215, 216, 241 Цивільного кодексу України.

В перебігу розгляду справи Позивачем заявлялися наступні клопотання:

·          № 10-0412 від 12.04.2010р. (а.с.а.с.57-74) про залучення до участі у справі у якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Кодмайстер плюс», м. Київ;

·          №10-0423 (35/77пд) від 23.04.2010р. (а.с.а.с.105-108) про зміну своєї назви на Приватне акціонерне товариство „ЮТАБ ІНВЕСТ”;

·          б/н від 26.04.2010р. (а.с.109), №10-0426 (35/77пд) від 26.04.2010р. (а.с.114) про залучення витребуваних судом документів до матеріалів справи (а.с.а.с.110-113, 115-123),

а також надані письмові пояснення від 13.05.2010р. відносно обставин виконання договору купівлі-продажу №Б/3377/09/04/3376 від 16.04.2009р., укладеного із Третьою особою 2, та доказ (акт приймання-передачі цінних паперів) на їх (пояснень) підтвердження.

Відповідач 1 відзиву відносно первісного позову не надав, але звернувся до Господарського суду Донецької області в порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України із зустрічним позовом від 01.04.2009р. до первісного Позивача (а.с.а.с.83-86) з вимогами про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009р. № Б/3317/09/03/3316 у розмірі 273743892,45грн. (у тому числі – заборгованість, 3% річних та інфляційна індексація), обґрунтованими (вимогами): законністю укладання оспорюваних за первісним позовом договорів, виконанням з боку Відповідача 2 зобов’язань за договором купівлі-продажу з передачі векселів та набуття ним права вимоги їх оплати згідно умов цього договору; відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю „Інсайдер-2008” права вимоги оплати векселів за цим договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірм „Промбудрезерв” та подальше відступлення нею цього права на користь Відповідача 1; прострочення первісним Позивачем виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009р. № Б/3317/09/03/3316, що зумовило нарахування інфляційної індексації та 3% річних.

Нормативно свою позицію Відповідач 1 обґрунтував посиланнями на ст.ст.47, 48 Закону України „Про господарські товариства”, ст.ст.512-514, 516, 526, 530, 625 та 655 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.04.2010р. зустрічний позов Відповідача 1 прийнятий до спільного провадження із первісним.

Відповідач 1 надав додаткові документи, що були витребувані судом, для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.137-144).

Первісний Позивач надав відзив №10-0419 (35/77пд) від 19.04.2010р. (а.с.а.с.100,101) на зустрічний позов, яким проти його вимог заперечив, посилаючись на обставини та нормативне обґрунтування, які покладені в основу первісного позову про недійсність спірних договорів.

Первісний Позивач також відмовився (а.с.141) від підписання акту звірення розрахунків (а.с.140) відносно стягуваної Відповідачем 1 заборгованості за зустрічним позовом, складеного останнім на виконання вимог ухвали суду, з мотивів заперечення законності оспорюваних в межах цієї справи договорів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.04.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Кодмайстер плюс” було залучено до участі у справі у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.04.2010р. в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України змінено статус Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Центуріон” з третьої особи на Відповідача 3 – як на сторону спірного договору доручення від 30.03.2009 р. № Б/3316/09/0.

Відповідачі 2 і 3, а також залучені Треті особи своєї позиції по суті спору (відносно первісного та зустрічного позовів) до відома суду не довели, у судові засідання не з’являлися, іншими процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с.115-122), достовірність яких (відомостей) презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державне реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.04.2010р. задля створення сторонам належних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства та формування доказової бази в порядку ст.ст. 4-3, 38 Господарського процесуального кодексу України у державного реєстратора Управління державної реєстрації Донецької міської ради відомості з підтверджуючими доказами відносно осіб, які мали право вчиняти юридичні дії від імені позивача без довіреності, у тому числі – підписувати договори та наявні обмеження щодо представництва цієї юридичної особи.

На виконання цієї ухвали Управлінням державної реєстрації Донецької міської ради було надано відповідну довідку від 06.05.2010р. №3534 (а.с.127).

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатнього для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представників належним чином повідомлених учасників справи та ненадання ними певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2009р. між Закритим акціонерним товариство „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдінг” (Довіритель) в особі голови ради директорів Агапова Б.І., діючого на підставі статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Центуріон” (Повірений) був договір доручення № Б/3316/09/03 (а.с.143), відповідно до умов п.п.1.1., 1.2. якого Повірений зобов’язався за дорученням Довірителя здійснити в інтересах останнього від його імені та за його рахунок угоди з набуття цінних паперів, а саме простих векселів, емітованих Товариством з обмеженою відповідальністю „Медітонгруп” загальною номінальною вартістю 252000000грн. у кількості 40шт. за курсовою вартістю 250000000грн., на наступних умовах:

·          щодо оплати:

- форма оплати – безготівковий розрахунок;

- вид оплати – грошові кошти в гривні;

- ціна угоди – ринкова заявка на набуття цінних паперів за ціною не вище номінальної вартості;

- оплата цінних паперів здійснюється безпосередньо між Довірителем та Продавцем шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Довірителя на поточний рахунок Продавця;

- строк оплати за цінні папери – протягом 100 календарних днів з моменту укладання договору купівлі-продажу цінних паперів;

·          відносно переходу права власності на цінні папери:

- перехід права власності здійснюється шляхом проставлення індосаменту та підписання акту приймання-передачі:

- Продавець зобов’язаний передати цінні папери за актом приймання-передачі Довірителю протягом 15 календарних днів з моменту укладання договору купівлі-продажу цінних паперів.

Як вбачається із ліцензії Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку серії АВ №389692 від 11.01.2008р. (а.с.144) Повірений управнений в період з 11.01.2008р. по 11.01.2013р. здійснювати професійну діяльність на фондовому ринку – діяльність з торгівлі цінними паперами (брокерську діяльність).

Положеннями статуту Позивача (а.с.а.с.30-47) в редакції, діючої на момент укладання означеного договору доручення, серед іншого встановлено наступне:

·          п. 3.5.6. Компанія (Закрите акціонерне товариство „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдінг” має право вчиняти угоди, предметом яких є платіжні документи (чеки, векселі, акредитиви тощо), фондові цінності (акції, облігації, майнові та інші сертифікати тощо) в іноземній та українській валюті, а також іноземна валюта в порядку і межах, визначених діючим законодавством України;

·          п. 6.1. органами управління компанії є загальні збори акціонерів та Рада директорів;

·          п. 6.7. оперативне управління діяльністю Компанії здійснює Президент та Рада директорів, очолювана Головою Ради директорів;

·          п. 6.9. Президент та Голова Ради директорів Компанії:

- без довіреності представляють інтереси Компанії в Україні та за її межами у відносинах з організаціями, підприємствами та установами, державними органами і громадянами, укладають договори (контракти) і забезпечують їх виконання в межах компетенції, визначеної цим Статутом (п.6.9.1.);

- підписують від імені Компанії на будь-яку суму договори, контракти, угоди і інші документи, розпоряджаються її майном, включаючи грошові кошти, у відповідності до цілей і предмету діяльності Компанії (п.6.9.2.);

- вчиняють в інтересах Компанії і в межах своєї компетенції угоди з українськими, іноземними юридичними особами і громадянами (п.6.9.5.);

·          п. 6.10. Президент і Голова Ради директорів вправі приймати рішення по всіх питаннях діяльності компанії, що не віднесені до виключної компетенції загальних зборів;

·          п. 6.15. посадовими особами Компанії є Президент, Голова Ради директорів, віце-президенти, директори, головний бухгалтер, керівники відділень, філій, представництв і інших відокремлених структурних підрозділів, а також заступники вище вказаних посадови осіб. Посадові особи в межах своєї компетенції мають право підписувати документи і вести переговори від імені Компанії, без довіреності представляти її інтереси по відношенню до юридичних осіб та громадян.

          30.03.2009р. на виконання договору доручення Товариство з обмеженою відповідальністю „Центуріон” уклало від імені Закритого акціонерного товариства „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдінг” (Покупець) із Товариством з обмеженою відповідальністю „Інсайдер-2008” (Продавець) договір купівлі-продажу цінних паперів №Б/3317/09/03/3316 (а.с.12), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Продавець зобов’язується передати, а Покупець прийняти і сплати цінні папери – прості векселі емітента Товариства з обмеженою відповідальністю „Медітонгруп” у кількості 40шт., загальною номінальною вартістю 252000000грн. із датами складання та погашення 27.02.2009р. і 01.09.2009р. відповідно – із загальною курсовою вартістю та ціною договору у розмірі 250000000грн. без ПДВ.

Пунктами 2.5., 2.6., 3.1., 3.2. означеного договору купівлі-продажу встановлені обов’язки Продавця передати визначені у п. 1 договору цінні папери Покупцеві протягом 15 календарних днів з моменту укладення договору, а Покупця – прийняти цінні папери та оплатити їх грошовими коштами в сумі 250000000грн. шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п. 2.7. договору виконання Продавцем своїх зобов’язань за договором підтверджується підписанням обома сторонами акту приймання-передачі цінних паперів. В свою чергу, згідно із п. 3.3. договору купівлі-продажу строк виконання первісним Позивачем грошових зобов’язань визначається проміжком часу тривалістю 100 днів з момент укладання цього договору – тобто по 08.07.2009р. включно.

На виконання своїх зобов’язань за спірним договором купівлі-продажу цінних паперів №Б/3317/09/03/3316 від 30.03.2009р. Відповідач 2 (Продавець) передав первісному Позивачу (Покупець) 40 векселів загальною номінальною вартістю 252000000грн. та курсовою (договірною) вартістю 250000000грн. із нанесення відповідних індосаментів, про що сторонами 09.04.2010р. був складений акт приймання-передачі цінних-паперів (а.с.а.с.13-22).

09.04.2009р. між Позивачем та Відповідачем 3 у зв’язку із укладанням спірного договору купівлі-продажу був підписаний акт виконання зобов’язань (а.с.142) до договору доручення №Б/3316/09/03 від 30.03.2010р.

Згідно наданих на вимогу суду відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.127) станом на 30.03.2009р. від імені Закритого акціонерного товариства „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдінг” мали право вчиняти дії наступні особи:

- Агапов Борис Іванович – голова ради директорів, згідно повноважень за п. 6.9. Статуту;

- Гаршин Кирило Михайлович – президент, згідно повноважень за п. 6.9. Статуту;

- Нодзельський Георгій Єфремович – віце-президент, згідно повноважень за п.1.7. положення про віце-президента.

В подальшому, на підставі договору доручення №Б/3376/09/04 від 16.04.2009р. (а.с.а.с.58-65), укладеного між Закритим акціонерним товариством „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдинг” (Довіритель) та Відповідачем 3 (Повірений), останнім від імені первісного Позивача був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №Б/3377/09/04/3376 від 16.04.2009р. (а.с.66-74), за умовами п.п.11.,1.2., 2.5., 2.6., 3.1-3.3. якого Закрите акціонерне товариство „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдинг” (Продавець) зобов’язалось передати в день укладання договору цінні папери – векселі, що були набуті на підставі спірного договору №Б/3317/09/03/3316 від 30.03.2009р., а Товариство з обмеженою відповідальністю „Кодмайстер плюс” (Покупець) прийняти ці векселі і протягом 30-ти днів з моменту укладання договору сплатити за них 252000000грн. шляхом перерахування грошових коштів зі свого розрахункового рахунку на рахунок Продавця.

Виходячи із наданих Позивачем пояснень від 13.05.2010р. (а.с.128) та акту приймання-передачі цінних паперів від 16.04.2009р. (а.с.а.с.129-136), складеного між Закритим акціонерним товариством „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдинг” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кодмайстер плюс”, отриманні від Відповідача 2 за спірним договором векселі були передані Позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю „Кодмайстер плюс” на виконання зобов’язань за укладеним із ним вказаним вище договором купівлі-продажу; в свою чергу, грошові зобов’язання зі сплати отриманих векселів з боку Третьої особи 2 перед Позивачем виконані не були.

Вказаний договори доручення та акт приймання-передачі цінних паперів від 16.04.2009р. від імені Закритого акціонерного товариства „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдинг” підписано Головою ради директорів Агаповим Б.І.

13.04.2009р. був укладений договір про відступлення права вимоги (а.с.26) за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсайдер-2008» (Первісний кредитор) відступило належне йому право вимоги до Закритого акціонерного товариства «Фінансово-промислова компанія «БІС Холдінг», яке полягає у отриманні оплати векселів за спірним договором купівлі-продажу в сумі 250000000грн. та пов’язаних із цим грошовим зобов’язанням нарахуваннями (інфляційна індексація, 3% річних штрафні санкції) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Промбудрезерв” (Новий кредитор).

Умовами розділу 3 означеного договору про відступлення права вимоги передбачався обов’язок Нового кредитора сплати первісному кредитору компенсацію за відступлене право шляхом безготівково перерахування грошових коштів в сумі 250000000грн.

Положеннями розділу 4 цього договору встановлено, що право вимоги до Боржника (первісний Позивач) від Первісного кредитора до Нового кредитора переходить в момент підписання цього договору. Водночас, на Первісного кредитора покладено обов’язок протягом 3-ьох календарних днів з моменту підписання договору передати Новому кредитору за актом приймання-передачі документи, що підтверджують право вимоги та письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги.

13.04.2009р. між Відповідачем 2 та Третьою особою 1 був складений акт приймання-передачі документів (а.с.25) за договором про відступлення права вимоги, і 13.04.2009р. Первісний кредитор вручив Боржнику повідомлення (а.с.24) про вчинення такого відступлення права вимоги.

14.04.2009р. між Третьою особою 1 та первісним Позивачем був складений акт звірення розрахунків (а.с. 23), в якому відображена наявність заборгованості Закритого акціонерного товариства „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдінг” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Промбудрезерв” за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б/3317/09/03/3316 від 30.03.2009р. з урахуванням договору відступлення права вимоги від 13.04.2009р. у сумі 250000000грн.

01.03.2010р. за договором цесії (а.с.27) Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Промбудрезерв” (Цедент) відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Дружба” набуте від Відповідача 2 за згаданим вище договором про відступлення права вимоги від 13.04.2009р. право вимоги до Закритого акціонерного товариства „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдінг” за спірним договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009р. виконання зобов’язань по сплаті цінних паперів в сумі 250000000грн. та нарахованих штрафних санкцій, інфляційної індексації та 3% річних.

Умовами п. 2.1. договору цесі встановлений його відплатний характер у вигляді зобов’язання Цесіонарія сплатити Цеденту за відступлене право 250000000грн., водночас згідно п. 3.3. право вимоги переходить від Цедента до Цесіонарія в момент підписання сторонами цього договору.

02.03.2010р. на виконання п. 3.2. договору цесії Цедентом було складено повідомлення (а.с.28) на адресу Позивача (Боржника) про відступлення права вимоги на користь Відповідача 1, а 05.03.2010р. Відповідачем 1 була складена претензія №24 на адресу Позивача з вимогами про сплату заборгованості за спірним договором купівлі-продажу у розмірі 250000000грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з позовом про визнання оспорюваних договорів доручення та купівлі-продажу від 30.03.2009р. недійсними, тоді як Відповідач 1, наполягаючи на законності означених договорів, у зустрічному позові вимагає стягнути з первісного Позивача на свою користь заборгованість в сумі 250000000грн., 3% річних в сумі 5486301,37грн. (нараховані за період з 08.07.2009р. по 01.04.2009р.) та інфляційну індексацію за період з липня 2009р. по лютий 2010р. включно в сумі 18257591,08грн.

В перебігу розгляду справи судом було встановлено, що у зв’язку із виконанням вимог Закону України „Про акціонерні товариства” відбулася зміна найменування Позивача за первісним позовом з Закритого акціонерного товариства „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдінг” на Приватне акціонере товариство „ЮТАБ ІНВЕСТ”.

Відповідачі 2, 3 та Треті особа процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися та своєї позиції по суті спору до відома суду не довели.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог за первісним та зустрічним позовом, зважаючи на дотримання при їх поданні приписів ст.ст. 58, 60 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги первісного позову не обґрунтованими, натомість зустрічний позов таким, що підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи та змісту позовних заяв, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонукання до виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу цінних паперів із застосуванням наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованих 3% річних та інфляційної індексації, зважаючи на заперечення Боржника у вказаних грошових зобов’язаннях законності підстав їх виникнення та його вимоги про визнання відповідних договорів доручення та купівлі-продажу недійсними.

Оскільки предметом спору за первісним позовом, серед іншого, є одна з правових підстав (купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009 р. №Б/3317/09/03/3316) вимог за зустрічним позовом, остільки вирішення питання щодо обґрунтованості первісного позову та, водночас, встановлення існування підстави для зустрічного первісного, підлягає дослідженню у першу чергу.

Відносно первісного позову позиція суду полягає у такому:

Як зазначено в абз. 3 п. 1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. Беручи це до уваги, та враховуючи критерії обґрунтованості судового рішення, визначені в абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” від 29.12.1976р. № 11, предметом судової оцінки, спрямованої на з’ясування законності оспорюваних договорів, мають бути фактичні обставини спірних правовідносин їх сторін.

При цьому, оцінка відповідності цих договорів здійснюється відносно законодавства України, що діяло на момент їх укладання, що зумовлено приписами ст. 58 Конституції України, якою запроваджено загальне правило заборони ретроспективної дії у часі законів та інших нормативних актів, яке, враховуючи положення ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу та абз. 4 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. № 1- рп/99 розповсюджується (правило) і на юридичних осіб, а також - абз. 3 п. 10 чинного Роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. № 02-5/111, абз. 3 п. 2 Постанови Пленуму „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.112009р. N 9.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема – Цивільним кодексом України, Законом України „Про господарські товариства”, у світлі яких судом і розглядається питання законності договорів.

За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній стверджує, що спірний договір доручення від 30.03.2009р. є недійсним, оскільки укладений від імені Позивача особою – головою ради директорів Агаповим Б.І. – без необхідного обсягу цільної дієздатності через зумовлену Статутом відсутність повноважень укладати такий договір без участі президента Товариства, який не повідомлявся про укладання цього договору, його не підписував та не схвалював у подальшому в порядку ст. 241 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, через не визначення у позові самостійних підстав визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009 р. №Б/3317/09/03/3316, законність останнього піддається сумніву як наслідок недійсності договору доручення у світлі приписів ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.

Таким чином, предметом судового дослідження за первісним позовом в контексті приведених підстав є питання наявності у голови ради директорів Позивача повноважень на самостійне (без спільної участі або погодження із президентом Товариства) вчинення оспорюваного договору доручення.

Стосовно цієї приведеної підстави позову суд зазначає про її відхилення через юридичну неспроможність та не відповідність встановленим на підставі наявних у справі документів обставинам, оскільки:

- сукупний аналіз змісту наведених у описовій частині цього рішення положень п.п. 6.1., 6.7., 6.9., 6.10., 6.15 Статуту Закритого акціонерного товариства „Фінансово-промислова компанія „БІС Холдінг” в редакції, діючої на момент укладання оспорюваних договорів, даю підстави для однозначного висновку про те, що і президент та голова ради директорів Товариства є самостійними відносно один одного посадовими особами, уповноваженими незалежно від волевиявлення один одного в силу статуту вчиняти без довіреності та іншого дозволу угоду такого роду, як розглядуваний договір доручення від 30.03.2009р., що узгоджується із приписами ч. 2 ст. 92 та ч. 2 ст. 161 Цивільного кодексу України. Дійсно, редакцій приведених пунктів Статуту не містить положень про необхідність колегіального прийняття цими особами рішень про укладання того чи іншого договору та про його спільне підписання – одночасне згадування цих двох осіб як уповноважених на вчинення від імені юридичної особи Позивачем певних дій розцінюється судом лише визнання у такий спосіб переліку уповноважених осіб, а не покладення можливості волевиявлення посадової особи від імені Товариства в залежність від наявності консенсусу із позицією іншої посадової особи, рівною за обсягом повноважень, як безпідставно внаслідок довільного тлумачення положень Статуту, вважає первісний Позивач.

- надані на вимогу суду відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.127), достовірність яких презюмується за змістом ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, не містять застережень щодо обмеження визначених повноважень Агапова Б.І. як голови ради директорів станом на 30.03.2009р. діяти від імені Товариства позицією (необхідністю погодження або схвалення) президента Товариства.

Отже юридична неспроможність приведеної Позивачем підстави позовних вимог вказують на їх необґрунтованість та зумовлюють відмову у задоволенні первісного позову.

Крім того, суд також вважає за необхідне зауважити на безпідставності висування вимог первісного позову до Відповідача 1, адже він є особою, що укладав будь-який з оспорюваних договорів, а відтак – не був їх учасником станом на момент вчинення, відносно якого судом і визначалася їх законність.

Відносно зустрічного позову позиція суду полягає в такому:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009 р. №Б/3317/09/03/3316, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Виходячи із змісту ст. 655 та ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України за переданий (отриманий) товар покупець зобов’язаний сплати визначену суму грошових коштів. Оскільки розглядуваний договір купівлі-продажу від імені первісного Позивача як Покупця укладено повіреним на підставі та у цілковитій відповідності до умов договору доручення №Б/3316/09/03 від 30.03.2009р., оскільки в силу ч. 1 ст. 1000 цього Кодексу цей договір купівлі-продажу створив відповідні права і обов’язки перед Продавцем (Відповідач 2) саме у Позивача.

Отже, в контексті зазначених норм укладений від імені Позивача між Відповідачем 3 та Відповідачем 2 договір купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009р. №Б/3317/09/03/3316 є належною підставою для виникнення у першого грошових зобов’язань, визначених його умовами, та зустрічних зобов’язань останнього з передачі векселів.

Зважаючи на взаємні (кореспондуючі) права і обов’язки сторін за вказаним договором купівлі-продажу, у розумінні ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України Позивач та Відповідач 3 виступають одночасно у статусі кредитора та боржника у зобов’язаннях з передачі векселів та з їх оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 цього Кодексу покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 662 та ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у встановлений цим договором строк.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач 2 не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку з передачі векселів Позивачеві протягом 15 календарних днів з моменту укладення договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009 р. №Б/3317/09/03/3316 згідно п. 2.5, натомість Позивач не мав правових підстав ухилятися від здійснення платежу згідно умов п.п.3.1.-3.3. шляхом перерахування протягом 100 календарних днів з моменту укладання договору 250000000грн. на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідач 2 як продавець свій обов’язок перед Позивачем з передачі векселів виконав належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі цінних паперів від 09.04.2010р. (а.с.а.с.13-22), тоді як Позивач розрахунку не здійснив, зобов’язання Продавця перед Покупцем з передачі товару припинилося, що зумовило і припинення перебування Відповідач 2 у статусі боржника, а Позивача – у статусі кредитора у зобов’язанні з передачі товару, але із одночасним збереженням Відповідачем 2 статусу кредитора Позивача за договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009 р. №Б/3317/09/03/3316 у грошовому зобов’язанні з оплати векселів.

Згідно із прецедентної практикою застосування Європейським судом з прав людини ст. 1 ратифікованого Україною Законом від 17.07.1997р. Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950р., яка (практика) є джерелом права для національних судів згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини”, майном в сенсі ст. 1 Протоколу 1 можуть бути вимоги, на підставі яких особа може стверджувати, що вона має „законні сподівання” на фактичне користування правом власності (див. п. 38 Рішення у справі „Полтораченко проти України” від 18.01.2005р.). Таким чином, внаслідок укладання договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009р. №Б/3317/09/03/3316 у Відповідача 2 з’явилися „законні сподівання” на отримання від Позивача платежу в сумі 250000000грн. за передані йому векселі, що має наслідком у світлі ст. 41 Конституції України та ст.ст. 317,319 Цивільного кодексу України можливість Відповідача 2 самостійно розпоряджатися таким майном.

В свою чергу, повноваження Відповідача 2 з розпорядження майном включає в собі і можливість визначення подальшої долі такого майна шляхом відчуження іншій особі. При цьому, специфічна природа майна – право вимоги у зобов’язанні зі здійснення платежу за договором купівлі-продажу – визначає і відповідну форму здійснення відчуження такого права, а саме – шляхом його відступлення іншій особі. За змістом п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України таке відступлення опосередковується правочином та має наслідком заміни кредитора у відповідному зобов’язанні.

Таким чином, суд вважає, що внаслідок укладання 13.04.2009р. між Відповідачем 2 та Третьої особою 1 договір про відступлення права вимоги, а також у подальшому договору цесії між Третьої особою 1 та Відповідачем 1 від 01.03.2010р., останній правомірно набув право вимоги від Позивача платежу за договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009р. №Б/3317/09/03/3316 в сумі 250000000грн. із відповідними нарахуваннями (інфляційна індексації та 3% річних), що мають похідний характер, адже згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, тоді як розглядуване грошове зобов’язання не підпадає під визначене ст. 515 цього Кодексу обмеження, де замін кредитора не допускається, а встановлений ст. 516 порядок заміни був дотриманий.

Виходячи з умов п.п.3.1- 3.3. договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2009р. №Б/3317/09/03/3316 належним виконанням грошових зобов’язань Позивача є здійснення платежу в сумі 250000000грн. протягом 100 календарних днів з момент укладання договору – тобто по 08.07.2009р. включно.

Втім, належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів викання цього обов’язку у вказаний період та після його спливу на користь відповідного кредитора Позивачем не надана, а із наявним матеріалів справи вбачається, що такого розрахунку проведено не було. Означена обставина дає підстави для висновку про порушення з боку Позивача грошового зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України та кваліфікації самого Позивача у якості боржника, що прострочив виконання цього грошового зобов’язання згідно із ч. 1 ст. 612 означеного Кодексу з 09.07.2009р. (перший день прострочення).

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням інфляційної індексації та 3% річних за весь період прострочення.

Здійснивши перевірку арифметичного розрахунку заявлених грошових вимог Відповідача 1 до Позивача суд встановив обґрунтованість позовних вимог в частині заборгованості в сумі 250000000грн. та інфляційної індексації в за період з липня 2009р. по лютий 2010р. включно в сумі 18257591,08грн., задовольняючи їх у повному обсягу. Водночас, вимоги щодо 3% річних підлягають задоволенню лише в частині суми 5465753,42грн., оскільки Заявник зустрічного позову безпідставно до періоду прострочення з 08.07.2009р. по 01.04.2009р. включив останній день строку для своєчасного платежу – 08.07.2009р, адже як зазначалося судом першим днем прострочення є наступний день після сплати 100-денного календарного строку з момент укладання договору купівлі-продажу – тобто 09.07.2009р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати за первісним позовом відносяться на його рахунок і компенсації не підлягають, тоді як судові витрати заявника зустрічного позову (Відповідача 1) стягуються на його рахунок з первісного Позивача у розмірі, пропорційному сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ЮТАБ ІНВЕСТ», м. Донецьк (ідентифікаційний код 25337539) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Дружба» , м. Донецьк (ідентифікаційний код 13529618), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайдер-2008», м. Донецьк (ідентифікаційний код 35888111) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Центуріон”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 35270709) про визнання договору доручення № Б/3316/09/03 від 30.03.2009р. та договору купівлі-продажу цінних паперів № Б/3317/09/03/3316 від 30.03.2009 р. недійсними.

          2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Дружба», м. Донецьк (ідентифікаційний код 13529618) до Приватного акціонерного товариства «ЮТАБ ІНВЕСТ», м. Донецьк (ідентифікаційний код 25337539) про стягнення заборгованості, інфляційної індексації та 3% річних у загальній сумі 273743892,45 грн. – задовольнити частково.

          3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЮТАБ ІНВЕСТ», м. Донецьк (ідентифікаційний код 25337539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Дружба», м. Донецьк (ідентифікаційний код 13529618) суму боргу в розмірі 250000000грн., 3 % річних в розмірі 5465753,42грн. та інфляційну індексацію в розмірі 18257591,08грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ЮТАБ ІНВЕСТ», м. Донецьк (ідентифікаційний код 25337539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Дружба», м. Донецьк (ідентифікаційний код 13529618) витрати по сплаті державного мита в сумі 25498,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.05.2010р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 13.05.2010 р.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

          

Суддя                               

Часті запитання

Який тип судового документу № 9942218 ?

Документ № 9942218 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 9942218 ?

Дата ухвалення - 13.05.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 9942218 ?

Форма судочинства - Economic

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 9942218 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Statistics about the court decision No. 9942218, Commercial Court of Donetsk Oblast

The court decision No. 9942218, Commercial Court of Donetsk Oblast was adopted on 13.05.2010. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.

The court decision No. 9942218 refers to case No. 35/77пд

This decision relates to case No. 35/77пд. Firms, which are mentioned in the text of this judgment:


Our platform allows searching by various criteria, such as region or court name. In addition, detailed customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for data. That allows you to effectively save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 9942200
Next document : 9942234