Decision № 99414432, 06.09.2021, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/10433/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції відносно позивача в період з 07.11.2015 по 24.11.2017 року включно та зобов`язання відповідача нарахувати індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції позивачу в період з 07.11.2015 по 24.11.2017 року включно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він у період з 07.11.2015 року по 19.12.2019 року проходив службу в ГУНП в Одеській області на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Таїровського відділення поліції Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області. 05.04.2021 року позивач звернувся до відповідача із запитом щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення під час служби з 07.11.2015 по 24.11.2017 року. Разом з тим у відповідь на запит позивача, відповідачем надано відповідь від 20.04.2021 року №14/О-451 в якій зокрема зазначено, що за період з 07.11.2015 по 24.11.2017 року індексація грошового забезпечення не виплачувалась.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

14.07.2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що відсутні правові підстави для стягнення індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року, оскільки за вказаний період величина індексу споживчих цін тільки у квітні 2016 року перевищувала встановлений законом поріг у 103%. Поряд з цим представником відповідача зазначено, що в квітні 2016 році позивач отримував щомісячний дохід у розмірі 6885 грн., який майже в шість разів перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб який складав 1378 грн., тобто позивач не мав права на індексацію.

Ухвалою суду від 23.06.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також ухвалою суду від 23.06.2021 року зобов`язано Головного управління Національної поліції в Одеській області в строк для надання відзиву надати до суду письмові пояснення та належним чином засвідчені докази на їх обґрунтування щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 24.11.2017 року та у разі не виплати, вказати з яких підстав.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Так, суд вказує на те, що суддя Іванов Е.А. з 09.08.2021 року перебував у відпустці в зв`язку з чим справу розглянуто в перший день після виходу.

Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 19.12.2019 року проходив службу в ГУНП в Одеській області на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Таїровського відділення поліції Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Відповідно до наказу начальника ГУНП в Одеській області від 19.12.2019 року за №1733о/с позивач, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (через хворобу), був звільнений зі служби в поліції з 19.12.2019 року (а.с.14).

Водночас відповідачем за період з 07.11.2015 по 24.11.2017 року не проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .

З цих підстав позивач, 05.04.2021 року звернувся до відповідача з відповідним запитом для з`ясування вищенаведених обставин.

У відповідь на запитувану інформацію позивачем (щодо нарахування та виплати індексації за період з 07.11.2015 по 24.11.2017 року) відповідачем зазначено, що за період з 07.11.2015 р. по 24.11.2017 р. індексація позивачу не виплачувалася. Також у листі зазначено, що Керівництво УФЗБО ГУНП в Одеській області відповідно до листа начальника ДФЗБО НПУ від 26.06.2017 № 2517/29/2/01-2017 керувалося нормами статті 5 Закону України № 1282-ХІ1-1991, якою передбачено, що Порядок провадження індексації грошових доходів громадян визначається Кабінетом Міністрів України, згідно із законодавством, в даному випадку Постановою Кабінетом Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок № 1078-2003). До 18 жовтня 2017 року у Порядку № 1078-2003 була відсутня така категорія осіб, як поліцейські. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» до пункту 2 внесено зміни до Порядку 1078-2003, а саме доповненням абзацу 5: після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Таким чином відповідач враховуючи вищевикладене, вказав, що нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських було розпочато з листопада 2017 року з базовим місяцем листопад 2015 року, тобто після набрання чинності вищевказаної постанови, а тому нарахувати та виплатити індексацію грошовою забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 24.11.2017 р. позивачу на думку відповідача не є можливим (а.с.13).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України №580-VIII «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року (далі - Закон №580-VIII) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону (набула чинності 07.11.2015 року).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – ЗУ №1282-ХІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно ст. 4 Закону №1282-ХІІ (в редакції від 02.12.2012 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 року, який набув чинності 01.01.2016 року, було внесено зміни у частину першу статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та цифри "101" замінено цифрами "103".

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Згідно з п.11 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», є неприйнятними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

При цьому Порядок №1078 лише деталізує та розвиває норми законів, якими передбачений обов`язок індексувати грошові доходи населення.

Більш того, в силу положень ч.2 ст.8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно, що свідчить про допущену відповідачем протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення.

Таким чином, наявні підстави вважати, що відповідач, відмовивши позивачу у виплаті суми індексації грошового забезпечення, діяв всупереч Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Аналогічної правої позиції дотримується Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 15 квітня 2020 року по справі №260/1213/19, Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 02 червня 2020 року по справі №200/13840/19-а, від 14 квітня 2020 року по справі №200/13841/19-а, від 06 травня 2020 року по справі №200/13398/19-а, Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 21 лютого 2020 року по справа №520/9628/19.

Також суд критично ставиться до посилань відповідача у відзиві на адміністративний позов, щодо відсутності правових підстав для стягнення індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року, оскільки за вказаний період величина індексу споживчих цін тільки у квітні 2016 року перевищувала встановлений законом поріг у 103% та те, що в квітні 2016 році позивач отримував щомісячний дохід у розмірі 6885 грн., який майже в шість разів перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб який складав 1378 грн., тобто позивач не мав права на індексацію, оскільки у відповіді від 20.04.2021 року №14/О-451 на звернення позивача стосовно виплати за вказаний період індексації його грошового забезпечення, ГУНП в Одеській області не вказувалось про такі підстави відмови в її виплаті, а зазначалось лиже про те, що до 18 жовтня 2017 року у Порядку 1078-2003 була відсутня така категорія осіб, як поліцейські.

З огляду на викладене позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2017 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а отже позовні вимоги в цій частині адміністративного позову задоволенню не підлягають.

Водночас згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Таким чином, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та для належного захисту прав та інтересів позивача зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем, як особою, звільненою від сплати судового збору на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011року №3674-VI, судовий збір за подання адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду не сплачувався. Доказів здійснення інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторонами до суду не надано, а тому у справі відсутні обставини для розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції відносно ОСОБА_1 в період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року включно.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по 31.10.2017 року включно.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-а, код ЄДРПОУ 40108740).

Суддя Іванов Е.А.