№ 9925835, 28.04.2010, Luhansk District Administrative Court

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2010 року Справа № 2а-2727/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Ірметової О.В.

при секретаріКоробенко Т.М.

за участю

прокурора:Гриненко С.В.

представника позивача:Данова А.І.

представників відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4 УЖКГ» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 782,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2010 року прокурор м. Антрацит в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача КП «Житлово-експлуатаційна контора №4 УЖКГ», в якому послався на наступне. Відповідно до розділу ХV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-15 зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ВАТ «Краснодонська сільгосптехніка» з коштів, призначених на оплату праці, зобовязано внести до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, який дає право на призначення цих пенсій (розрахунок додається).

Згідно розрахунку сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.03.2009 року по 27.07.2009 року складає 782,24 грн. прокурор м. Антрацит в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит просить суд стягнути з КП «Житлово-експлуатаційна контора №4 УЖКГ» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій 782,24 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеному в позові і додатково пояснив , що відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою). Згідно п. 15 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» строк позовної давності щодо стягнення недоїмки не застосовується. Згідно п. 4 ст. 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, тобто і положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Порядок стягнення заборгованості зі страхових внесків визначений виключно Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав до суду заву про розгляд справи у відсутність представника. Також даною заявою відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі у розмірі 782,24 грн.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п. 1 і 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100% об'єкта оподаткування.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за N 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що відповідач КП «Житлово-експлуатаційна контора №4 УЖКГ» у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позивач за період з 01.11.2009 року по 31.03.2010 здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам КП «Житлово-експлуатаційна контора №4 УЖКГ» за Списком №2 на загальну суму 782,24 грн.

Дані обставини справи підтверджуються розрахунком ціни позову розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

У звязку з чим був складений акт звірки взаємних розрахунків , у якому борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових умовах, призначений по ст..13 «б» -«з» Закону України « Про пенсійне забезпечення» складає суму 6317,52 грн.,зазначений акт був підписаний представником КП «Житлово-експлуатаційна контора №4 УЖКГ» чим фактично визнав борг.

Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив в добровільному порядку.

Крім того, відповідач листом від 22.04.2010 року за №38, направленого до Луганського окружного адміністративного суду, визнав позовні вимоги в повному обсязі у сумі 782,24 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Частиною 3 ст. 136 КАС України встанволено, що судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

В ч.4 ст. 112 КАС України встановлено, що суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

У звязку з тим, що матеріалами справи підтверджено факт недоїмки з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора м. Антрацит в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4 УЖКГ» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №4 УЖКГ» (код ЄДРПОУ 24184648, розташованого за адресою: 94613, вул. Петровського, 17 м. Антрацит Луганська обл.) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області ( код ЄДРПОУ 21792353, розташованого за адресою: 94613, вул. Радянська, 19, м. Антрацит Луганська обл.) заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 782,24 грн. (сімсот вісімдесят дві грн. 24 коп.) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяІрметова О.В.