№ 991898, 21.09.2007, Sevastopol Commercial Court of Appeals

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

19 вересня 2007 року

Справа № 2-14/5361-2007А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко В.А.,

суддів Антонової І.В.,

Котлярової О.Л.,

секретар судового засідання Запорожець Т.О.

за участю представників сторін:

представник позивача: не з'явився, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів;

представник відповідача: не з'явився, Комунальне підприємство "Мирний - Наш Дім"

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Мирний - Наш Дім" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 18.06.2007 у справі № 2-14/5361-2007А

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а, місто Сімферополь, 95017)

до комунального підприємства "Мирний - Наш Дім" (вул. Шкільна, 14-а, смт.Мирний, місто Євпаторія, 97492)

про стягнення 293,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до комунального підприємства „Мирний –Наш Дім” про стягнення пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році. Вимоги мотивовані тим, що за нестворені робочі місця у 2005 році відповідач повинен був сплатити штрафні санкції у сумі 5468,0 грн. не пізніш 15 квітня 2006 року. Але вказану суму сплачено дише 20 листопада 2006 року. Таким чином, за порушення терміну сплати штрафних санкцій відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 293,7 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2007 року у справі № 2-14/5361-2007А (суддя Курапова З.І) позов задоволено. З комунального підприємства „Мирний –Наш Дім” на користь позивача стягнуто 293,74 грн.

Судове рішення обґрунтовано тим, що відповідач у 2005 році не створив належним чином робочі міста для працевлаштування інвалідів у розмірі, передбаченим статтею 19 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Тому на підставі статті 20 цього Закону стягнуто суму пені у розмірі 293,7 грн.

Не погодившись з постановою, комунальне підприємство „Мирний –Наш Дім” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановлене судове рішення. Доводи скарги мотивовано тим, що суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Суд помилково вказав, що відповідач самостійно перерахував штрафні санкції, але цю суму стягнуто за рішенням суду. Суд у мотивувальній частині стягнув фактично штрафні санкції і не мотивував стягнення пені. На думку сторони, провадження у справі повинно бути закритим, оскільки ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2006 року по справі № 2-23/13525-2006 провадження у справі між тими ж сторонами закрито, оскільки позивач відмовився від вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

У відзиву на скаргу сторона просить відхилити доводи відповідача та залишити постанову суду без змін.

Сторони у судове засідання не з’явилися, просять розглянути справу за їх відсутністю.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2007 року здійснена заміна судді Ткаченко М.І. на суддю Антонову І.В.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до вимог статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2006 року у справі № 2-23/13525-2006А з комунального підприємства „Мирний – Наш Дім” на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів стягнуто 5468,0 грн. штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Відповідно до частині 4 статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року у редакції Закону від 06 жовтня 2005 року № 2960-IV встановлено строк сплати адміністративно-господарських санкцій - до 15 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті19 цього Закону.

Сума 5468,0 грн. штрафних санкцій сплачена 20 листопада 2006 року.

Таким чином, відповідач прострочив термін сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (у редакції Закону від 06 жовтня 2005 року № 2960-IV далі Закон від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ) порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, стягнення пені судом першої інстанції є правильним по суті вирішення справи.

Але відповідно до статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.

При вирішенні спору суд першої інстанції застосував статтю 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ у редакції Закону № 2606-ІІІ від 05 липня 2001 року і не застосував частину 2 статті 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” від 21березня 1991 року № 875-ХІІ у редакції Закону від 06 жовтня 2005 року № 2960- IV. Вказана редакція Закону набрала чинності з 01 січня 2006 року.

За такими обставинами апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає зміні.

Доводи апеляційної скарги стосовно необхідності припинення провадження у справі не приймаються до увазі у зв’язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 03 серпня 2006 року позивач звертався до відповідача із позовом про стягнення суми штрафу 5468,0 грн. за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році та про зобов’язання нарахувати та сплатити пеню. Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2006 року по справі № 2-23/13525-2006А частково провадження у справі закрито, оскільки позивач відмовився від пункту 2 позовних вимог. Предметом позову у цієї позовної заяві було виконання зобов’язання, яке позивач чітко не визначив. У позовної заяві від 30 липня 2007 року позивач звернувся до відповідача із позовною заявою про стягнення чітко визначеної суми пені. Таким чином, судова колегія вважає, що має місце іншій спір, а підставою для закриття провадження у справі є згідно пункту 4 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України наявність постанови чи ухвали суду з того самого спору і між тими самими сторонами. Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 2 частини 1 статті 198, пунктом 1 частини 1 статті 201, частиною 2 статті 205, статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства „Мирний –Наш дім” задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2007 року по справі № 2- 14/5361-2007А змінити.

3. Стягнути з комунального підприємства „Мирний –Наш Дім”, місто Євпаторія, смт. Мирне, вул. Шкільна, 14-А (р/р 26002054902497 Філія КРУ ЗАТ КБ „Приватбанку”, МФО 384436, ЗКПО 30494844) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, місто Сімферополь, пр. Кирова, 51-52/10а (одержувач –Держбюджет міста Євпаторія, 21081100, банк одержувача –Управління держказначейства в Автономній Республіці Крим, місто Сімферополь, р/р 31110106700015, МФО 824026, ЗКПО 34740798) суму пені в розмірі 293, 74 грн.

4. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий лист згідно із частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Судді І.В. Антонова

О.Л. Котлярова