Court ruling № 98985713, 12.08.2021, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 серпня 2021 року м. Київ № 640/16189/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення порядку здійснення контролю за виконанням судового рішення, подане в порядку визначеному статтею 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Вказане судове рішення набрало законної сили 08.09.2020 року в розумінні ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), внаслідок чого на адресу представника позивача надіслано виконавчі листи №640/16189/19 від 26.06.2020 року, які отримані 08.11.2020 року, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення містяться в матеріалах справи (а.с.122).

09.08.2021 року представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі у вигляді подання звіту про виконання рішення суду.

За правилами ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом із цим, вказаною нормою КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Як зазначено вище, з метою виконання судового рішення у справі №640/13742/19 було видано виконавчі листи.

Також, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, а позивачем не надано до заяви доказів, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку.

Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.

Керуючись статтями 248, 382 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 640/16189/19.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда