Court ruling № 98964964, 12.08.2021, Podilskyi District Court of Poltava City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Poltava City)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2118/21

Провадження № 1-кп/553/220/2021

У Х В А Л А

Іменем України

12.08.2021м. Полтава

Ленінський районний суд м.Полтава в складі:

головуючого судді Тимчука Р.І.,

при секретарі Махаринської Я.А.,

прокурора Момот М.В.,

представника потерпілого Левченко Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за № 12021175430000060 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Лозованка, Чутівського району Полтавської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, працює «Нафтогаз» охоронцем, військовий пенсіонер, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Полтавській області та з 01 червня 2007 року отримує щомісячно пенсію за вислугу років від Міністерства оборони України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Згідно з п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітним вважається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. У відповідності до п.14 «Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 19.09.2018, статус безробітного надається особам, які зазначені у ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення». Тобто, за таких умов, відповідно до діючого законодавства України, ОСОБА_1 не мав права отримувати допомогу по безробіттю.

У подальшому, реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, достовірно усвідомлюючи, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Полтавській області та отримує пенсію за вислугою років, 28.07.2020 ОСОБА_1 умисно повідомив неправдиві відомості Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості, який розташований за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 91, будучи обізнаним та попередженим про права та обов`язки зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, що визначений Законом України "Про зайнятість населення".

Відповідно до наказу Центру зайнятості від 03.08.2020 № НГ 200803 ОСОБА_1 надано статус безробітного та відповідно до Наказу № НГ 200803 від 03.08.2020 йому призначено допомогу по безробіттю з 28.07.2020 по 22.07.2021. Надалі відповідно до наказу Центру зайнятості від 13.11.2020 № НГ201113 була припинена реєстрація ОСОБА_1 у зв`язку подання заяви про зняття з реєстрації в службі зайнятості.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи з єдиним умислом, з корисливих мотивів, шляхом обману, заволодів грошовими коштами Центру зайнятості з 28.07.2020 року по 12.11.2020 рік, а саме грошовими коштами у розмірі 17 824 гривень 31 копійка нарахованими йому згідно наказу № НГ 200803 від 03.08.2020 в якості виплати грошової допомоги по безробіттю.

Внаслідок чого, ОСОБА_1 безпідставно отримав на свою користь виплати допомоги по безробіттю від Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості у сумі 17 824 гривень 31 копійка, що є коштами державного бюджету.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, - умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

У ході проведення підготовчого судового засідання обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв`язку з примиренням та про закриття кримінального провадження.

Представник потерпілого Левченко Д.В. не заперечував проти закриття кримінального провадження та вказав, що до ОСОБА_1 немає жодних претензій морального чи матеріального характеру.

Заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши характеризуючи матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

У відповідності до змісту п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, за наявності передбачених у ст.46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 вперше вчинив кримінальний проступок згідно зі ст.12 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, примирився з потерпілим, котрий немає до нього жодних претензій морального чи матеріального характеру.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 , не заперечує щодо закриття кримінального провадження відносно нього з підстави, передбаченої ст.46 КК України, - у зв`язку з примиренням з потерпілим.

Враховуючи вищенаведені обставини, які свідчать про наявність матеріально-правових підстав, передбачених ст.46 КК України, та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням винного з потерпілим, враховуючи, що за наявності сукупності вказаних обставин таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, суд вважає, що клопотання потерпілого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, підлягає задоволенню та приходить до висновку, про необхідність звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження закриттю.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.46 КК України, ст.ст.284, 286, 288, ст.314 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілим.

Кримінальне провадження № 12021175430000060 - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення через Ленінський районний суд м.Полтава.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук