Court ruling № 98803821, 27.07.2021, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7929/21 2-о/335/122/2021

про відмову у відкритті провадження у справі

27 липня 2021 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Запорізький міський центр зайнятості, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа – Запорізький міський центр зайнятості, про встановлення факту, що має юридичне значення.

У заяві ОСОБА_1 просить встановити факт припинення трудових відносин між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ ТОРГ» (місцезнаходження: м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 6-Б, ЄДРПОУ 25106455) з 18 червня 2016 р. у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі ст.ст. 23, 36 КЗпП України.

Дослідивши зміст заяви та доданих до неї документів, доходжу висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Як роз`яснено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Разом із тим, підставами припинення трудового договору є такі обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору.

Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП України), розірвання трудового договору за ініціативою працівника (ст.ст. 38, 39 КЗпП України), розірвання трудового договору з ініціативи власника (ст.ст. 40, 41 КЗпП України).

При звільненні працівника в трудову книжку повинні вноситися записи про причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Крім того, припинення трудових відносин породжує для їх учасників певні наслідки, зокрема і для роботодавця у вигляді проведення розрахунку при звільненні, внесення відповідного запису у трудову книжку про причини припинення трудових відносин із посиланням на відповідний пункт та статтю КЗпП України.Окрім того, від дати та підстави звільнення особи залежить її страховий стаж, який впливає, в тому числі і на розмір пенсії.

Отже, факт існування між заявником та роботодавцем трудових правовідносин обумовлює існування спору про право на продовження трудового договору чи його припинення.

Також, зі змісту заяви випливає, що заявника було призначено директором товариства з обмеженою відповідальністю на підставі рішення загальних зборів його учасників, яке оформлене протоколом № 3 від 14.06.2013. У той же час, відповідне рішення загальних зборів цього товариства щодо припинення із заявником трудових відносин відсутнє.

Згідно з ч. 4 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 цього ж Закону до компетенції загальних зборів учасників товариства належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Таким чином, питання щодо припинення повноважень заявника як директора, тобто виконавчого органу товариства, є виключною компетенцією загальних зборів цього товариства, і не може бути вирішене в судовому порядку шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.

Таким чином, виходячи зі змісту заяви та наявних у справі матеріалів, вбачається спір про право, у зв`язку із чим у відкритті провадження у справі окремого провадження необхідно відмовити із роз`ясненням заявникові права звернутись до суду із відповідним позовом згідно із положеннями ст.ст. 30, 175, 177 ЦПК України.

Керуючись ст. 30, 175, 260-261, 293, 315, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Запорізький міський центр зайнятості, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити заявнику, що даний спір може бути вирішено шляхом подання позовної заяви в порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її складання.

Суддя А.В. Шалагінова