Decision № 98705808, 28.07.2021, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року Справа № 160/4711/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/4711/21 за позовом Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

29.03.2021 року Комунальне підприємство теплових мереж “Криворіжтепломережа” звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), в якій позивач, з урахуванням уточнень від 20.04.2021 року, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 404 від 10.03.2021 року “Про накладення штрафу на КПТМ “Криворіжтепломережа” за порушення законодавства у сфері теплопостачання (транспортування теплової енергії) та здійснення заходів державного регулювання”.

Згідно автоматизованого розподілу між суддями від 29.03.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 30.03.2021 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст.160, 169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 14.04.2021 року продовжено Комунальному підприємству теплових мереж “Криворіжтепломережа” строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 30.03.2021 року на п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.

20.04.2021 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження по справі №160/4711/21, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст.262 КАС України.

Також, ухвалою суду від 23.04.2021 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №404 від 10.03.2021 року “Про накладення штрафу на КПТМ “Криворіжтепломережа” за порушення законодавства у сфері теплопостачання (транспортування теплової енергії) та здійснення заходів державного регулювання”;

- акт перевірки від 19.02.2021 року №95;

- заперечення товариства на акт;

- листи від 13.11.2020 року №12059/18.4.1/7-20 від 13.11.2020 року та від 17.01.2020 року №2-рк та інші наявні докази щодо суті спору.

06.05.2021 року представником позивача до суду було подано клопотання про розгляд справи №160/4711/21 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року клопотання Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи №160/4711/21 за позовом Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови, залишено без задоволення. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19.05.2021 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, разом із витребуваними судом доказами по справі.

18.06.2021 року судом на розгляд ставилося питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 18.06.2021 року вирішено - подальший розгляд адміністративної справи №160/4711/21 за позовом Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови, здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 06.07.2021 року.

06.07.2021 року розгляд справи відкладено на 22.07.2021 року.

22.07.2021 року представником позивача долучені додаткові докази по справі.

22.07.2021 року оголошено перерву у підготовчому засіданні, наступне підготовче засідання призначено на 28.07.2021 року

26.07.2021 року представником відповідача подані додаткові письмові пояснення.

28.07.2021 року закрито підготовче засідання в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду одразу після закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

28.07.2021 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позивач у позовній заяві зазначив про протиправність оскарженої постанови з посиланням на те, що вона прийнята відповідачем усупереч вимогам законодавства України та з порушення встановлених строків.

На думку позивача, відповідач діє з перевищенням владних повноважень та фактичну примушує підприємство визначати його дохід та викривляти відповідні показники.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач з позовними вимогами не згоден у повному обсязі, вважає доводи викладені позивачем в адміністративному позові необґрунтованими та передчасними.

На їх думку, оскаржена постанова прийнята у відповідності до вимог чинного законодавство України, а також з дотриманням строків встановлених для її прийняття.

Вказують, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у результаті розгляду 10 березня 2021 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, Акта позапланової виїзної перевірки провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії від 19 лютого 2021 року № 95, проведеної на підставі постанови НКРЕКП від 16 грудня 2020 року №2439 «Про проведення позапланової виїзної перевірки КПТМ «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА», посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 11 січня 2021 року № 14, було встановлено, що позивачем було порушено підпункти 2 та 29 пункту 6.2 глави 6 Правил організації звітності, що подається суб`єктами господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 травня 2017 року № 717, щодо заповнення граф 1-5 форми звітності №3-НКРЕКП - тепло (місячна) «Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії» в розрізі категорій споживачів, яким ліцензіат реалізує теплову енергію за тарифами на теплову енергію, встановленими для потреб відповідної категорії споживачів та відображення в рядках 95 та 100 звіту за формою №3-НКРЕКП-тепло (місячна) «Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії» суми перерахунків/коригувань розміру плати за послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі зниження якості, здійснених за звітний місяць та за період з початку року.

У зв`язку із чим, відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», частини першої статті 31 Закону України «Про теплопостачання» накладено на позивача штраф у розмірі 5100,00 гривень за порушення законодавства у сфері теплопостачання, а саме підпунктів 2 та 29 пункту 6.2 глави 6 Правил

щодо заповнення граф 1-5 форми звітності № 3-НКРЕКП-тепло (місячна) «Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії» в розрізі категорій споживачів, яким ліцензіат реалізує теплову енергію за тарифами на теплову енергію, встановленими для потреб відповідної категорії споживачів та відображення в рядках 95 та 100 звіту за формою № 3-НКРЕКП-тепло (місячна) «Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію' і транспортування теплової енергії» суми перерахунків/коригувань розміру плати за послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, здійснених за звітний місяць та за період з початку року.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, що Відділом НКРЕКП у Дніпропетровській області відповідно до постанови НКРЕКП від 16.l2.2020 року № 2439 проведено позапланову виїзну перевірку дотримання Підприємством законодавства у сфері теплопостачання при здійсненні господарської діяльності з постачання теплової енергії, а саме дотримання:

пункту 2.1 глави 2 Правил організації звітності, що подається суб`єктами господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП 31 травня 2017 року №717, щодо ґрунтування усіх показників звітів на достовірних даних первинного (бухгалтерського) та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних;

пункту 10.5 Порядку (правил) організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб`єктами господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.10.2017 №1223, щодо визначення та відображення в обліку доходу від реалізації теплової енергії на підставі укладених договорів, актів, інших первинних або розрахункових документів, які підтверджують реалізацію теплової енергії, шляхом множення обсягів реалізації теплової енергії на тарифи, що діяли протягом звітного періоду.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 19.02.2021 року № 95, який було розміщено на офіційному вебсайті НКРЕКП.

Під час перевірки в результаті аналізу звітності, наданої підприємством за І - III квартали 2020 року, а саме звітів за формою № 3-НКРЕКП-тепло (місячна) «Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії» посадовими особами відповідача було встановлено, що вартість реалізації теплової енергії за квітень 2020 року за категорією споживачів «Виконавці послуг населенню з централізованого опалення, ОСББ, ЖБК тощо» визначена Підприємством за тарифами, що не відповідають рівню тарифів, встановлених постановою НКРЕКП для потреб відповідної категорії споживачів, що призвело до порушення КПТМ «Криворіжтепломережа» підпункту 2 пункту 6.2 глави 6 Правил 717 щодо заповнення граф 1 - 5 звіту за формою № 3-НКРЕКП-тепло (місячна) «Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії» у розрізі категорій споживачів, яким ліцензіат реалізує теплову енергію за тарифами на теплову енергію, встановленими для потреб відповідної категорії споживачів.

У результаті аналізу форм звітності № 3-НКРЕКП-тепло (місячна) за січень - вересень 2020 року, що подавалась позивачем до НКРЕКП, відповідачем встановлено, що Підприємство у рядках 95 та 100 звітів за формою № 3-НКРЕКП-тепло (місячна) «Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії» відображало суми перерахунків по оплаті за рішеннями суду, взаємозаліки тощо.

Таким чином, НКРЕКП дійшли до висновку про порушення позивачем підпункт 29 пункту 6.2 глави 6 Правил 717, щодо відображення у рядках 95 та 100 звіту за формою № 3-НКРЕКП-тепло (місячна) суми перерахунків/коригувань розміру плати за послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, здійснених за звітний місяць та за період з початку року.

У результаті розгляду 10.03.2021 року на засіданні НКРКЕКП, яке проводилось у формі відкритого слухання, Акта позапланової виїзної перевірки провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії від 19 лютого 2021 року № 95 відповідачем прийнято Постанову № 404.

Цією постановою на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн., а також зобов`язано позивача, відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону про НКРЕКП, у межах здійснення заходу державного регулювання, у термін до 30.04.2021 року подати до НКРЕКП та Відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області звіти за формою № 3-НКРЕКП-тепло (місячна) «Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії» за січень - вересень 2020 року електронною поштою (у форматі Ехсеl) та на паперових носіях з наданням обґрунтованих пояснень та підтверджуючих розрахунків щодо наявності відхилення тарифів на теплову енергію, розрахованих за даними форми звіту № 3-НКРЕКП-тепло (місячна), від тарифів на теплову енергію, затверджених постановами НКРЕКП, що діяли у відповідному періоді.

Не погодившись із вказаною вище постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №404 від 10.03.2021 року “Про накладення штрафу на КПТМ “Криворіжтепломережа” за порушення законодавства у сфері теплопостачання (транспортування теплової енергії) та здійснення заходів державного регулювання”, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (надалі - Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг") . Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

У відповідності до частини 2 цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5)використання інших засобів, передбачених законом.

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Згідно положень частин 1-5 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За заявою суб`єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.

Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Як зазначено вище, відповідно до положень ч.1-3 ст.1 Закону України від 22.09.2016 року №1540 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно змісту положень цього Закону, слід вказати, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних. При виявленні порушень у діях суб`єктів господарювання, НКРЕКП вправі застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений ст.14 Закону №1540, а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, які за своєю правовою природою не є санкціями у розумінні Закону №1540.

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки Регулятором, згідно ч.7 ст.19 Закону №1540 є:

1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;

2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав;

3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;

4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;

5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Судом встановлено, що перевірка Підприємства здійснена щодо достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах, що відповідає вимогам наведеного Закону.

Стосовно суті виявлених порушень суд виходить із того, що відповідно до ст.20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Положеннями ст.1 цього ж визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (тут і надалі далі - Закон про ліцензування) врегульовано суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності та визначено виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлено уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. За нормами цього Закону, ліцензуванню підлягає діяльність, у тому числі, з виробництва та постачання теплової енергії.

Статтею 16 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що до повноважень НКРЕКП належать, зокрема:

розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання;

забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання;

затвердження в установленому порядку ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, з транспортування і постачання теплової енергії та порядку контролю за їх додержанням.

Відповідно до статті 17 Закону №1540, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема:

ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов;

порядок розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання.

Постановою НКРЕКП від 22.03.2017 року №308 (далі - Ліцензійні умови) затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, якими визначено, що ліцензіат зобов`язаний виконувати вимоги цих Ліцензійних умов, а здобувач ліцензії – їм відповідати, пунктом 3.2. якого закріплено, що при провадженні господарської діяльності з виробництва теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: здійснювати продаж виробленої теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень, дотримуватися структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії, а також надавати до органу ліцензування документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування.

Порядком (правилами) організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб`єктами господарювання у сфері теплопостачання, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.10.2017 року №1223 (далі - Порядок №1223), сфера дії якого поширюється на суб`єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії визначено механізм, принципи, процедури і єдині методичні засади організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності окремо від інших видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснює НКРЕКП.

Відповідно до п. 10.5 Порядку №1223 дохід від реалізації теплової енергії визначається і відображається в обліку на підставі укладених договорів, актів, інших первинних або розрахункових документів які підтверджують реалізацію теплової енергії, шляхом множення обсягів реалізації теплової енергії на тарифи, що діяли протягом звітного періоду

Пунктом 1.9 Порядку №1223 встановлено, що ведення обліку здійснюється окремо за кожним ліцензованим видом діяльності у сфері теплопостачання та кожним іншим видом діяльності ліцензіата.

Облік за ліцензованими видами діяльності ґрунтується на даних бухгалтерського та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та є способом деталізації фінансової інформації відповідно до вимог, що визначені цим Порядком (правилами), і обмежень НКРЕКП у частині ліцензованих видів діяльності.

Забезпечення окремих регуляторних вимог досягається засобами внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, тобто шляхом застосування методик калькулювання, алгоритмів, розрахунків та розподілів.

Методичні засади визначення доходів за ліцензованими видами діяльності у сфері теплопостачання зазначені у розділі 10 Порядку №1223, відповідно до пункту 10.3 якого доходи за кожним ліцензованим видом діяльності у сфері теплопостачання обліковуються окремо і відображаються в обліку в установленому порядку на окремих субрахунках.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Особливості регулювання відносин у сфері теплопостачання, визначені Законом про теплопостачання та обумовлені об`єктивними умовами її функціонування.

Постановою НКРЕКП від 31.05.2017 року №717 затверджені Правила організації звітності, що подається суб`єктами господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до НКРЕКП (далі - Правила № 717), п.1.4 яких визначено, що подання до НКРЕКП форм звітності відповідно до цих Правил здійснюється з метою перевірки та аналізу ліцензованої діяльності ліцензіата, виявлення порушень ліцензійних умов та їх усунення, а також для врахування звітних даних при встановленні або перегляді тарифів.

А відтак, формами звітності затвердженими Правилами №717 визначено основні показники структури тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, що встановлюються НКРЕКП за категоріями споживачів. Показники господарської діяльності суб`єктів господарювання у сфері теплопостачання відображаються у звітності окремо за кожним видом ліцензованої діяльності та окремо за іншими неліцензованими видами діяльності, зокрема послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води.

Відповідно до вимог глави 6 «Пояснення щодо заповнення звіту за формою №3-НКРЕКП-тепло (місячна) «Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії» графи 1-5 заповнюються у розрізі категорій споживачів, яким ліцензіат реалізує теплову енергію за тарифами на теплову енергію, встановленими для потреб відповідної категорії споживачів.

Механізм проведення перерахунків плати за комунальні послуги, що відображені у формі звітності № 3-НКРЕКП-тепло (місячна) визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року №151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» (далі - Постанова №151).

Відповідно до вимог Постанови №151 Правилами №717 передбачено, що в рядках 95 та 100 форми звітності №3-НКРЕКП-тепло (місячна) відображаються суми перерахунків/коригувань розміру плати за послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, здійснених за звітний місяць та за період з початку року. До зазначеної суми не включаються перерахунки, якщо надання послуг з централізованого опалення розпочалося пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк (12 годин на добу один раз на місяць).

Показники перерахунків зазначаються у розділі "Довідково, оскільки діяльність із надання комунальних послуг не є ліцензованим видом діяльності.

Крім того, абз.11 п.1.3 розділу 1 Порядку №1223 визначено, що облік за ліцензованими видами діяльності це система збору, обробки та підготовки інформації, необхідної НКРЕКП для ефективного виконання завдань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів, що діють на суміжних ринках.

Відображення у звітності будь-яких інших перерахунків, зокрема перерахунки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1082 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв`язку із зміною ціни природного газу» (далі - Постанова №1082), перерахунки відповідно до винесених судових рішень, взаємозаліки, тощо, нормативно - правовими актами не передбачено.

Відповідно до вимог Постанови №1082 рішення щодо зміни розміру нарахувань за спожиту теплову енергію для споживачів теплопостачальна організація приймає самостійно без зміни тарифів (отже, прийняття такого рішення є правом, а не обов`язком теплопостачальної організації). Термін дії Постанови №1082 обмежено опалювальним періодом 2019/2020 року.

Посилання позивача на лист Мінрегіону від 16.10.2020 року №7/10.2/18388-20 є неналежними, оскільки цей лист має індивідуальний характер та надавався виключно КП «Теплоенерго» та не містить положень щодо необхідності застосування до усіх Підприємств сфери постачання.

Слід вказати, що у Листі також зазначалося, що зміни, які внесено Постановою № 1082 до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, та Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198, визначали механізм зміни розміру нарахувань для споживачів та зменшення для них розміру плати за теплову енергію та комунальні послуги. При цьому, зміна раніше встановлених уповноваженим органом тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що застосовуються до кінцевих споживачів, зокрема населення, не здійснювалась.

З урахуванням наведеного вище, слід дійти висновку, що приймаючи оскаржену постанову №404 від 10.03.2021 року контролюючий орган діяв у спосіб, передбачений законодавством України з огляду на допущені позивачем порушення вимог Правил №717.

При цьому судом встановлено дотримання строків прийняття оскарженої постанови, з огляду на те, що вона прийнята відповідачем у 30-денний строк з дня складення акту.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа”.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Судові витрати не розподіляти.

Позивач: Комунальне підприємство теплових мереж “Криворіжтепломережа” (50000, м.Кривий Ріг, провул. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184).

Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (03057, м.Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133).

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 28.07.2021 року.

Суддя В.В. Ільков