№ 9868508, 26.05.2010, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 травня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-1700/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кочана В.М.,

секретаря судового засідання Іщук А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Київського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

простягнення коштів у розмірі 7376,49грн. В С Т А Н О В И В:

Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 7 376,49 грн.

Представник Київського міського центру зайнятості в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив, що 25.02.2009р.ОСОБА_1 був зареєстрований Солом"янським районним центром зайнятості міста Києва як такий, що шукає роботу.

На підставі ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення та ст. ст. 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", йому був наданий статус безробітного і призначена допомога по безробіттю.

Згідно довідки Солом"янського районного центру зайнятості від 26.01.2010р № 195 ОСОБА_1 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 7 376,49 грн. за період з 07.07.2009р по 11.11.2009р.

Згідно інформації наданої Солом"янською районною в м. Києві державною адміністрацією, в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців містився запис від 15.03.2005р. про винесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, але відсутній запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Таким чином, відповідачем не було проведено процедури припинення підприємницької діяльності і на час перебування ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості він мав статус підприємця.

Директором Солом"янського районного центру зайнятості було прийняте рішення про повернення відповідачем коштів в розмірі 7 376 грн. 49 коп., які він отримав як допомогу по безробіттю.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, відносяться до зайнятого населення, отже на момент реєстрації в Солом"янському центрі зайнятості ОСОБА_1 відносився до зайнятого населення і не мав права на надання статусу безробітного, отримання платних соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення. ОСОБА_1 рішення директора Солом"янського районного центру зайнятості не виконав, коштів Солом"янському районному центру зайнятості не повернув. Листи з повідомленням про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів, були отримані відповідачем особисто 20.11.2009р. Кошти, станом на день звернення до суду, в добровільному порядку відповідчем не повернуті.

Відповідач в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив пояснив, що на момент звернення до Солом"янського центру зайнятості міста Києва не працював. Процедурою припинення підприємницької діяльності, після прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов"язано з її банкуртсвом, не займався.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши у відкритому судовому засіданні письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 25.02.2009р зареєстрований Солом"янським районним центром зайнятості міста Києва як такий, що шукає роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" та ст. ст. 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідачу був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

Згідно довідки Солом"янського районного центру зайнятості від 26.01.2010р № 195 ОСОБА_1 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 7 376,49 грн. за період з 07.07.2009р по 11.11.2009р.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, відносяться до зайнятого населення. На момент реєстрації в Солом"янському центрі зайнятості ОСОБА_1 відносився до зайнятого населення і не мав права на надання статусу безробітного, отримання платних соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення. Згідно п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Наказом центру зайнятості № 14233 від 12.11.2009р. відповідача було знято з обліку згідно пп.1 та 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних затвердженого Кабінетом міністрів України від 14.02.2007р. № 219, на підставі абзацу 14 пп. 1 п. 20 Порядку (у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю) з 12.11.2009р.

Рішення про повернення позивачем коштів прийняте на підставі того, що згідно наданої Солом"янською районною державної адміністрацією довідки, ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості, мав статус підприємця. Як встановлено з поданих матеріалів, відповідачем рішення директора Солом"янського районного центру зайнятості не виконано.

Згідно зі ст. ст. 7, 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків стягується з цієї особи відповідно до законодавства України.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач ухиляється від виконання своїх обов'язків, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 7, 16, п. 7 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", керуючись ст.ст. 2, 7, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 в управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код 03491091) з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) кошти в розмірі 7 376 (сім тисяч триста сімдесят шість) грн. 49 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя В.М. Кочан