Court ruling № 98660508, 23.07.2021, Chernihivka District Court of Zaporizhzhia Oblast

ЄУН № 329/30/16-ц

Провадження 6/329/19/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року смт Чернігівка Запорізької області

Суддя Чернігівського районного суду Запорізької області в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі - Сивак В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чернігівка Запорізької області подання начальника Чернігівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Носенка С.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Заявник зазначив, що на виконанні у Чернігівському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться відкрите виконавче провадження № 57706777 з виконання виконавчого листа виданого Чернігівським районним судом Запорізької області за № 329/30/16-ц від 12.07.2017р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості, що виникла за кредитним договором № 08/А/13-К від 19.06.2008р. в розмірі 743 313грн 59коп.

Також зазначив, що боржник добровільно вимогу не виконує та дій, направлених на погашення боргу, не здійснює.

Просив встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон України без вилучення закордонного паспорту України ОСОБА_1 , про наслідки розгляду подання та прийняття рішення просить повідомити, в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного.

Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 6Закону України«Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну» громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору у передбачених законом випадках.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, зміст норм зазначеного Закону передбачає юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за умови доведеності ухилення від їх виконання.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст.6ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та у п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань покладених на нього рішенням є оціночним поняттям.

Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Згідно вимогст.12 ЦПК України, у системному зв`язку з п.19 ч.3 ст.18Закону України«Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов`язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов`язків за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Натомість, подання державного виконавця не містить жодних посилань на конкретні факти навмисного чи іншого свідомого невиконання обов`язку боржника та доказів на підтвердження цих фактів. Окрім того, матеріали справи не містять відомостей про отримання боржником копій постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Фактів свідомих дій або бездіяльності боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини судом не встановлено.

Доказів, які б підтверджували факт свідомого ухилення боржника від виконання рішення суду, державним виконавцем не надано, а сам факт невиконання виконавчого документу боржником не може бути достатньою підставою для застосування Закону щодо тимчасового обмеження в праві виїзду.

Суд позбавлений можливості з`ясувати у виконавця, як тимчасовий виїзд за межі України гарантує повернення боргу і, яким чином цей борг може бути повернуто при застосуванні такого обмеження.

На підставі ст.124 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», ст.ст.441 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання начальника Чернігівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Носенка С.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду впродовж 15 днів.

Суддя Д.О. Покопцева