Decision № 98629708, 26.07.2021, Sloviansk City and District Court of Donetsk Oblast

Провадження № 2-а/243/88/2021

Справа № 243/6462/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Ільяшевич О. В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ, Донецької області) в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Є. Пікуса про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Є. Пікуса про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, в якому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 010951 від 10 червня 2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп. за ч. 1 ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Позов обґрунтовує тим, що відповідач повинен був надати, зокрема, належний відеозапис або довідку, або будь - які інші докази вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення. Зазначає, що він має право на ознайомлення з доказами при розгляді справи, інакше, вважає, що такого доказу на момент розгляду справи не існувало. Також позивач має право надавати пояснення та докази та заперечення при розгляді справи, однак він був позбавлений такої можливості. Отже, фактично, розгляд справи був проведений без надання доказів про правопорушення, також без урахування всіх обставин справи, які мають значення для прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог ст. 204-2 ч. 1 КУпАП, а саме перетину 10 червня 2021 року тимчасово непрацюючого пропуску через Державний контроль України в н.п. «Успенка», за що передбачена відповідальність, але цього не було здійснено відповідачем. Відповідачем при складані постанови не з`ясовано, коли було виявлене правопорушення і чи дійсно воно було вчинено. Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

26 липня 2021 року представником Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Є. Пікуса засобами електронної пошти подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, постанову про накладення адміністративного стягнення від 10 червня 2021 року № 010951 залишити без змін.

Відзив на позов обґрунтовує тим, що обставини викладені позивачем в позовній заяві повністю відрізняються від наявних в матеріалах доказів, а саме, факт порушення порядку виїзду з ТОТ України та в`їзду до неї доведено витягом з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», який додається, відповідно до якого відсутні дані офіційного в`їзду/виїзду на територію України через працюючий КПВВ. В матеріалах справи про адміністративні правопорушення наявне пояснення позивача, написані ним власноруч, в яких він підтвердив данні викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення, та зазначив, що під час виїзду з ТОТ України до РФ заходи оформлення виїзду з ТОТ до РФ представниками Державної прикордонної служби України не здійснювалися, намагання здійснити виїзд з ТОТ України встановленим порядком не підтвердив, скоєне правопорушення та стягнення, яке на нього накладається, не оспорює. В матеріалах справи наявний рапорт прикордонного наряду «Перевірка документів» в ППр «Мілове» в якому зазначено, що під час прикордонного контролю за допомогою підсистеми «Ризик» та опитування було встановлено, що позивач порушив порядок виїзду з тимчасово окупованої території України. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення також наявна заява позивача про доведення до нього права на отримання безоплатної правової допомоги. Даною заявою позивач відмовляється від правової допомоги та бажає захищати себе самостійно. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення також наявна пам`ятка якою до позивача доведені положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП..

Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями частини п`ятої статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

В ході розгляду справи судом були розв`язані заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 010951 від 10 червня 2021 року, складеною начальником групи ІПК віпс (тип А) впс "Мілове" ім. Віктора Банних (в/ч 9938) молодшим лейтенантом Завалієм А. В., притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн. 00 коп..

З копії зазначеної постанови вбачається, що 10 червня 2021 року о 16 год. 10 хв. в пункті пропуску «Мілове» під час здійснення прикордонного контролю виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який відповідно до інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України, 29 лютого 2020 року виїхав з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України через КПВВ «Майорське», а 10 червня 2021 року о 16 год. 10 хв. в`їхав на територію України з РФ через пункт пропуску «Мілове». Особою надано письмові пояснення, в яких він зазначив, що 09 червня 2021 близько 16 год. 00 хв. здійснила виїзд з ТОТ до РФ на напрямку н. п. Успенка (ТОТ) - н. п. Матвєєв-Курган (РФ) в районі н. п. Успенка, що також підтверджується витягом з БД, відповідно до якого відсутня інформація про виїзд її з ТОТ через КПВВ. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2019 року № 815, відповідно до якого в`їзд/виїзд осіб на ТОТ та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204- 2 КУпАП. Вчинене правопорушення не оспорює, вину свою визнає.

Відповідно до копії паспорту позивача Серія: НОМЕР_1 виданого Калінінським РВ Горлівського УМВС України в Донецькій області 20 квітня 1999 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 10 червня 2021 року, наданих начальнику групи ІПК віпс (тип А) впс "Мілове" ім. Віктора Банних (в/ч 9938) молодшому лейтенанту Завалію А. В., Коваль В. М. вказав, що 09 червня 2021 близько 16 год. 00 хв. здійснив виїзд з ТОТ до РФ на напрямку н. п. Успенка (ТОТ) - н. п. Матвєєв-Курган (РФ) в районі н. п. Успенка.

Згідно із рапортом прикордонного наряду «Перевірка документів» в ППр «Мілове» від 10 червня 2021 року в якому зазначено, що під час прикордонного контролю за допомогою підсистеми «Ризик» та опитування було встановлено, що позивач порушила порядок виїзду з тимчасово окупованої території України.

Згідно із витягом з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» від 10 червня, відсутні дані офіційного в`їзду/виїзду на територію України через працюючий КПВВ.

Згідно із заявою від 10 червня 2021 року, ОСОБА_1 доведено про права на отримання безоплатної правової допомоги. Даною заявою позивач відмовляється від правової допомоги та бажає захищати себе самостійно.

Згідно із пам`яткою, позивачу доведені положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, частиною 1 ст. 204-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Отже вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, на Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Відповідно до частин 1 та 3 статті 12 цього Закону, в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.

28 листопада 2019 року набрав чинності Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 815 (надалі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку, цей Порядок визначає процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.

Дія цього Порядку поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які здійснюють такий в`їзд/виїзд і переміщення товарів через контрольні пункти в`їзду-виїзду, контрольні пункти в`їзду-виїзду на залізниці.

Згідно з пунктом 3 Порядку, в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїзду – це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.

Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил;

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через непрацюючий пункт пропуску «Успенка».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно із частинами 1 та 3 статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Зокрема, стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

За змістом п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України в сукупності із нормами КУпАП, на думку суду, саме порушення процесуальних норм суб`єктом владних повноважень при розгляді справ щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тягне за собою скасування такого рішення і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Зміст ст. 286 КАС України дозволяє дійти висновку, що законодавцем більш детально визначено особливості провадження у справах з приводу рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адмінвідповідальності, які за своєю суттю наближені до норм КУпАП. Так зокрема, норми цієї статті, як і ст. 293 КУпАП передбачають можливість скасування судом рішення суб`єкта владних повноважень та закриття справи про адмінправопорушення.

З огляду на викладене, відповідач 2, приймаючи спірну постанову не звернув уваги на вищезазначені положення законодавства, а тому, суд прийшов до висновку про скасування постанови № 010951 від 10 червня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Крім того, нормами КАС України також не передбачено збирання доказів судом, які стосуються винуватості особи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

За положеннями частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп..

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.,відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 46, 48, 65, 91, 92, 132, 139, 193, 242-246, 255, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Є.Пікуса про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення– задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 010951 від 10 червня 2021 року, складену начальником групи ІПК віпс (тип А) впс "Мілове" ім. Віктора Банних (в/ч 9938) молодшим лейтенантом Завалієм Анатолієм Володимировичем, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП – скасувати.

Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Стягнути з Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9938, ЄДРПОУ 14321736, 93120, Луганська область, м. Лисичанськ, пр. Перемоги, 58) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП; НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири гривні) грн. 00 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області О. В. Ільяшевич