Court ruling № 98620802, 04.06.2021, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/20371/21

Провадження № 2-а/761/409/2021

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

04 червня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив таке: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції».

Однак, Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18.03.2020, прийнятій по справі № 543/775/17, відступила від такого висновку, вказавши, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону «Про судовий збір» № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Крім того, у вказаній постанові Верховний Суд України вказує, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, у вказаній постанові Верховний Суд України вказує, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454, 00 грн.

Згідно положень ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно ч. 5 ст. 161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, надає також клопотання, відповідно до якого просить його звільнити від сплати судового збору, посилаючись на те, що є членом багатодітної сім`ї, а тому наявні підстави для звільнення останнього від сплати судового збору на підставі п. г ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Суд, дослідивши вказане клопотання, врахувавши обґрунтування, зазначене в ньому, дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З вказаних вище положень чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору або надання відстрочки для його сплати є майновий стан заявника. При цьому, стаття також визначає умови, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору з урахуванням її матеріального стану.

Так, аналізуючи положення вказаних норм, суд, враховуючи майновий стан особи - члена багатодітної сім`ї, може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити таку особу від сплати судового збору.

Саме лише та обставина, що особа є членом багатодітної сім`ї не є безумовною підставою для звільнення такої особи від сплати судового збору, оскільки визначальною ознакою є саме майновий стан особи.

Позивачем на підтвердження свого майнового стану не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність обставин, що унеможливлюють сплату судового збору позивачем у розмірі, визначеному законом, чи його майновий стан.

Доказів того, що позивачем вживались заходи щодо отримання довідки про доходи в органах пенсійного фонду чи державної фіскальної служби до матеріалів справи також не надано, а саме лише посилання позивача на неможливість сплати судового збору у визначеному законом розмірі, оскільки останній належить до багатодітної сім`ї, не може слугувати підставою для звільнення позивача від його сплати.

При цьому, судом також враховано, що згідно позовних вимог позивач просить стягнути на свою користь витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500, 00 грн., які були сплачені останнім згідно квитанції 0.0.2143550568.1 від 29.05.2021.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454, 00 грн. та надати докази сплати судового збору (оригінали квитанцій) до суду або надати належні докази на підтвердження майнового стану позивача, що свідчили б про неможливість або обмежену можливість позивача сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштівГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783 Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA628999980313151206000026011 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазнає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 160-161, 168-169, 248, 293 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: