Court ruling № 98575099, 20.07.2021, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/5040/21

У Х В А Л А

20 липня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

за участю секретаря судового засідання – Денисенко В.О.,

представників позивача – Бендерук О.М.,

представника відповідача –Санькова М.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника Одеського апеляційного суду про закриття провадження у частині позовних вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського апеляційного суду (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 24-а, м. Одеса, 65078), Державної судової адміністрації України (вул. Липська,18/5. М. Київ, 01601), про відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди завданої прийняттям неконституційного правового акту, –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського апеляційного суду (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 24-а, м. Одеса, 65078), Державної судової адміністрації України (вул. Липська,18/5. М. Київ, 01601), про відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди завданої прийняттям неконституційного правового акту.

Представник відповідача Одеського апеляційного суду у поданому до суду відзиві на позов просив, крім іншого, закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення невиплаченої своєчасно вихідної допомоги.

У судовому засіданні представник відповідача - Одеського апеляційного суду підтримав клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення невиплаченої своєчасно вихідної допомоги, посилаючись на те, що в Одеському окружному адміністративному суді перебувала на розгляді справа №815/6399/17 за позовом ОСОБА_1 до апеляційного суду Одеської області, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи ГУ Державної казначейської служби про визнання протиправною відмови, визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання виділити кошти з бюджетною програми 0501150 для виплати вихідної допомоги в розмірі 1126964,00 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 року, у задоволені позову відмовлено. Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції та зробив висновок, що позивач не мав легітимних сподівань отримати задекларовано державою вихідну при виході у відставку, оскільки на час його звільнення виплата вихідної допомоги при виході у відставку не передбачалась.

На думку представника відповідача у позивача відсутнє право матеріальної вимоги. У справі 420/5040/2021 основною вимогою позивача також є вимога про стягнення матеріальної шкоди у вигляді несплаченої вихідної допомоги. Ці два процеси не є однаковими, між тим стосуються однакових правовідносин та тих самих обставин, тобто два процеси мають однаковий матеріальний обсяг. Такий висновок кореспондується з позицією Європейського Суду з прав людини (п.п.43,47,48 рішення від 16.01.2014 року у справі «Brletic v. Croatia». Перше рішення національного суду від 27.03.2018 року не було скасовано та набрало законної сили.

На думку представника позов заявлений в даній справі згідно національному законодавству є позовом з однаковим матеріальним обсягом, якій був розглянутий судом 27.03.3018 року, а тому є вирішеною справою, по якій провадження підлягає закриттю з підстав ст.ст.170, 238 КАС України.

В судовому засіданні представник зазначив, що підставами для закриття провадження у справі є загальні принципи права, оскільки таки підстави не передбачені нормами КАС України.

Представник позивача вважав клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки предмет та підстави позову зовсім інші.

Дослідивши клопотання про закриття провадження у справі, докази, що стосуються клопотання викладеного у відзиві на позов, думку учасників справи, які з`явились до судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Згідно приписів статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Згідно з ч.3,4 ст.6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 2 ст.9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

КАС України визначає підстави для відмови у відкритті провадження у справі (ст.170 КАС України) та підстави для закриття провадження у справі (ст.238 КАС України).

Проте представник відповідача Одеського апеляційного суду заяви клопотання про закриття провадження у справі, зазначивши що він не визначає підстави з посиланням на КАС України, а вважає необхідним закрити провадження у справі згідно з практикою Європейського Суду с прав людини.

Суд з урахуванням вищевказаних вимог ст.ст.3,5,6,9,170,238 КАС України вважає неспроможною, оскільки позиція представника відповідача – Одеського апеляційного суду не ґрунтується на вимогах процесуального законодавства України.

З урахуванням викладеного суд вважає, що клопотання представника відповідача Одеського апеляційного суду про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення невиплаченої своєчасно вихідної допомоги не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,19,167,238,243,248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Одеського апеляційного суду Санькова Максима Михайловича у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського апеляційного суду (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 24-а, м. Одеса, 65078), Державної судової адміністрації України (вул. Липська,18/5. М. Київ, 01601), про відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди завданої прийняттям неконституційного правового акту про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення невиплаченої своєчасно вихідної допомоги – відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Е.В.Катаєва