
Справа № 183/3618/20
№ 1-кп/183/665/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Болкарьової О.В.,
секретаря Тесленко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 62020170000000643 за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гоголеве, Великобагачанського району, Полтавської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині А1126, на посаді старшини 6 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону, у військовому званні «старшина», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України,
за участю прокурора Баклан В.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1
в с т а н о в и в:
25.10.2017 року наказом командира ВЧ А1126 (по особовому складу) № 169-РС старшину ОСОБА_1 призначено на посаду старшини 6 парашутно - десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та згідно з текстом ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», в Україні діє особливий період.
Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статуту) старшина ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов`язку та сумлінно і чесно виконувати обов`язки.
Крім того згідно ст.ст. 119, 120 Статуту старшина ОСОБА_1 в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі, башті). Командир взводу (групи, башти) підпорядковується командирові роти (бойової частини) і є прямим начальником усього особового складу взводу (групи, башти). Командир взводу (групи, башти) зобов`язаний: підтримувати особовий склад взводу (групи, башти), озброєння і техніку в постійній бойовій готовності; проводити з особовим складом взводу (групи, башти) заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу, що проводять командири відділень (старшини команд), вести облік бойової підготовки взводу (групи, башти); знати тактику дій взводу в різних видах бою, управляти взводом (групою, баштою) під час виконання бойових завдань; досконало знати й володіти всіма видами озброєння і техніки взводу (групи, башти), правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність; постійно вдосконалювати свої фахові й методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов`язку; з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання рядових, сержантів (старшин) і згуртування військового колективу; виховувати особовий склад взводу (групи, башти) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки й майна взводу (групи, башти); неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі (групі, башті), їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни; своєчасно доповідати командирові роти (бойової частини) про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на рядових, сержантів (старшин) взводу (групи, башти); стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності; готувати особовий склад взводу, озброєння й техніку до виходу на кожне навчання чи заняття, а також перевіряти їх наявність і стан після повернення із занять і навчань; стежити за додержанням заходів безпеки на заняттях, стрільбах,навчаннях і під час роботи з технікою та озброєнням; перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин.
Відповідно до п. 10 Розділу «Про збереження стрілецького озброєння, артилерійських оптичних і електронно-оптичних приладів у підрозділах» при казарменому розташуванні в кожному підрозділі (батареї, роті) прилади зберігаються в окремих шафах, обладнаними полками. На внутрішній стороні дверцят шафи міститься опис приладів, що зберігаються, із вказівкою номера і прізвища особи, за якою закріплений прилад. Шафа замикається на замок, ключ від якого зберігається в чергового по підрозділу.
Згідно п. 2 Наказу Міністра оборони України від 29 червня 2005 року № 359 «Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», зброя, боєприпаси та інше військове майно видається під особистий підпис в книзі обліку наявності та руху військового майна в підрозділі та в книзі обліку військового майна, виданого в тимчасове користування. Також вимоги ст.ст. 13, 14, 15 «Положення про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1225 (далі Положення) чітко визначають порядок зберігання військового майна, та зобов`язують зберігати військове майно з дотриманням вимог, передбачених документацією заводів-виробників. Умови зберігання цього майна повинні забезпечувати збереження його належного якісного (технічного) стану, виключати можливість втрати та відповідати вимогам вибухопожежобезпеки. Експлуатація військового майна повинна здійснюватися відповідно до вимог документації заводів-виробників. Порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, цим Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників.
16 серпня 2019 року старшина ОСОБА_1 отримав для службового користування предмети технічного постачання - монокуляри нічного бачення AN/PVS - 14 № НОМЕР_2 , НОМЕР_3, НОМЕР_4.
Однак, в період часу з 16 по 21 серпня 2019 року військовослужбовець військової частини А1126 старшина ОСОБА_1 , перебуваючи на території військової частини А1126, яка розташована за адресою: смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, однак легковажно розраховуючи на їх відвернення, у порушення нормативних документів, зберігання монокулярів нічного бачення AN/PVS - 14 за № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 не забезпечив та всупереч вищевказаних вимог чинного законодавства ввірені для службового користування предмети технічного забезпечення - монокуляри нічного бачення AN/PVS - 14 за № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 для зберігання у спеціально обладнане місце (шафу), яке перебуває під охороною у чергового по підрозділу, не здавав, а переносив його з собою, періодично залишаючи його без нагляду в спальному приміщенні 2 роти військової частини A1126 не контролюючи його наявність, тим самим залишаючи ввірений предмет технічного постачання без нагляду та охорони.
21 серпня 2019 року, прибувши в черговий раз до спального приміщення 2 роти військової частини A1126 старшина ОСОБА_1 , виявив відсутність ввірених йому предметів технічного постачання - монокулярів нічного бачення AN/PVS - 14 за № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 вартістю 258871 грн. 60 коп.
Таким чином, старшина ОСОБА_1 під час проходження військової служби за контрактом у військовій частині А1126, на посаді старшини 6 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону, після отримання для службового користування предметів технічного постачання - монокуляри нічного бачення AN/PVS - 14 № НОМЕР_2 , НОМЕР_3, НОМЕР_4, в період часу з 16 по 21 серпня 2019 року, перебуваючи на території військової частини А1126, яка розташована за адресою: смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, порушуючи вимоги ст.ст. 9, 11, 16, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 10 Розділу «Про збереження стрілецького озброєння, артилерійських оптичних і електронно-оптичних приладів у підрозділах», п. 2 Наказу Міністра оборони України від 29 червня 2005 року № 359 « Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України» та ст.ст. 13, 14, 15 «Положення про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1225, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, однак легковажно розраховуючи на їх відвернення, збереження монокулярів нічного бачення AN/PVS - 14 № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 не забезпечив, у спеціально обладнане місце (шафу), яке перебуває під охороною у чергового по підрозділу не здавав, а переносив його з собою, періодично залишаючи його без нагляду в спальному приміщенні 2 роти військової частини А1126 не контролюючи його наявність, тим самим залишаючи ввірений предмет технічного постачання без нагляду та охорони. 21 серпня 2019 року, прибувши в черговий раз до спального приміщення 2 роти військової частини А 1126 старшина ОСОБА_1 виявив відсутність ввірених йому предметів технічного постачання - монокулярів нічного бачення AN/PVS - 14 за № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 вартістю 258871 грн. 60 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю підтвердивши, що зазначене в обвинувальному акті повністю відображає обставини скоєного ним злочину. Показав, що дійсно він проходить військову службу в ЗСУ за контрактом з 16.05.2013 року. В подальшому, 25.10.2017 року він був призначений на посаду старшини 6 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону військової частини А1126. Так, дійсно у вказаний в обвинувальному акті дати, час та місце він отримав для службового користування три монокуляри, які зберігав в кімнаті проживання військовослужбовців але в серпні місяці 2019 року виявив їх відсутність. На даний час частину заподіяної шкоди ним відшкодовано шляхом відрахування коштів з його грошового забезпечення кожного місяця. Запевнив суд, що висновки для себе зробив. У скоєному щиро кається.
В судовому засіданні сторони не оспорювали обставини, при яких скоєне кримінальне правопорушення, тому суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 є встановленою, його дії належить кваліфікувати за ч.2 ст.413 КК України, як втрата ввірених для службового користування предметів технічного постачання внаслідок порушення правил їх зберігання, вчинена в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що обставин, що обтяжують його покарання згідно ст. 67 КК України не встановлено.
Крім того, обвинувачений, є особою, що раніше не судима, вину визнав повністю, скоєний ним злочин відноситься до категорії не тяжких, на обліках у лікарів не перебуває, за місцем проходження служби позитивно характеризується (а.п.53), має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п.58), шкода частково відшкодована (а.п.52), він є учасником бойових дій (а.п.59), брав участь в зоні проведення АТО.
Аналізуючи викладені обставини, виходячи з поняття покарання та його цілей, враховуючи крім вищезазначених обставин щире каяття ОСОБА_1 та активне сприяння розкриттю злочину, які визнаються обставинами, що пом`якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає необхідним призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, а саме: застосувати більш м`який вид основного покарання, не зазначений в санкції статті Особливої частини цього Кодексу за цей злочин, а саме у вигляді арешту.
До початку судового розгляду Військовим прокурором Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є: Міністерство оборони України, Військової частини А1126 було подано позовну заяву про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 258 871 гривня 60 копійок (а.п.11-17), яка частково добровільно відшкодована (а.п.52), в зв`язку з чим зазначений позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись ст.58 КК України, ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
у х в а л и в:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 413 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) місяців арешту з відбуванням покарання на гауптвахті Східного територіального управління Військової служби правопорядку.
Позовну заяву Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є: Міністерство оборони України, Військова частина А1126 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А1126 майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 184 071 гривень 60 копійок.
Копію вироку обвинуваченому ОСОБА_1 вручити, негайно.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів лише з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України.
Суддя О.В. Болкарьова
The court decision No. 98548902, Novomoskovsk City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 23.07.2021. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 183/3618/20. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: