Court ruling № 98404258, 15.07.2021, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/25191/21

Провадження № 2-з/761/1514/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

У своїй заяві заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо проведення чергового з`їзду аудиторів 17 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до рішення Аудиторської палати України №52/1 від 21.01.2021р. (зі змінами) про проведення чергового з`їзду аудиторів України.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідно до офіційної інформації, розміщеної на сайті Аудиторської палати України від 21.05.2019 року: 18 травня 2019 року у м. Київ, відбувся черговий з`їзд аудиторів України. В його роботі взяли участь 848 делегатів, в тому числі, 312 за письмовим делегуванням голосів, з усіх регіонів України.

30 січня 2020 року рішенням Аудиторської палати України №29/1, було вирішено (зі змінами від 26.08.2020 р.): визначити дату та місце наступного проведення з`їзду аудиторів України після відміни карантину та/або скасування протиепідемічних заходів/ карантинних обмежень в обсязі, достатньому для проведення з`їзду аудиторів України.

Однак, як вказує ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2021 року, жодного чергового з`їзду аудиторів України проведено не було.

21 січня 2021 року Аудиторською палатою України було прийнято рішення №52/1 про проведення чергового з`їзду аудиторів України «11» червня 2021 року. А рішенням від 27.04.21 р. №56/1 Аудиторська палата України внесла зміни до прийнятого раніше рішення №52/1 та змінила дату проведення чергового з`їзду аудиторів України на «17» липня 2021 року.

Заявник вважає рішення Аудиторської палати України №52/1 про проведення чергового з`їзду аудиторів України (зі змінами) «17» липня 2021 року протиправним, оскільки вони були прийняті з порушенням законів України, та нормативно-правових актів Аудиторської палати України та порушують цивільне право заявника на участь у неприбутковій організації.

Так, відповідно до ст. 48 ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»: Вищим органом управління Аудиторської палати України є з`їзд аудиторів України. З`їзди аудиторів України можуть бути черговими, повторними та позачерговими. Чергові з`їзди аудиторів України проводяться в другому кварталі кожного року (другий квартал року 01.04.21-30.06.21)

Конкретна дата проведення з`їзду аудиторів України визначається рішенням Ради Аудиторської палати України. Якщо до кінця другого кварталу поточного року Рада Аудиторської палати України не визначить дату проведення з`їзду аудиторів України, його проведення має право ініціювати Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Так, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).

Так, судом встановлено, що предметом заяви про забезпечення позову є те. що момент звернення, за переконанням заявника, існує реальна ймовірність того, що рішенням Аудиторської палати України №52/1, «17» липня 2021 року буде проведений черговий з`їзд аудиторів України, на якому будуть прийняті рішення, що повипливають на законність роботи Аудиторської палати України, а також на захист оспорюваних заявником інтересів у суді.

Разом з тим, наявність самого по собі наміру звернутися з відповідним позовом не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин також не свідчить про необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Доказів, які підтверджують, що рішення Аудиторської палати України №52/1 про проведення чергового з`їзду аудиторів України (зі змінами) «17» липня 2021 року протиправним, та це порушує цивільне право заявника на участь у неприбутковій організації матеріали справи не містять, також як і не містять доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. При цьому, вказані в заяві заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими вимогами.

Відтак, заявник належним чином не обґрунтував доцільність забезпечення позову визначеними у заяві способами, а тому заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Реквізити учасників:

ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Аудиторська палата України, адреса місцезнаходження - 04053, м. Київ, вул. Стрітенська, буд. 10, оф. 434, код ЄДРПОУ 00049972,

Державна установа «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю», адреса місцезнаходження - 04107, м. Київ, вул. О. Шмідта, буд. 26, код ЄДРПОУ 42505644.

Суддя: