Court ruling № 98397205, 19.07.2021, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2021 р. № 400/5588/21

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В. В., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доЗаводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Робоча, 1,Миколаїв,54029, провизнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови від 30.01.20 р. ВП № 43286705,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулась до суду з адміністративним позовом до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови від 30.01.20 р. ВП № 43286705.

Зазначений адміністративний позов поданий з порушенням вимог, передбачених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 43286705 від 30.01.2021 року.

Позов надійшов до суду 16.07.2021 року, тобто з пропуском десятиденного строку, визначеного ст. 287 КАС України.

Таким чином, позивач пропустила строк звернення до суду, заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав для поновлення строку до суду не подала.

Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу, у відповідності з ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.

У разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, згідно п.1 ч.4 ст. 169 КАС України така позовна заява повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 123,160, 161, ч.1, 2 ст. 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Суддя В. В. Біоносенко