Court ruling № 98379109, 14.06.2021, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 червня 2021 року № 320/928/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я. В., за участю секретаря судових засідань Витвицького О.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції та Дисциплінарної комісії приватних виконавців про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції та Дисциплінарної комісії приватних виконавців, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020, оформлене протоколом № 34 від 10.07.2020 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України Дениса Малюськи № 1925/7 від 27.07.2020 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;

- зобов`язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного реєстру приватних виконавців України інформацію про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

У зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 КАС України, ухвалою суду від 01 лютого 2021 року позовна заява залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року провадження у даній адміністративній справі відкрито, справа призначена за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Обґрунтовуючи вказане клопотання зазначив, що рішення у вказаній справі мають важливе значення для сторін, оскільки предметом розгляду справи є оскарження, зокрема, рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та наказу, яким введено в дію вказане рішення. Зазначає, що справа містить значний обсяг матеріалів, зокрема, копії матеріалів дисциплінарного провадження, а за результатами ї дослідження може виникнути необхідність подання додаткових доказів та пояснень.

Представник позивача при вирішення питання про розгляд справи у порядку загального провадження поклався на розсуд суду.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої, третьої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

В силу вимог частини четвертої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку предмет позову стосується оскарження рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців.

Такі справи в розумінні вимог вищевказаної статті є незначної складності.

Таким чином, оскільки предмет спору не стосується, зокрема, справ, перелік яких передбачено частиною 4 статті 257 КАС України, ця адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є справою незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у порядку загального позовного провадження представник відповідача не зазначив, окрім перелічених вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 12, 172, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Я. В. Горобцова