Court ruling № 98228530, 12.07.2021, Desnianskyi District Court of Kyiv City

2-с/754/38/21

Справа № 754/3308/21

У Х В А Л А

Іменем України

12 липня 2021 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О., розглянувши заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Гарницького Павла Петровича про скасування судового наказу, виданого за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 року Деснянським районним судом м. Києва на підставі заяви Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 за спожиту електроенергію у сумі 1735,42 грн. та витрати по оплаті судового збору у сумі 227,00 грн.

08.07.2021 року на адресу Деснянського районного суду м. Києва від представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Гарницького П.П. надійшла заява про скасування судового наказу. Подану заяву обґрунтовує тим, що стягувач звертаючись із вказаною заявою про видачу судового наказу є штучно створеною та такою, що не ґрунтується на доказах. Заборгованість по сплаті за електроенергію виникла щодо житла, місце розташування якого у Миронівському районі Київської області, стягувач не надав докази того, що боржник є квартиронаймачем житла або його власником. Окрім скасування судового наказу, представник боржника просить всі судові витрати, до яких входить судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн. по класти на стягувача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Оцінивши дослідженні письмові докази, суд приходить до висновку що подана заява підлягає задоволенню в частині скасування судового наказу, оскільки спірний наказ видано без урахування всіх обставин, що мають значення для розгляду справи, між сторонами існує спір про право і такі вимоги можуть бути розглянуті виключно у позовному провадженні.

Вимоги заявника про віднесення на стягувача судових витрат на професійну правничу допомогу та судового збору не підлягають з огляду на наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

За змістом положень ч. ч. 1, 4ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» звернувся в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник - ч. 2 ст. 42 ЦПК України.

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження». Указаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Суд звертає увагу на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі та за правилами наказного провадження стягувач у справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат. Оскільки у силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі.

При цьому суддя наголошує, що ч. 2ст. 164 ЦПК України визначає, що в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про віднесення на стягувача витрат на професійну правничу допомогу Гарницького П.П. та сплаченого судового збору слід відмовити, оскільки зі змісту норм ЦПК України вбачається, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються.

У стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника у разі пред`явлення ним позову до боржника.

Так п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати й пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Враховуючи системне тлумачення норм, що регулюють порядок стягнення судових витрат пов`язаних з розглядом справи, суд не вбачає правових підстав для стягнення заявлених витрат, оскільки, відшкодування таких витрат, як і витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у позовному провадження, у справах наказного провадження такий вид судових витрат не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. 171 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Гарницького Павла Петровича про скасування судового наказу, виданого за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ від 22 березня 2021 року, виданий Деснянським районним судом м. Києва на підставі заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 1735,42 грн. та витрати по оплаті судового збору у сумі 227,00 грн.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Роз`яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в спрощеному позовному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.О. Сенюта