№ 9815069, 06.04.2009, Kharkiv Administrative Court of Appeal

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2009 р. Справа № 22-а-4782/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді - Сіренко О.І.

Суддів - Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі: Холодна Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ на постанову господарського суду Полтавської області від 02.12.08р. по справі № 9/225

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове обєднання Глобинський консервний завод «Глобус»

до Кременчуцької ОДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановила:

Позивач, ТОВ Агропромислове об'єднання Глобинський консервний завод «Глобус», звернувся до суду з позовом в якому, після зміни предмету позовних вимог , просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 28.02.2007р. № 000 2301/402, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 72 366, 00 грн., в т.ч. основний платіж-48 244,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -24 122,00 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 02.12.08 по справі № 9/225 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове обєднання Глобинський консервний завод «Глобус»до Кременчуцької ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення , позов задоволено.

Кременчуцька ОДПІ не погоджується з вказаною постановою, подала апеляційну скаргу, вважає, що оскаржувана постанова є такою, що суперечить нормам чинного законодавства, прийнята з порушенням норм матеріального права , а саме п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, ст.9, ст.8 Законів України «Про Державний бюджет України на 2005/2006р.», п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» та процесуального права , а саме ч. 2 ст. 9 КАС України, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 02.12.08р., прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та такою , що прийнята на підставі норм матеріального та процесуального права, при повному та всебічному зясуванні обставин справи та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги , а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції дійшов висновку , що позивач правомірно відніс до податкового кредиту декларацій з ПДВ липня - грудня 2005 року та січня - вересня 2006 року суми ПДВ, що значились в податкових накладних, про які йдеться в акті перевірки та які виписані ТОВ ТЕК «Енергоінвест», тобто діяв в межах положень ст. 7 ЗУ „Про ПДВ", оскільки позивач отримав від свого контрагенту ТОВ ТЕК «Енергоінвест»за умовами договору на постачання природного газу №195/05т від 17.11.2004р. та доповнень до нього природний газ відповідно до видаткових накладних, актів прийму-передачі ; оригінали податкових накладних з визначенням ставки ПДВ в 20%; сплатив своєму контрагенту ТОВ ТЕК «Енергоінвест»грошові кошти у безготівковому порядку з ПДВ ,

______________________

Справа №22-а-4782/09 Доповідач 2 інстанції: суддя Подобайло З.Г.

включеного до ціни товару , контрагент позивача виконав вимоги Закону про ПДВ (п.7.2) - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені суми податку.

Суд першої інстанції в постанові посилається на те , що чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Крім того, суд першої інстанції зазначив , що відповідач не надав суду доказів щодо визнання угоди, укладеної між позивачем та ТОВ ТЕК «Енергоінвест», недійсною, а тому, в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), вона є правомірною; не довів суду, з огляду на приписи ч. 2 ст.71 КАС України, що предметом договору поставки природного газу між позивачем і його контрагентом - ТОВ ТЕК «Енергоінвест»є саме імпортований газ, а тому повинна застосовуватись нульова ставка ПДВ.

Тому , суд першої інстанції вважає, що у ДПІ-відповідача не було підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходи з наступного.

Судом першої інстанції були вірно встановлені обставини справи, що за висновками виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ Агропромислового об'єднання Глобинський консервний завод «Глобус», код ЄДРПОУ 30547403 з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Торгово-енергетична компанія «Енергоінвест»за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р., про що складено акт № 110/23-120/30547403 від 19.02.07 р., податковою встановлені порушення з боку позивача-платника податку ст. 9 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004р. №2285-ІУ, ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. №3235-ІУ, пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР ( зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено останнім податок на додану вартість на суму 48 244, 00 грн., в т.ч. за 2005 рік на 18 106,00 грн. та за 2006 рік на 30 138,00 грн., привівши розбивку помісячно (див. стор. 11 акту, розд. „Висновок").

На підставі висновків перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2007р. № 000 2301/ 402, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 72 366, 00 грн. , в т.ч. основний платіж-48 244,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 24 122,00 грн.

При цьому орган ДПС ґрунтує свої висновки тим, що:

- позивач придбавав у періоді, охопленому перевіркою, імпортований природний газ, операції з продажу якого відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України»№2505 від 25.03.2005р. та Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ;

- податкові накладні, виписані контрагентом позивача - ТОВ ТЕК «Енергоінвест»на поставлений газ за умовами договору №195/05т від 17.11.2004р. не містять даних щодо країни походження газу, як і сам цей договір не містить цієї інформації, що є порушенням постанови КМУ від 27.12.2001р. №1729 ( в редакції постанови КМУ від 22.01.2004р. №67) та пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ», оскільки такі дані є невід'ємним істотним реквізитом податкової накладної при здійсненні операцій з поставки природного газу.

Позивач та його контрагент - ТОВ ТЕК «Енергоінвест»по купівлі - продажу природного газу в період, що був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ, стоять на обліку в ДПС.

Колегія суддів вважає , що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не врахував, що позивач повинен був усвідомлювати, що у відповідності до Законів України «Про державний бюджет України на 2005 та 2006»роки здійснюється різне оподаткування газу в залежності від його походження.

При придбанні палива позивач мав можливість вимагати та отримати інформацію про товар, країну його походження.

Колегія суддів зазначає, що з договору від 17.11.2004 р. № 195/05 чітко вбачається можливість поставки імпортного газу , це випливає з п. 4.4 договору.

При цьому, договір не визначає країну походження палива, тобто можлива поставка будь - якого походження природного газу.

Відповідно, позивач повинен був вжити заходи по належному підтвердженню у податковому обліку країни походження газу, але не зробив цього.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що позивач не підтвердив правомірність віднесення сум до податкового кредиту по операціях придбання природного газу.

Саме внаслідок дій позивача унеможливлено встановлення країни проходження газу, а відповідно і підтвердження правомірності сум податкового кредиту.

Вищенаведене фактично є порушенням Законів України Про державний бюджет України на 2005 та 2006 роки в частині встановлених особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з природним газом.

Вищевказане не було враховано судом першої інстанції , що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду відповідно п.4 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ задовольнити.

Постанову господарського суду Полтавської області від 02.12.08р. по справі № 9/225 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ Агропромислове об'єднання Глобинський консервний завод «Глобус»відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 13 квітня 2009 року.

Головуючий Сіренко О.І.

Судді Подобайло З.Г.

Григоров А.М.