№ 9809187, 25.05.2010, Vinnytsia District Administrative Court

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 р. Справа № 2-а-1492/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,

при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні

за участю:

Представника позивача: Спесивцева В.В.

Представника відповідача: Любарської К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

до: відкритого акціонерного товариства "Вінницький завод "Будмаш"

про: стягнення заборгованості в сумі 453296,39 грн.

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов Державної податкової інспекції у м. Вінниці до відкритого акціонерного товариства "Вінницький завод "Будмаш" про стягнення заборгованості в сумі 453296,39 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами планової виїзної перевірки ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" з питань повноти, обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, проведеної ДПІ у Вінниці за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року, встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV, зокрема виявлено факт неповного перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року на загальну суму 440461,39 грн., а також несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2006 рік в сумі 38283,00 грн. За несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці відповідно до п.16.4.1. п.16.4. ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ нараховано відповідачу пеню в розмірі 12835,00 грн.

Оскільки заборгованість підприємством в добровільному порядку не сплачена до органів ДПС, це стало підставою звернення Державної податкової інспекції у м. Вінниці до суду із зазначеними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 13.04.2010 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2010 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги обставинами та доказами, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача вимоги позову не визнала, з підстав, викладених в запереченнях від 29.04.2010 року (вх.№8891) та заяві про застосування строків позовної давності від 25.05.2010 року. В обгрунтування своєї позиції зазначила про те, що відповідно до вимог ст.6.2 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ у м. Вінниці повинно було повідомити підприємство про наявну заборгованість шляхом надіслання на його адресу податкових вимог для надання останньому можливості добровільного погашення суми боргу. Оскільки дані податкові вимоги на адресу ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" не надсилались, це позбавляє позивача права стягнення заборгованості в судовому порядку.

Однак, на думку представника відповідача, навіть якщо врахувати позицію представника позивача стосовно того, що заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб є кредиторською заборгованістю, оскільки відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" є податковим агентом, і немає підстав для застосування вимог ст.6.2 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо надіслання підприємству податкових вимог, то в даному випадку не повинен застосовуватись і строк звернення до суду з вимогою стягнення заборгованості згідно із спеціальним законом - Законом України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - 1095 днів. А відтак, на думку представника відповідача, в такому випадку позивачем пропущений строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України, щодо стягнення з підприємства витрат за період з січня 2008 року по січень 2009 року включно, що у разі наполягання однієї із сторін є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову відповідно до ст.100 КАС України.

На підставі зазначеного представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

При розгляді справи судом було заслухано пояснення свідка ОСОБА_3, який під присягою про кримінальну відповідальність суду зазначив наступне.

Свідок ОСОБА_3 працює державним податковим інспектором відділу адміністрування податків з доходів фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці. Здійснював перевірку ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" з питань повноти, обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року, під час якої було становлено порушення відповідачем вимог п.п. 8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV, зокрема виявлено факт неповного перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року на загальну суму 440461,39 грн., а також несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2006 рік в сумі 38283,00 грн. За несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці відповідно до п.16.4.1. п.16.4. ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ нараховано відповідачу пеню в розмірі 12835,00 грн.

При цьому свідок суду пояснив, що заборгованість в сумі 440461,39 грн. не є податковим боргом, а є кредиторською заборгованістю, яку можливим було встановити тільки під час проведення документальної перевірки на підприємстві. Адже з податкового розрахунку форми 1ДФ, який самостійно заповнюється відповідальною особою підприємства на підставі бухгалтерських документів (в тому числі і сума сплаченого податку самостійно вказується відповідальною особою), не вбачається фактичної сплати податку до бюджету, так як і наявності несплачених до бюджету сум податку.

Встановивши заборгованість при звірці даних з бухгалтерськими документами підприємства, було прийнято рішення щодо стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Вінницький завод "Будмаш" засновано відповідно до рішення Української державної корпорації "Укрбуд" від 30.12.1993 року №481 шляхом перетворення державного підприємства Вінницький завод "Будмаш" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 13.06.1993 року. Зареєстроване юридичною особою виконавчим комітетом Замостянської районної ради 17.06.1997 року, код ЄДРПОУ 01267863, знаходиться на обліку в органах податкової служби з 15.09.1994 року, є платником податку з доходів фізичних осіб.

11.12.2009 року ДПІ у м. Вінниці проведена планова виїзна перевірка ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" з питань повноти, обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року. Результати перевірки оформлені актом. Як вбачається з додатку до акту перевірки - довідки від 11.12.2009 року №138-17/410, в якій відображено встановлене ДПІ у м. Вінниці за результатами даної перевірки порушення відповідачем вимог п.п. 8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV, зокрема виявлено факт неповного перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року на загальну суму 440461,39 грн., директор підприємства погодився і з виявленим порушенням, про що свідчить його підпис. При цьому в судовому засіданні з"ясовано, що відповідачем результати перевірки з питань повноти, обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб не оскаржувались.

Відповідно до п.1.15 статті 1, підпунктів 8.1.1. п.8.1. ст. 8 та п.п. 8.2.2. п.8.2. ст. 8, п.п. "а" п.19.2. ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі- Закон) податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Як встановлено в судовому засіданні, ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" є податковим агентом - підприємство нараховує, утримує та сплачує податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок найманих працівників.

Згідно п.п. 8.1.1. п.8.1. ст. 8 Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Пунктом 19.2. ст.19 Закону встановлено обов"язок осіб, які мають статус податкових агентів, зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

З матеріалів перевірки вбачається, що за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2006 рік в сумі 38283,00 грн. ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" відповідно до п.п.16.4.1. п.16.4 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ нараховано пеню в сумі 12835,00 грн.

З даного приводу представник відповідача в судовому засіданні висловила наступну думку. Оскільки ДПІ у м. Вінниці при нарахуванні пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету застосовано до підприємства норми Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб є податковим боргом, а відтак відповідно до вимог ст.6.2 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ у м. Вінниці повинно було повідомити підприємство про наявну заборгованість шляхом надіслання на його адресу податкових вимог для надання останньому можливості добровільного погашення суми боргу. Оскільки дані податкові вимоги на адресу ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" не надсилались, це позбавляє позивача права стягнення заборгованості в судовому порядку.

Однак, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд погоджується з позицією представника позивача з даного питання, який заперечив проти вищевказаного і пояснив, що дана заборгованість не є податковим боргом в розумінні ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а є кредиторською заборгованістю , оскільки ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" не є платником податку, а є податковим агентом.

Відповідно до п.п. 20.3.1. п.20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент є відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону.

Пунктом 20.1 ст. 20 Закону передбачено, що розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

При цьому преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Отже, в даному випадку ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не регламентовано порядок несення відповідальності за порушення цього Закону, а тому дана норма є відсильною до спеціального Закону, який визначає міру відповідальності за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету - до ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". А відтак суд приходить до висновку щодо хибності висновків представника відповідача в даному випадку і вважає дії ДПІ у м. Вінниці при нарахуванні пені правомірними.

Вказане було визнано і самим представником відповідача, яка в ході з"ясування обставин по справі визнала, що дана заборгованість є кредиторською, а не податковим боргом. Однак при цьому нею зазначено, що за таких обставин позивачем пропущений строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України, щодо стягнення з підприємства витрат за період з січня 2008 року по січень 2009 року включно. Оскільки дана заборгованість не є податковим боргом, то і строк звернення до суду з вимогою стягнення заборгованості згідно із спеціальним законом - Законом України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - 1095 днів - не застосовуються до даних правовідносин.

На підставі зазначеного представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Згідно із п. 2.1 ст. 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 року №451 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 р. за №960/8281 (далі - Порядок), податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем на виконання вимог даного Порядку, а також ст. 19 Закону своєчасно подавались до ДПІ у м. Вінниці податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ). Зазначене не заперечується і самим представником позивача та свідком.

При цьому, на думку представника відповідача, ДПІ у м. Вінниці при дослідженні, перевірці та аналізі цих розрахунків мала б встановити факт наявності заборгованості у підприємства зі сплати податку з доходів фізичних осіб та звернутись до суду з вимогою про стягнення даної заборгованості з моменту її встановлення, тобто поквартально після подання таких розрахунків. Адже саме розрахунки форми №1ДФ відображають факт наявності заборгованості.

Однак з таким висновком погодитись не можна.

З тексту Порядку (п.5.6.) вбачається лише право ДПІ у м. Вінниці не прийняти відповідний поданий розрахунок у випадку його заповнення всупереч правилам даного Порядку. Однак взагалі не передбачено обов"язок податкового органу перевіряти достовірність даних, що в ньому зазначені. Всі дані заповнюються відповідальною посадовою особою підприємства самостійно на основі підтверджуючих документів. При цьому такі документи в додатку до розрахунку не подаються. А відтак достовірність даних можна перевірити лише при проведенні перевірки з використанням бухгалтерських докуменів підприємства по нарахуванню заробітної плати працівникам, а також документів, що підтверджують фактичну сплату податку.

Отже, підсумовуючи наведене, слід зробити висновок, що саме за результатами перевірки ДПІ у м. Вінниці було встановлено наявність у підприємства заборгованості, а тому і право звернення до суду настає з цього моменту, тобто з 11.12.2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому згідно ч. 1 ст. 100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Заслухавши думку сторін, дослідивши обставини по справі та надані суду докази, судом встановлено правомірність звернення ДПІ у м. Вінниці до суду, а саме в межах строків, передбачених ст. 99 КАС Україїни.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

При цьому варто відзначити, що представниками відповідача при доказуванні обставин по справі не наведено переконливої законодавчо обгрунтованої аргументації в спростування позиції позивача по справі. Натомість, представником позивача надано суду достатньо доказів, в тому числі і документально підтверджених (нормативно закріплених), в обгрунтування в даному випадку правомірності дій ДПІ у м. Вінниці щодо стягнення з ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб.

Окрім того, варто відзначити, що відповідачем позовні вимоги були частково визнані, зокрема представник відповідача в судовому засіданні не визнавала заборгованості на суму 391248,64 грн. лише з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду за період з січня 2008 року по січень 2009 року включно і просила відмовити в цій частині. Сума заборгованості за період з лютого 2009 року по липень 2009 року на суму 62047,75 грн. відповідачем визнана.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного та враховуючи наявність у відповідача єдиної аргументації щодо невизнання позовних вимог в сумі 391248,64 грн. з підстав пропущення строків звернення до суду, висловивши свою позицію щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, зважаючи на визнання відповідачем позову за період з лютого 2009 року по липень 2009 року на суму 62047,75 грн., слід зробити висновок, що відповідачу відомо про створену ним заборгованість, наявність якої він не заперечує.

Разом з тим слід відзначити й те, що представником відповідача також визнано в судовому засіданні обов"язок податкового агента сплатити дану заборгованість на виконання вимог чинного законодавства. Однак, з її слів, у зв"язку з важким фінансовим становищем підприємства у підприємства була відсутня реальна можливість сплатити невідшкодовані до державного бюджету суми податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на наявність у ВАТ "Вінницький завод "Будмаш" заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб, підтвердженість її матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Вінницький завод "Будмаш" (вул. Гонти,30, м.Вінниця, код 01267863, р/р №26000391401 філія АБ "Енергобанк" у м.Вінниці, МФО 302731) заборгованість перед бюджетом в сумі 453296,39 грн. (чотириста п'ятдесят три тисячі двісті дев'яносто шість гривень тридцять дев'ять копійок).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 31.05.10

СуддяГонтарук Віктор Миколайович

25.05.2010