Court ruling № 98049576, 02.07.2021, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 638/64/21

Провадження № 2/638/63/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

при секретарі Суркової М.О.,

за участю представника позивача Третяк О.О.

представник відповідача Шестопалова Б.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові у приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Дзержинського районного суду м.Харкова Невеніцина Є.В. знаходиться вищевказана справа.

Через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про закриття провадження по справі через відсутність предмету спору. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що має виключне право власності на природний газ, оскільки за розділом 6 Декларації про державний суверенітет України визначено, що саме відповідач є єдиним власником економічного потенціалу Української радянської соціалістичної республіки/України, бо має виключне право володіти, користуватись і розпоряджатись національним багатством УРСР/України, а саме економічним потенціалом УРСР/України, у тому числі потенціалом державних підприємств, які генерують природний газ, газовими мережами на території і в межах кордонів національної УРСР/України української нації. За розділом 2 Народовладдя Декларації від імені відповідача, як представника народу України громадян Республіки держави Україна української нації, може виступати виключно Верховна рада України, як єдиний уповноважений народом України орган, проте в справі не наведено та не надано доказів: передачі у власність ТОВ «Харківгаз збут» природного газу, передачі народу України, Верховною радою України у власність ТОВ «Харківгаз збут» природного газу, який видобутий на території України.

У судовому засідання представник відповідача підтримав клопотання, представник позивача заперечував у задоволенні клопотання.

Суд, вислухавши пояснення з приводу заявленого клопотання, оглянувши матеріали справи та клопотання, прийшов до наступного.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, предмет позову – це матеріально-правова вимога, заявлена позивачем в суд до відповідача щодо усунення допущеного відповідачем порушення суб`єктивного права позивача.

У пункті 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Верховний суд в постанові від 23.12.2020 року по справі №522/8782/16-ц зазначає, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Тобто, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином, доводи відповідача викладені у клопотанні про закриття провадження можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, а не закриття провадження по справі через відсутність предмету спору, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про закриття провадження.

Керуючись ст.255 ЦПК України,-

постановив:

У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текс ухвали складений 02.07.2021 року.

Головуючий Є.В.Невеніцин