Court ruling № 98044882, 02.07.2021, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

02 липня 2021 р. № 400/4850/21 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Брагар В. С., ознайомившись з

адміністративним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОРПРОМСЕРВІС", вул. Янтарна, 318/3, м. Миколаїв, 54050,

до відповідачів:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Музична, 2 А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69083, Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Успенська, 4, м. Одеса, Одеська область, 65014,

про:визнання протиправними та скасування актів від 09.12.2020 № 260107, № 031934, довідку № 038943, розрахунку від 09.12.2020 і припису від 14.01.2021 № 0145215,

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОРПРОМСЕРВІС" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування припису від 14.01.2021 р. №0145215 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт; акту від 09.12.2020 р. №260107 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; акту від 09.12.2020 р. №031934 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; довідки №038943 та розрахунок плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 09.12.2020.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Разом із тим, як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження, визначено припис від 14.01.2021 р. №0145215 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт; акт від 09.12.2020 р. №260107 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; акт від 09.12.2020 р. №031934 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; довідка №038943 та розрахунок плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 09.12.2020, що складені посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки державної служби України з безпеки на транспорті та Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті за результатами проведеного габаритно-вагового контролю транспортного засобу MAЗ (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причіпом МАЗ 9758 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ).

Особливості проведення габаритно-вагового контролю визначені Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок №879), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879.

Так, пунктом 18 Порядку №879 передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункт 21 Порядку №879).

Пунктами 20, 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пунктів 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Водночас, статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема й за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм більш ніж на 2 відсотки при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Відтак, у разі виявлення під час габаритно-вагового контролю порушення, за яке передбачена відповідальність автомобільного перевізника, складається акт, у якому фіксується виявлене під час перевірки порушення; на підставі такого акту перевірки виноситься постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу.

Однак, складені посадовою особою органу Укртрансбезпеки документи, що оскаржуються, самі по собі не спричиняють виникнення будь-яких прав та обов`язків осіб чи суб`єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору, а тому не можуть бути предметом спору в суді, оскільки ці документи не мають обов`язкового характеру, а викладені в них обставини можуть бути враховані керівником відповідного органу при застосуванні відповідних заходів.

Такі документи носять інформаційний характер, не є правовими актами індивідуальної дії та відповідно не тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків у позивача.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

В свою чергу, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю та припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт не є правовими документами, які встановлюють відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України. При цьому, дії службової особи щодо складання таких та включення до них певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

За таких обставин припис від 14.01.2021 р. №0145215 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт; акт від 09.12.2020 р. №260107 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; акт від 09.12.2020 р. №031934 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; довідка №038943 та розрахунок плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 09.12.2020, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, що можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відтак, відсутність спору виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Такі ж висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №803/3/18 та постанові від 20 березня 2019 року у справі 810/5854/14.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.01.2019 у справі № 803/3/18, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОРПРОМСЕРВІС" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування припису, актів, довідки та розрахунку.

2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя В. С. Брагар