Decision № 98044092, 12.05.2021, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 травня 2021 року Справа № 280/92/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Блажко У.В.

представника відповідача: Головченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач 1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач 2 ), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення №0056809-5902- 0806 від 27.06.2018, №0042734-5907-0806 від 24.05.2019, №0023558-5907-0806 від 16.04.2019, №10074817-5907-0808 від 30.06.2019, №42687-5907-0808 від 24.05.2019, №42686-5907-0808 від 30.06.2019, №50-5907-0808 від 24.05.2019. №48-5907-0808 від 24.05.2019, №51-5907-0808 від 24.05.2019, № 49-5907-0808 від 24.05.2019, винесені ГУ ДФС у Запорізькій області;

- визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення № 002033-5905- 0806 від 27.05.2020 р. та № 0020332-5905-0806 від 27.05.2020 р., № 93544067- 5905-0806 від 25.06.2020 р., № 93544065-5905-0806 від 25.06.2020 р. та № 93544066-5905-0806 від 25.06.2020 р. , винесені ГУ ДПС України в Запорізькій області.

В обґрунтування позову заначили, що у випадку несплати чи неповної оплати податкового зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області мало нараховувати штрафні санкції в термін до 31.07.2019. Проте, штраф був нарахований 06.09.2020, тобто по спливу строків застосування штрафних санкцій. По-друге, ГУ ДФС у Запорізькій області, будучи добре обізнаними, що об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності ОСОБА_1 , призначені для ведення сільськогосподарського виробництва, протиправно вирішили винести повідомлення - рішення № 0056809-5902-0806 від 27.06.2018 р., № 0042734-5907-0806 від 24.05.2019 р. та № 0023558-5907-0806 від 16.04.2019. Так позивачу на праві приватної власності ОСОБА_1 належать нежитлові споруди: перша - склад, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , друга - корівник, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Дані споруди мають сільськогосподарське призначення. Правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є наявність такої умови як: віднесення будівлі до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Сільськогосподарським виробником є фізична або юридична особа, яка здійснює виробництво і самостійну переробку власно-виробленої продукції рослинництва і тваринництва. Це визначення пов`язується лише з виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції незалежно від її подальшої долі (використання у власному господарстві або реалізації). Таким чином, наведене визначення "сільськогосподарський товаровиробник є результатом поєднання процесів виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції . В даному ж випадку, факт використання Позивачем будівлі корівнику та складу саме у своїй господарській діяльності підтверджується долученою до матеріалів справи актом обстеження комісії Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 29.09.2020, зі змісту якого слідує, що вказані будівлі є будівлями сільськогосподарського призначення: використовуються для зберігання зерна та вирощування сільськогосподарських тварин, а також копіями технічних паспортів, що додаються. А тому податковий борг у розмірі 29240,05 грн. нараховано безпідставно. ОСОБА_1 є також директором ПП «Золота Нива», яке займається сільськогосподарською діяльністю. Отже, є всі підстави вважати, що чинне законодавство звільнило Позивача від сплати даного податку на нерухоме майно, натомість, Відповідач-2 протиправно виніс зазначені вище рішення-повідомлення, що є незаконним. Разом з тим, зазначає, що повідомлення-рішення, зокрема № 42687- 5907-0808 від 24.05.2019, № 42686-5907-0808 від 30.06.2019, № 50-5907-0808 від 24.05.2019, № 48-5907-0808 від 24.05.2019, № 51-5907-0808 від 24.05.2019, № 49-5907- 0808 від 24.05.2019 (щодо сплати земельного податку) по-перше, не містять інформації щодо граничного строку сплати зобов`язання, попередження про наслідки несплати та граничних строків їх оскарження, а тому винесені з порушенням норм чинного законодавства, по-друге, не містять інформацію щодо направлення на дійсну адресу Позивача щодо кожного з них, а тому гадаємо, є такими, що піддягають скасуванню. ГУ ДФС у Запорізькій області здійснив аналогічні протиправні дії щодо винесення повідомлень-рішень щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Крім того, заначив, що і повідомлення-рішення винесенні з порушенням норм чинного законодавства, оскільки вони не направлялися ОСОБА_1 .

Ухвалою суду 11.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

26.01.2021 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому заначив що, граничний строк сплати за декларацією про майновий стан та доходи від 30.04.2016 настав 31.07.2016 . Фактично сплата за декларацією від 30.04.2016 проведена Відповідачем 28.07.2017. Таким чином, з урахуванням безпосередньої залежності розміру штрафної санкції за ст. 126 ПКУ від строку затримки, строки давності для нарахування штрафних згідно ст. 114 ПК України виліковуються від дати несвоєчасної сплати платником суми зобов`язань, а не з дати подання декларації. Отже, відносно Відповідача обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 № 0145265905, яким визначено платнику штрафні санкції у розмірі 529.09 грн. Крім того, у позивача відсутня одна з основних вимог для звільнення належної йому на праві власності нерухомості від оподаткування - він не є сільськогосподарським товаровиробником. З наданих Позивачем документів не вбачається, що саме власновироблена продукція зберігається у зазначених будівлях нежитлової нерухомості, а не, наприклад, врожай ПП «Золота Нива», засновником якого є позивач. ПП «Золота Нива» не має власних приміщень для зберігання продукції. Якщо приміщення використовуються ПП «Золота Нива» платник взагалі позбавляється буд-яких пільг з оподаткування нерухомості. Крім того, у податкового органу є відповідні повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень повернуті з відповідними відмітками та штемпелями органу поштового зв`язку, які свідчать про вручення поштових відправлень Позивачу.

Крім того надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

09.02.2020 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

09.02.2021 позивачем подано уточнення до позовної заяви, у яких позивач просив суд:

- поновити строки подання позовної заяви;

- визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення №0056809-5902- 0806 від 27.06.2018, №0042734-5907-0806 від 24.05.2019, №0023558-5907-0806 від 16.04.2019, №10074817-5907-0808 від 30.06.2019, №42687-5907-0808 від 24.05.2019, №42686-5907-0808 від 30.06.2019, №50-5907-0808 від 24.05.2019. №48-5907-0808 від 24.05.2019, №51-5907-0808 від 24.05.2019, № 49-5907-0808 від 24.05.2019, винесені ГУ ДФС у Запорізькій області;

- визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення № 0145265905 від 01.10.2019; № 002033-5905- 0806 від 27.05.2020 р. та № 0020332-5905-0806 від 27.05.2020 р., № 93544067- 5905-0806 від 25.06.2020 р., № 93544065-5905-0806 від 25.06.2020 р. та № 93544066-5905-0806 від 25.06.2020 р. , винесені ГУ ДПС України в Запорізькій області.

15.02.2021 представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив.

23.02.2021 до суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача.

23.02.2021 до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача.

Ухвалою суду від 02.03.2021 клопотання представника відповідача задоволено, призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні. Замінено засідання для розгляду справи по суді підготовчим засіданням на 30.03.2021.

30.03.2021 до суду надійшли додаткові заперечення на відповідь позивача на відзив податкового органу.

30.03.2021 протокольною ухвалою судове засідання відкладено на 21.04.2021.

Протокольною ухвалою від 21.04.2021 замінено відповідача 2 Головне управління ДФС у Запорізькій області на Головне управління ДПС у Запорізькій області, а відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663), закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 12.05.2021.

У судовому засіданні 12.05.2021, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін та розглянувши матеріали, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у Запорізькій області відносно повивача ОСОБА_2 винесено повідомлення-рішення №0056809-5902- 0806 від 27.06.2018, №0042734-5907-0806 від 24.05.2019, №0023558-5907-0806 від 16.04.2019, №10074817-5907-0808 від 30.06.2019, №42687-5907-0808 від 24.05.2019, №42686-5907-0808 від 30.06.2019, №50-5907-0808 від 24.05.2019. №48-5907-0808 від 24.05.2019, №51-5907-0808 від 24.05.2019, № 49-5907-0808 від 24.05.2019,

Крім того, ГУ ДПС України в Запорізькій області. відносно позивача ОСОБА_2 винесено податкові повідомлення-рішення № 0145265905 від 01.10.2019; № 002033-5905- 0806 від 27.05.2020 р. та № 0020332-5905-0806 від 27.05.2020 р., № 93544067- 5905-0806 від 25.06.2020 р., № 93544065-5905-0806 від 25.06.2020 р. та № 93544066-5905-0806 від 25.06.2020 р.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі – ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності до ст. 2, 4, 6 Кодексу адміністративного судочинства України - до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму, на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 01.10.2019 № 1455265905 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування

За результатами камеральної перевірки (актом перевірки від 06.09.2019 № 15/08-01-59-05/ НОМЕР_1 ) позивачу нараховано лише штрафні санкції у розмірі 529.09 ГРН. ГРН. Штрафні санкції нараховано відповідачу за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов`язань. Податкові зобов`язання за граничним терміном сплати 31.07.2016 були сплачені ОСОБА_1 28.07.2017.

Підпунктом 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України у редакції до 01.01.2021 передбачено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені є контролюючий орган.

Пунктом 114.1 ст. 114 ПК України визначено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, суд проходить для висновку, що в даному випадку граничний строк сплати за декларацією про майновий стан та доходи від 30.04.2016 настав 31.07.2016. Фактично сплата за декларацією від 30.04.2016 проведена відповідачем 28.07.2017. Таким чином, з урахуванням безпосередньої залежності розміру штрафної санкції за ст. 126 ПК України від строку затримки, строки давності для нарахування штрафних згідно ст. 114 ПК України відліковуються від дати несвоєчасної сплати платником суми зобов`язань, а не з дати подання декларації.

Таким чином, строки застосування штрафних санкцій - 1095 днів від дати сплати зобов`язань податковим органом не пропущено.

Отже, відносно позивача відповідачем обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 № 0145265905, яким визначено платнику штрафні санкції у розмірі 529.09 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення надіслане позивачу поштою та отримане ним особисто згідно відмітки поштової служби про вручення листа адресатові 09.10.2019.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПКУ передбачено, що податкове повідомлення- рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення- рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Щодо податкових повідомлень -рішень № 0056809-5902-0806 від 27.06.2018, № 0042734-5907-0806 від 24.05.2019 та № 0023558-5907-0806 від 16.04.2019 по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості суд зазначає наступне

Пунктом 266.1.1 ст. 266 ПКУ встановлено, що платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно пункту 266.2.1 даної статті об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. ПКУ база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно пункту 266.7.1 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

При цьому, податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ (п.п.266.10.3. п.266.10. ст.266 ПКУ).

Згідно з п. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне під земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - Класифікатор, ДК БС), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

При цьому, всі об`єкти нерухомості класифікуються за функціональним призначенням.

Так, позивачем не надано до суду документів які підтверджують віднесення належних йому на праві власності будівель до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, як того вимагає п. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ та в ході розгляду справи судом також не встановлено таких фактів.

Класифікація об`єктів нерухомого майна відповідно до підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПКУ здійснена за ознакою цільового призначення.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 N 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва" (зокрема, товарні та племінні ферми великої рогатої худоби, свиноферми та свинофабрики, вівцеферми, кролівничі та звірівницькі ферми, кінні заводи, собачі розплідники); 1271.2 "Будівлі для птахівництва" (зокрема, птахофабрики,' та птахоферми, на підприємства по виробництву яєць та м`яса птиці, а також по вирощуванню гібридної птиці для товарних господарств і інкубаторно-птахівничі станції для виробництва добового молодняка птиці та інші); 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна" (зокрема, зерносховища); 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні" (зокрема, силоси); 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства" (зокрема, підвали, винокурні, винні ємкості); 1271.6 "Будівлі тепличного господарства" (зокрема, теплиці, сільськогосподарські, парники, оранжереї, заводи кормових антибіотиків); 1271.7 "Будівлі рибного господарства" (зокрема,' підприємства по переробці риби); 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва" (зокрема, підприємства по переробці відходів тваринництва); 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші" (зокрема, підприємства виробничо-технічного обслуговування, які включають: бази зберігання мінеральних добрив та пестицидів, сільськогосподарської техніки та запасних частин, підприємства по ремонту сільськогосподарських машин та транспорту, станції біологічного захисту рослин).

Ведення Державного класифікатора будівель та споруд здійснює Державний науково- дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Держбуду України.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності ("пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України).

В даному випадку підтвердженням належності спірних будівель до класу 1271 є експертний висновок Державного науково-дослідного інституту автоматизованих систему будівництві Мінрегіону (як органу, уповноваженого на ведення Класифікатора) щодо приналежності інвентарно описаних об`єктів нерухомості до певного класу будівель за Класифікатором та включити отриману класифікацію до записів реєстру майнових прав.

Виходячи з даних інформаційної бази та технічних документів позивача, на підставі яких податковим органом визначається база оподаткування, більша частина нежитлової нерухомості ОСОБА_1 (їдальня, склад, вбиральня, паркан, кімната відпочинку) не віднесена до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор Ж БС).

Згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, будівля корівника, що належить на праві власності Позивачу відноситься до класу 1271 , підкласу 1271.1- «Будівля для тваринництва». Якщо будівля має певний клас (підклас) згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 відповідно вона і призначена для використання за призначенням в певній діяльності. Будь-якої діяльності у сфері тваринництва ОСОБА_1 не здійснюється.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий орган прийшов правильних тверджень про відсутність вважати нежитлові будівлі , що належать ОСОБА_1 будівлями сільськогосподарського призначення так як відсутні підтверджуючі документи щодо віднесення належних йому на праві власності будівель до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, як того вимагає п. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

ОСОБА_1 також не є сільгоспвиробником. Посилання позивача, що він є засновником приватного підприємства «Золота Нива» не є підставою отримання податкової пільги, оскільки надавати особисте нерухоме майно у користування юридичній особі можливо у встановленому законодавством порядку (передача до статутного фонду, договору оренда тощо). За умови ж надання майна в оренду згідно ст. 266 ПКУ податкова пільга не застосовується.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003 №742-ІV та Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.04.2017р №572, органами місцевого самоврядування здійснюється подворовий облік особистих селянських господарств.

Відповідно до листів Тернівської сільської ради від 09.04.2039 та 26.08.2020 ОСОБА_1 не входить до списку осіб, шо проводять самообробіток земельного паю, а отже не здійснює самостійне виробництво сільськогосподарської продукції

Відповідно ст.1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-ІІІ (далі - Закон № 2238) сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробниіггвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Тобто однією з основних вимог віднесення платника податку до сільгоспвиробників є здійснення власного виробництва сільськогосподарської продукції.

Абзацом 2 ст. 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23 вересня 2008 року N 5 75-VI виробниками сільськогосподарської продукції є юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються: сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі.

Відповідно ст.1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-ІП (далі - Закон № 2238) сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Товарне сільськогосподарське виробництво визначається як врегульований нормами аграрного та інших галузей права вид господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників, пов`язаної з обов`язковим використанням земель сільськогосподарського та іншого призначення як основного засобу виробництва...

Тобто згідно вимог законодавства для віднесення особи до сільськогосподарських товаровиробників необхідною умовою є безпосереднє здійснення особою безпосередньої діяльності (згідно видів економічної діяльності') щодо власного виробництва -твярш сільгосппризначення.

ОСОБА_1 не надано до суду доказів використання вказаної нерухомості у здійсненні власної сільськогосподарської діяльності, що також є обов`язковою умовою звільнення об`єктів даної категорії нерухомості від оподаткування.

Таким чином, у позивача відсутня одна з основних вимог для звільнення належної йому на праві власності нерухомості від оподаткування - він не є сільськогосподарським товаровиробником.

Той факт, що позивач є засновником юридичної особи, яка можливо здійснює сільгоспдіяльність не дає жодних нормативних підстав вважати саме платника податків фізичну особу- ОСОБА_1 сільськогосподарським товаровиробником.

Отже, застосування п. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ передбачає, що сільськогосподарський товаровиробник:

- здійснює сільськогосподарську діяльність відповідно до класифікатора видів економічної діяльності;

- здійснює реалізацію власновиробленої сільськогосподарської продукції та сплачує відповідні податки;

- використовує будівлі, споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності: - будівлі споруди сільськогосподарських товаровиробників, що безпосередньо використовуються у сільськогосподарській діяльності відносяться до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 N 507.

Щодо наданого позивачем акту обстеження комісії Тернівської сільської ради від 29.09.2020 у якому зазначено, що ОСОБА_1 використовує будівлі для зберігання зерна та вирощування сільгосптварин, суд зазначає наступне.

Так акт складений 29.09.2020 та відповідно може засвідчити певні події, які мають місце станом на дату його складання - дату обстеження комісією певних приміщень. В свою чергу, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 визначено податок за 2018 та 2017 роки. Тобто акт обстеження комісії Тернівської сільської ради від 29.09.2020 не може встановлювати будь-які обставини, які мали місце у 2017-2018 роках.

Крім цього, з акту Тернівської сільської ради не вбачається яку продукцію та в яких обсягах було вирощено позивачем, на яких земельних ділянках та відповідно з яких підстав комісія сільської ради дійшла висновку, що продукція, яка зберігається в приміщеннях платника належить саме позивачу, які види сільськогосподарських тварин вирощуються позивачем та їх кількість.

В даному випадку повинен бути безпосередній зв`язок між вирощеною на власних земельних ділянках сільськогосподарською продукцією і її виробництвом за допомогою відповідних сільськогосподарських приміщень або її зберіганням чи переробкою у відповідних приміщеннях сільгосппризначення. Даний факт повинен бути підтвердженим відповідними доказами.

З наданих позивачем документів не вбачається, що саме власновироблена продукція зберігається у зазначених будівлях нежитлової нерухомості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем позивачу було обґрунтовано визначено суми плати за об`єкт нежитлової нерухомості згідно податкових повідомлень-рішень:

- № 0056809-5902-0806 від 27.06.2018 у розмірі 2049,12 грн.;

- № 0042734-5907-0806 від 24.05.2019 у розмірі 3350,70 грн.;

- № 0023558-5907-0806 від 16.04.2019 у розмірі 23 840,23 грн.

Податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку та отримані ним належним чином 16.08.2018 та 27.06.2019, що не є порушенням п. 58.2 ст. 58 ПК України, оскільки у листах направлених позивачу містились ППР лише з одного виду податку.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 42687-5907-0808 №50-5907-0808 Л48-5907-0808 ,№ 51-5907-0808, № 49-5907-0808 від 24.05.2019 та № 10074817-5907-0808, М 42686-5907-0808 від 30.06.2019 по земельному податну з фізичних осіб

Так, судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває три земельні ділянки:

по АДРЕСА_2 у розмірі 23,1349 га(земельна частка-пай);

по АДРЕСА_1 у розмірі 0.018 га;

по АДРЕСА_3 у розмірі 0,012807 га. Пунктом 286.5. ст. 286 ПКУ встановлено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

За зазначені вище земельні ділянки за період 2017-2019 роки здійснено нарахування земельного податку (згідно розрахунків що надаються до відповіді на відзив по кожній зазначеній вище земельній ділянці по рокам).

Таким чином, позивачу, як громадянину, було визначено суми плати за землю за 2017-2019 роки згідно податкових повідомлень-рішень:

№ 42687-5907-0808 від 24.05.2019 у розмірі 1773,48 грн.;

№50-5907-0808 від 24.05.2019 у розмірі 591,16 грн.;

№ 48-5907-0808 від 24.05.2019 у розмірі 139,40 грн.;

№ 51-5907-0808 від 24.05.2019 у розмірі 886,74 грн.;

№ 49-5907-0808 від 24.05.2019 у розмірі 209,15 грн.;

№ 42686-5907-0808 від 30.06.2019 у розмірі 418,30 грн.;

№ 10074817-5907-0808 від 30.06.2019 у розмірі 5780,02 грн.

Податкові повідомлення-рішення по платі за землю були надіслані одним листом на адресу позову та отримані ним 02.08.2019.

Згідно пункту 287.5 ст. 287 ПКУ податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, строк сплати податку обчислюється платнику від дати отримання податкового повідомлення-рішення, а отже несвоєчасне направлення Позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень жодним чином не зашкодило його правам та обов`язкам.

Щодо направлення податкових повідомлень - рішень на адресу АДРЕСА_4 , суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 45 ПКУ платник податків - фізична особа зобов`язана визначити свою податкову адресу. Податковою адресою такої фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно з п. 63.5 ст. 65 ПК України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 63.6 ст. 65 ПК України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

Відповідно до п 70.1 ст. 70 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). До облікової картки фізичної особи - платника податків обов`язково вноситься інформація про місце проживання фізичної особи.

Згідно п.70.5 ст. 70 ПКУ фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), зобов`язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред`явити документ, що посвідчує особу.

Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування. Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Згідно вимог п.70.7 ст. 70 ПКУ фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Із урахуванням наведеного, обов`язок щодо визначення податкової адреси покладено законом на платника податків.

Разом з тим, за правилами пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 ПКУ, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПКУ).

Відповідно до Державного реєстру станом на 2019-2021 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про зміну даних, шляхом подання відповідної заяви Позивачем до контролюючого органу, не подавались.

Таким чином, податковий орган відповідно до вимог чинного законодавства направив оскаржувані податкові повідомлення - рішення по земельному податку за адресою АДРЕСА_4 .

Згідно доданої до позову ксерокопії паспорту ОСОБА_1 змінив місце проживання у вересні 2018 року, однак у порушення вимог законодавства не подав до контролюючого органу відомості про зміну даних, шляхом подання відповідної заяви.

Крім цього, ОСОБА_1 є засновником ПП «Золота Нива». Відповідно до доданого до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань (детальна інформація про юридичну особу) у розділі інформації про засновників також зазначено місце проживання засновника - АДРЕСА_4 .

Так., суд звертає увагу, що терміни сплати податкових зобов`язань та наслідки не сплати визначених податкових зобов`язань вказуються у податкових повідомленнях-рішеннях, що надсилаються на адресу платника, при цьому у корінцях податкових повідомлень рішень такої інформації не міститься. Позивач, в свою чергу, щодо відсутності вищезазначеної інформації посилається саме на корінці податкових повідомлень рішень.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на скріншот із офіційного сайту «Укрпошти» щодо відсутності даних про відправлення, оскільки з наданих відповідачем до суду копій повідомлень про вручення відповідних поштових відправлень, які повернуті до податкового органу з відповідними відмітками та штемпелями органу поштового зв`язку, вбачається вручення поштових відправлень позивачу.

За таких обставин, під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень -рішень відповідач діяв обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що спірні податкові-повідомлення -рішення відповідають критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, наведеним у частині другій ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим у задоволенні даного позову слід відмовити повністю.

Оскільки позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, не задоволений, тому судові витрати позивача, у відповідності до ст. 139 КАС України, не підлягають до відшкодування.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2021

Суддя Н.В. Стрельнікова