Court ruling № 9799573, 01.04.2010, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2010 р.Справа № 2-а-4842/09/1570 Категорія: 2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Шеметенко Л.П.

судді Шляхтицький О.І.

при секретарі Святошенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тедес»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування повідомлення рішення за №000122301/0 від 22 січня 2009 року,

встановила:

Позивач ТОВ «Тедес»у лютому 2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та просив про скасування повідомлення рішення за №000122301/0 від 22 січня 2009 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято повідомлення-рішення №000122301/0 від 22.01.2009 року, суперечать закону, оскільки встановлюють додаткові обмеження щодо віднесення витрат підприємства до складу валових витрат, мотивуючи тим, що відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі і пояснила, що помилкове та таке, що суперечить діючому законодавству є твердження відповідача про те, що факт отримання послуг з перевезення вантажів віднесення витрат за ними до валових витрат, повинен підтверджуватися тільки тез товарно-транспортною накладною.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог ТОВ «Тедес», мотивуючи це тим, що при перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно-транспортної накладної. Товарно-транспортна накладна додається до подорожнього листа.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Тедес»були задоволені повністю.

Податкове повідомлення-рішення №000122301/0 від 22.01.2009 року було визнано нечинним та скасовано.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ «Тедес»в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 05.11.2008 року по 16.12.2008 року, на підставі направлень від 05.11.2008 року №549/274/23-02 та від 03.12.2008 року №604/295-23-02, посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Тедес»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки складений акт від 23 грудня 2008 року за №2904/239/23-02/25047623 (а.с.12-37).

22 січня 2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000122301/0 (а.с-38), яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 60188,00 гривень, у тому числі за основним платежем 48322 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 11866 гривень. Вказане нарахування здійснено з посиланням відповідача на п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5, п.п.5.3.9. п.п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону України, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відповідно до статуту (а.с. 39-40) є підприємством, яке здійснює оптову торгівлю молочною продукцією, цей факт підтверджений відповідачем в акті перевірки (а.с.18).

У зв'язку зі здійсненням позивачем статутної діяльності, він є постійним замовником транспортних послуг з доставки продукції до одержувачів - відповідних магазинів м.Одеси.

Таким чином, витрати позивача на оплату транспортних послуг по перевезенню його вантажів автомобільним транспортом безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, тому вказані витрати правомірно віднесені позивачем до його валових витрат відповідно до п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проаналізувавши пункти 5.3-5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»колегія суддів зазначає, що вказані пункти не містять обмежень, щодо включення до валових витрат саме витрат по оплаті транспортних послуг (повязаних з господарською діяльністю підприємства).

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила ведення податкового обліку встановлені виключно у ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якою регламентуються лише питання про податкові періоди (п.11.1), про дату збільшення валових витрат (п. 11.2), про дату збільшення валового доходу (п. 11.3).

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст.5 та ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат.

У той же час, правила ведення податкового обліку, встановлені ст. 11 зазначеного Закону, не містять вказівок на те, що валові витрати з оплаті транспортних послуг мають бути підтверджені тільки товарно-транспортними накладними. Навпаки, цей закон у якості таких підтверджуючих документів вказує як «розрахункові», «платіжні», так і «інші документи»

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що за своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати взагалі не підтверджені будь-яким документом - ані розрахунковим, ані платіжним, ані іншим документом.

Також колегією суддів не приймається до уваги посилання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на Закон України «Про автомобільний транспорт»виходячи з наступного.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлений перелік документів, які повинні супроводжувати вантаж при його перевезенні: «дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України».

Виходячи зі змісту вказаних норм, оформлення саме товаро-транспортної накладної не є обовязковим для підтвердження оплати транспортних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виписувалися: дорожні листи, талони замовника, а також товарні накладні на вантаж та реєстр накладних до дорожніх листів (а.с.50-162).

Відповідно до п.11.3 «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні»передбачена обов'язкова наявність дорожнього листа вантажного автомобіля.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Тедес».

При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального права.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, та п. 1 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси залишити без задовлення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тедес»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування повідомлення рішення за №000122301/0 від 22 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Ю.В. Яковлев

Суддя:Л.П. Шеметенко

Суддя:О.І. Шляхтицький