№ 97992, 29.08.2006, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" серпня 2006 р. м. Київ

11 год. 05 хв.

Господарський суд в складі:

головуючого судді Наріжного С.Ю.

при секретарі Марценюк О.М.

розглянувши адміністративну справу №А263/13-06 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області, м. Миронівка

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Олександрівка”, с. Олександрівка, Миронівський р-н

про стягнення 2788,97 грн.

Представники:

від позивача: Євтушенко С.М. –за довіреністю;

від відповідача: не з’явився

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області (далі-позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Олександрівка” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2788,97 грн., з яких 1305,99 грн. –штрафні санкції, 1482,98 грн. –пеня.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 р., спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносять до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами КАС України.

Підпунктом 7 пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна ж позиція викладена в п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.02.2006 № 01-8/301 „Про деякі питання, пов’язані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів”.

Враховуючи викладене вище, справа №263/13-06 є адміністративною і провадження по ній повинно здійснюватися господарським судом Київської області на підставі Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, як платник страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, своєчасно не сплатив внески на обов’язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 2788,97 грн.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмових заперечень на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 07.08.2006 р. За таких обставин справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті..

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно з п. 17 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” збір на обов’язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів.

Об’єкт оподаткування, коло платників збору, ставки і порядок справляння збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування врегульовані Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. №400/97-ВР.

Згідно ст.ст. 15, 17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі по тексту –Закон України №1058-ІV) відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду і зобов’язаний своєчасно здійснювати обчислювання та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України №1058-ІV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з п. 2 ст. 106 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальником у строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 9 ст. 106 Закону № 1058-VI за несплату (неперерахування) страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до відповідача рішеннями Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області №222 від 20.04.2006 р. №145 від 17.04.2006 р., №584 від 19.12.2005 р., № 38 від 18.01.2006 р. застосовано штрафні санкції в розмірі 1305,99 грн. та нараховано пені в сумі 1482,98 грн. Відповідач зазначені рішення у передбачений Законом № 1058-VI строк та спосіб не оскаржив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи складає 2788,97 грн. та підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені та розрахунками зобов’язань зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 2788,97 грн. заборгованості є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись, ст.ст 160-163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Олександрівка” (08834, Київська обл., Миронівський р-н., с. Олександрівка; код 05384229) на користь Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області (Київська область, м. Миронівка, вул. Пироженко 3; р/р 256033011015 в Головному управлінні Ощадбанку України в м. Києві, МФО 322669, код 22200840) 2788 (дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 97 коп. заборгованості по страхових внесках.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Наріжний С.Ю.