Court ruling № 97965913, 29.06.2021, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

29 червня 2021 року Справа № 923/443/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., розглянувши скаргу Приватного підприємства "Гаус" на дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у справі

за позовом: Заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача: Виконавчого комітету Херсонської міської ради

до відповідача: Приватного підприємства "Гаус", м.Херсон

про стягнення коштів пайової участі за договором №30 від 16.05.2019р.

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду в інтересах держави в особі виконавчого комітету Херсонської міської ради про стягнення з Приватного підприємства "Гаус" 2307194,53 грн. боргу за договором № 30 від 16.05.2019р., з яких 2116532,60 грн. основного боргу та 190661,93 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору №30 від 16.05.2019р. про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Херсона, укладеного між Приватним підприємством "Гаус" та Виконавчим комітетом Херсонської міської ради.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020р. позов задоволено частково; стягнуто з боржника Приватного підприємства "Гаус" на користь Виконавчого комітету Херсонської міської ради суму боргу за договором № 30 від 16.05.2019р. у розмірі 2116532,60 грн. основного боргу з пайової участі у розвитку інфраструктури міста Херсона; відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 190 661,93 грн.

На виконання рішення суду видано відповідний наказ.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду відповідач Приватне підприємство "Гаус" звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021р. поновлено Приватному підприємству "Гаус" процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020р. у справі № 923/443/20 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Гаус" на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020р. у справі № 923/443/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021р. задоволено клопотання Приватного підприємства "Гаус" про зупинення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020р. у справі №923/443/20; зупинено дію рішення Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020р. у справі №923/443/20.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021р. рішення Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020р. у справі № 923/443/20 залишено без змін.

23.06.2021р. до суду звернувся відповідач Приватне підприємство "Гаус" зі скаргою на дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Розпорядженням керівника апарату господарського суду від 23.06.2021р. №231 у зв`язку із перебуванням головуючого у справі судді Пригузи П.Д. у відпустці та надходженням скарги на дії Державної виконавчої служби призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/443/20.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021р., справу №923/443/20 розподілено судді Сулімовській М.Б., у зв`язку з чим справа приймається до провадження.

Також, на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.03.2021р., на розгляд суду передано скаргу Приватного підприємства "Гаус" на дії органів Державної виконавчої служби.

Розглянувши матеріали означеної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Так обґрунтовуючи скаргу заявник зазначає, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020р. було частково задоволено позов у справі №923/443/20 та стягнуто з боржника Приватного підприємства "Гаус" на користь Виконавчого комітету Херсонської міської ради суму боргу за договором №30 від 16.05.2019р. у розмірі 2116532,60 грн. основного боргу з пайової участі у розвитку інфраструктури міста Херсона.

19.02.2021р. видано наказ про примусове виконання рішення суду, який звернуто до виконання Суворовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Суворовським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за наказом Господарського суду Херсонської області у справі відкрито виконавче провадження ВП №64669956 від 02.03.2021р. та винесено постанову про арешт майна боржника від 02.03.2021р.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021р. зупинено виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020р. у справі №923/443/20. На цій підставі виконавче провадження за наказом також було зупинено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гаус" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 02.12.2020р. у справі № 923/443/20 залишено без змін.

На підставі означеної постанови державним виконавцем Пхіденко О.С. 09.06.2021р. винесено постанову про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню ВП №64669956 та постанови про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП №64669956 та ВП №64760186.

Заявник зауважує, що Південно-західний апеляційний господарський суд, приймаючи постанову від 03.06.2021р., не виносив додатково рішення щодо поновлення дії виконання наказу від 19.02.2021р., виданого Господарським судом Херсонської області у справі №923/443/20, у зв`язку з чим вважає, що дія наказу не поновлена, а тому всі дії виконавчої служби щодо поновлення вчинення виконавчих дій по виконавчим провадженням №64669956, №64760186 передчасні та неправомірні.

У зв`язку з чим Приватне підприємство "Гаус" просить визнати неправомірними та скасувати постанови від 09.06.2021р. про поновлення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №64669956 та ВП №64760186 та скасувати вжиті в рамках даних проваджень виконавчі дії (арешти майна, рахунків та ін.).

Щодо строку подання скарги заявник зазначає, що оскаржувані постанови від 09.06.2021р. ПП "Гаус" отримав 09.06.2021р. Згідно п.5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" (у даному випадку, на думку ПП "Гаус", застосовується дія спеціального нормативного акта) дії виконавця можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення скарги Приватного підприємства "Гаус" на дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) без розгляду, з огляду на наступне.

Як стверджує заявник, оскаржувані постанови від 09.06.2021р. він отримав 09.06.2021р., разом з тим, до суду звернувся 23.06.2021р., тобто (з урахуванням вихідних днів 19 та 20 червня), з пропуском на два дні установленого статтею 341 ГПК України строку.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п`ятою статті 74 Закону України від 02.06.2016р. № 1404-VIII "Про виконавче провадження". Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас, положення Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення передбачають вчинення таких дій у строки, що обчислюються не в робочих, а календарних днях.

Так, згідно зі статтею 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Підпунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07.07.1998р. № 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: термін "дні", якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

З огляду на встановлений статтею 115 ГПК України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк підлягає обчисленню в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм ГПК України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Таким чином, існують два законодавчі акти однакової юридичної сили, які встановлюють неоднаковий строк для оскарження дій державного виконавця щодо виконання судового рішення.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019р. у справі №923/149/18 щодо застосування вищевказаних правових норм (щодо їх співвідношення як загальної і спеціальної) у спірних правовідносинах зазначено, що згідно із частиною першою статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України "Про міжнародне приватне право", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

ГПК України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій державного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю ухваленого за правилами ГПК України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі VI цього Кодексу "Судовий контроль за виконанням судових рішень".

Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).

Таким чином, стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Суд констатує, що у даній справі Приватне підприємство "Гаус" звернулося до суду із пропуском десятиденного строку, встановленого пунктом "а" частини першої статті 341 Господарського процесуального кодексу України, який є основним нормативним актом, який регулює здійснення судочинства господарськими судами і відповідно визначає процесуальний порядок звернення з такими скаргами та їх розгляду судом.

За правилами статей 113, 115, 119 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 341 ГПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії органів ДВС може бути поновлено судом.

За змістом ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Хоча частина 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" і створює більш сприятливі умови для скаржника, але з огляду на передбачену частиною 2 статті 341 ГПК України можливість поновлення судом пропущеного строку для подання такої скарги, скаржник не позбавлений права на захист його інтересів у разі звернення до суду зі скаргою з пропуском встановленого строку за умови подання обґрунтованого клопотання про поновлення такого строку.

Таким чином, у разі звернення учасника виконавчого провадження (будь то стягувач чи боржник) поза межами 10-денного строку, встановленого нормами господарського процесуального законодавства для оскарження дій та рішень державних виконавців, такий учасник не позбавляється права на захист його порушеного права за умови подання клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин такого пропуску та визнання судом причин пропуску цього строку поважними.

Судом встановлено, що при зверненні до суду 23.06.2021р. зі скаргою з порушенням строку, визначеного статтею 341 ГПК України, відповідачем Приватним підприємством "Гаус" не подано клопотання про поновлення цього строку.

Отже, за відсутності клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із скаргою на дії та рішення органу ДВС, вказана скарга відповідача, за приписами частини другої статті 118 ГПК України, підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє скаржника у подальшому права на звернення з клопотанням про поновлення такого строку.

Керуючись статтями 32, 113, 115, 118, 119, 234, 235, 255, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Справу №923/443/20 прийняти до свого провадження.

2. Скаргу Приватного підприємства "Гаус" на дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у справі №923/443/20 залишити без розгляду.

3. Копію ухвали направити сторонам та органу ДВС.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 29.06.2021р.

Суддя М.Б. Сулімовська