№ 9793371, 19.04.2010, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-457/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Чудак В.М.,

за участю:

представника позивача - Семенко Б.М., Морчан Т.О.

представника відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областідо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3про стягнення заборгованості перед бюджетом, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2010 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області (надалі по тексту - Кременчуцька ОДПІ)звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3про стягнення заборгованості перед бюджетом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що за Товариством з обмеженою відповідальністю “Техноцентр” рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в розмірі 2252496, 49 грн., що має статут узгодженого податкового боргу. ТОВ «Техноцентр»були направлені перша та друга податкові вимоги, прийнято рішення про стягнення коштів та продаж активів в рахунок погашення податкового боргу, однак такі дії не призвели до погашення боргу. На даний час стосовно ТОВ «Техноцентр»відкрита ліквідаційна процедура. Засновниками ТОВ «Техноцентр»є ТОВ «Технохім»(засновник та бухгалтер ОСОБА_3.) та фізична особа ОСОБА_3, який є одночасно директором та головним бухгалтером ТОВ «Техноцентр». ОСОБА_3, за твердженням позивача, не вчиняє ніяких дій по погашенню податкового боргу ТОВ «Техноцентр». При цьому позивачем, Кременчуцькою ОДПІ, наведені в обгрунтування своїх вимог норми ст. 124 Цивільного кодексу України (ЦК) щодо зобовязання учасників повного товариства відповідати по зобовязанням юридичної особи усім своїм майном, на яке може бути звернуто стягнення; та наведено норми ст. 8 ЦК України, щодо застосування до даних правовідносин аналогії закону. При цьому позивач звертається з вимогою погасити податковий борг юридичної особи до фізичної особи- підприємця, що як фізична особа є засновником цієї юридичної особи.

Представники позивача в судове засідання з”явилися, підтримавши свої позовні вимоги в повному обсязі. Надалі пояснення, за змістом аналогічне обґрунтуванню позову.

Відповідач двічі у судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи та не повідомивши про поважні причини неявки.

За таких обставин суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з”ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об”єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 07.04.1999 розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької ради було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю “Техноцентр”, ідентифікаційний код 30385445, яке взято на облік як платника податків Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією

Станом на час подачі позову наявна непогашена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноцентр” по податку на додану вартість в розмірі 2252496, 49 грн., що має статус узгодженого податкового боргу. Наявність та узгодженість боргу не оспорювалася у ході розгляду справи, у той же час вона підтверджується витягом з картки особового обліку даного платника податку.

Відповідно до пп. 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (надалі Закон 2181), податковим органом винесено першу податкову вимогу № 1/816 від 08.07.2008, адресовану ТОВ «Техноцентр»(було складено акт №30 про неможливість вручення вимоги у зв”язку з відсутністю платника за місцем знаходженням);, а також другу податкову вимогу №2/1056 від 03.10.2008 (повторно 10.10.2008 було складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення у зв”язку з відсутністю платника за місцем знаходження).

Крім винесення податкових вимог, податковим органом 10.11.2008 було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноцентр»в рахунок погашення податкового боргу.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що гр. ОСОБА_3 є засновником ТОВ «Техноцентр», що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ України та з баз даних державної податкової служби.

Однак, суд не вбачає жодних правових підстав для стягнення податкового боргу юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю з фізичної особи засновника цього товариства з обмеженою відповідальністю.

Належність ТОВ «Техноцентр»до такої організаційно-правової форми підтверджується наданими витягами з ЄДРПОУ, статутом ТОВ «Техноцентр».

Згідно ст.140 ЦК України, так само як і згідно змісту п. 1.3 Статуту ТОВ «Техноцентр», учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Як висновок, ОСОБА_3 є засновником юридичної особи, за зобовязаннями якої він відповідає в межах вартості свого вкладу до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю, у даному разі ТОВ «Техноцентр».

Жодних правових підстав для матеріальної відповідальності фізичної особи, а тим більше субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 по зобовязанням товариства з обмеженою відповідальністю, засновником якого ця особа є, суд не знаходить. Не навів таких підстав, заснованих на нормі закону і позивач, як і його представники.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За вищевикладених обставин суд прийшов до вимогу про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областідо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3про стягнення заборгованості перед бюджетом відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 26.04.10

СуддяІ.С. Шевяков