Court ruling № 97909586, 25.06.2021, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

25 червня 2021 року м. Київ№ 640/33768/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши, у порядку письмового провадження, заяву відповідача про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 доПенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, код ЄДРПОУ 00035323) про визнання протиправним та нечинним пункту 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 26.08.2018 № 20-1 "Про затвердження Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою".

До суду надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з прийняттям правлінням Пенсійного фонду України постанови від 23.03.2021 № 13-1 "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 26 вересня 2018 року № 20-1".

Пунктом 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 800/369/17 зазначено, що у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Отже, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.

Тобто, закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише у разі самостійного усунення порушень, які стали підставою для оскарження протиправних рішень, дій або бездіяльності, що є предметом спору.

Предметом оскарження у цій справі є пункту 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 26.08.2018 № 20-1 "Про затвердження Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою", який позивач у адміністративному позові просить суд визнати вищевказаний пункт протиправним та нечинним.

В той же час, під час розгляду даної справи (після відкриття провадження у справі) правлінням Пенсійного фонду України прийнято постанову від 23.03.2021 № 13-1 "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 26 вересня 2018 року № 20-1"

Суд зазначає, що скасування оскаржуваного у цій справі нормативно-правового акту відповідачем у добровільному порядку призвело до повного поновлення прав позивача.

При цьому, адміністративний позов не містить позовних вимог безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України, який здійснює нарахування та виплату пенсій щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності, що пов`язані із застосуванням оскаржуваної постанови правління Пенсійного фонду України від 26 вересня 2018 року № 20-1".

Враховуючи викладене, усі заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги було виконано відповідачем у добровільному порядку, а тому повне відновлення законних прав та інтересів позивача у цій справі можливе без визнання рішення суб`єкта владних повноважень протиправним після такого виправлення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 640/3457/19.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі.

2. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.П. Огурцов