Court ruling № 97884057, 24.06.2021, Shevchenkivskyi District Court of Zaporizhzhia City

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЄУН 336/4824/2021

пр.. № 2-н/336/658/2021

м. Запоріжжя 24 червня 2021 року

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютін П.В., розглянувши заяву ОСББ «Авраменка-18» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 боргу по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла вказана вище заява.

Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити виходячи з таких підстав.

Як вбачається з цієї заяви ОСББ «Авраменка-18» про видачу судового наказу, заявник просить суд видати судовий наказ, яким стягнути солідарно з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на його користь боргу по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

На виконання вимог ч. 5ст.165 ЦПК Українисуд звернувся із запитом до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичних осіб боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

До суду надійшли відповіді з до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, згідно яких:

- ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , відсутня;

- ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали справи, зміст та вимоги заяви про видачу судового наказу, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу за наступних підстав.

Як визначеност.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченимиЦПК України, в порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження.

Згідно з ч.1ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихст.161 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг; телекомунікаційних послуг; послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Положеннями п.4 ч.1 ст.165ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі, якщо наявні обставини, передбачені п. 6 ч.1ст.186 ЦПК України, зокрема, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно з ч.3 ст.165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ч.2 ст.42 ЦПК України, при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відтак, оскільки заявник звернувся з вимогою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості солідарно з трьох боржників, вимоги є взаємопов`язані та не підлягають окремому розгляду.

Крім того, згідно ч.4 ст.24 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Цивільний процесуальнийкодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі або вирішення питання про видачу судового наказу. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядкуст.55ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася. Процесуальне правонаступництво у справах наказного провадження в силу його специфіки та характеру не передбачене.

Зважаючи на те, що інститут наказного провадження є видом безспірного провадження в межах цивільного судочинства та відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, а також враховуючи те, що чинним ЦПК України не передбачено можливості залучення правонаступників боржника до участі у справі, то суд вважає, що у відповідності до вимог п.4 ч.1, ч.3ст.165 ЦПК Україниу видачі судового наказу слід відмовити.

Крім того, відповідно до вимог ч.9 ст.165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

За нормами ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з вимогами ст.6 Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.

Згідно відповіді Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 23.06.2021 року вбачається, що інформація щодо реєстрації місця проживання боржника ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 відсутня.

Отже, отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) одного зі солідарних боржників ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.165 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСББ «Авраменка-18» у видачі судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 боргу по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Заявнику роз`яснюється, що відмова у видачі судового наказу з підстав передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін