Decision № 97844161, 15.06.2021, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast

Провадження №2/447/304/21 Справа №447/335/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

15.06.2021 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Бачуна О.І.

з участю секретаря судових засідань Тремба І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-

встановив:

10.02.2021 року представник Акціонерного товариства «Страхова компанія « Інго» адвокат Хом`як О.Г. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача грошові кошти в сумі 26116,66грн. та сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2270 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.02.2020р. в м. Львові на перехресті вул.Кульпарківська-Виговського сталася ДТП за участю автомобілів: КАМАЗ р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «Опель Корса» р.н. НОМЕР_2 , який застрахований у ПрАТ « АСК «Інго Україна. Винуватцем ДТП визнано ОСОБА_1 ,

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Опель Корса», НОМЕР_2 , згідно рахунку СПД ОСОБА_2 складає 77543,50грн. Згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження №71 від 19.03.2020р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Опель Корса», НОМЕР_2 81063,10грн., матеріальний збиток становить 53426,84грн. Позивачем відшкодовано власнику автомобіля «Опель Корса», НОМЕР_2 завдану шкоду в сумі 77543,50грн., шляхом оплати рахунку на ремонт, у зв`язку із чим набуто право зворотної вимоги з особи винної у заподіянні шкоди та її страховика у розмірі фактично сплачених грошових коштів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву в якій проти задоволення позовних вимог заперечив, подав письмові пояснення.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

29.02.2020р. в м. Львові на перехресті вул.Кульпарківська-Виговського сталася ДТП за участю автомобілів: КАМАЗ р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «Опель Корса» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Відповідно до постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 26.03.2020року, винуватцем вищевказаної ДТП, яка мала місце 29.02.2020 визнано ОСОБА_1 .

Відповідно до договору добровільного страхування №640503407.20 від 12.01.2020, автомобіль OPEL CORSA р.н. НОМЕР_2 застрахований страхувальником ОСОБА_4 у ПрАТ «АСК « ІНГО Україна»

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована ПрАТ « УСК « КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО-3528830. Франшиза становить 2000грн. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну — 100 000 грн

Рішенням загальних зборів акціонерів від 19.03.2020року ПрАТ « АСК «Інго Україна» змінило своє найменування на Акціонерне товариство « Страхова компанія « ІНГО», що підтверджується витягом із Статуту.

11.03.2020р. ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування стосовно страхового випадку, що відбувся 29.02.2021року, з участю автомобіля OPEL CORSA р.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 .

Згідно рахунку на ремонт наданого СПД ОСОБА_2 №М000000973 від 05.03.2020, вартість ремонту автомобіля OPEL CORSA р.н. НОМЕР_2 , складає 77543,50грн.

Як вбачається із висновку №71 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальних збитків та ринкової вартості КТЗ від 19.03.2020 наданого судовим експертом Вербов В.В., вартість відновлювального ремонту автомобіля OPEL CORSA, 1,3 CDTi, р.н. НОМЕР_2 на момент дослідження становить 81063,10грн. Вартість матеріального збитку 53426,84грн.

25.03.2020р. АСК «Інго Україна» складено страховий акт №2434113, відповідно до якого погоджено сплатити за ремонт автомобіля OPEL CORSA р.н. НОМЕР_2 , страхувальнику ОСОБА_4 77543,50грн.

13.04.2020р. згідно платіжного доручення №5777, АТ «СК « ІНГО» перерахувало на рахунок ПП ОСОБА_2 77543,50грн. за ремонт автомобіля OPEL CORSA р.н. НОМЕР_2 .

11.09.2020р. АТ « Страхова компанія « ІНГО» звернулася до ПрАТ « УСК « КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» із заявою про компенсацію суми страхової виплати у розмірі 53426,84грн.

16.10.2020р. ПрАТ « УСК « КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» надала відповідь на заяву про виплату страхового відшкодування, яким погоджено суму страхового відшкодування в порядку регресу 46256,08грн. ( із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на складові, що підлягають заміні та франшизи 2000грн.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Суд ураховує правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц про те, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду погодилася з доводами відповідача, який заперечував проти відшкодування вже виплаченого позивачем потерпілій страхового відшкодування, оскільки вважав, що саме на страховика відповідача покладений відповідний обов`язок у межах суми страхового відшкодування.

Отже, аналізуючи вказані вище норми права, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності(ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Крім того, суд враховує, що стаття 29 Закон №1961-IV передбачає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395)(далі - Методика).

Крім того, згідно з Положенням про порядок та умови проведення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. № 1175, страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, а саме з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей.

Оскільки вартістю завданих збитків автомобілю OPEL CORSA р.н. НОМЕР_2 – 77543,50грн. покривається Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО-3528830, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована ПрАТ « УСК « КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП». Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну — 100 000 грн., франшиза становить 2000грн., тобто завдані збитки в межах страхового ліміту, а страховик ПрАТ « УСК « КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП». виплатив збитки не в повному обсязі, то належним відповідачем у справі повинен бути страховик, а не застрахована особа.

Згідно ст.9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону 1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, франшиза це ті збитки, попередньо прописані в договорі, які страховик не відшкодовує в разі виникнення страхового випадку.

Позивач не вказує про отримання від відповідача грошових коштів в якості сплати франшизи.

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України відповідач доказів щодо сплати позивачу франшизи у розмірі 2000 гривень під час розгляду справи не надав.

Таким чином, сума франшизи в розмірі 2000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що судові витрати слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір з відповідача у сумі 173,88 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 259, 264, 265,268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства « Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства « Страхова компанія «ІНГО» ( МФО 300528, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,33) грошові кошти в сумі - 2000 (дві тисячі) гривень.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 173 гривні 88 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Бачун О. І.