Court ruling № 97834210, 22.06.2021, Kirovohrad District Administrative Court

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 червня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/2075/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши клопотання в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 )до третя особаПантаївської селищної ради (вул. Магістральна, 49, смт. Пантаївка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28023, код ЄДРПОУ - 04366488) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 )провизнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним, та скасувати рішення Пантаївської селищної ради №193 від 09.03.2021, яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Пантаївської селищної ради в межах населеного пункту с. Диківка, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,80 га, в тому числі ріллі 0,80 га із цільовим призначенням -для ведення особистого селянського господарства;

- визнати протиправним, та скасувати процедурне рішення Пантаївської селищної ради про переголосування питання №58 “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства, яке оформлене протоколом шостої сесії Пантаївської селищної ради восьмого скликання II пленарне засідання 09.03.2021 року.

Ухвалою суду від 05.05.2021 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.06.2021 року від позивачки надійшла відповідь на відзив у якій вона просить суд провести розгляд даної адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та допитати як свідка ОСОБА_3 .

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що позивачкою не доведено необхідність проводити розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання та в подальшому розгляду справи за правилами загального провадження представником не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача та розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, з урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частин 1, 2 статті 257, статті 258, частини 5, 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Щодо клопотання позивачки про виклик та допит свідка суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Розглянувши матеріали справи та заяву про виклик для допиту свідка, суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття судового рішення.

Керуючись ст.ст.3, 92, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи №340/2075/21 в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Клопотання ОСОБА_1 про виклик для допиту свідка залишити без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук