Decision № 97830778, 16.06.2021, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/19110/19

н/п 2/953/170/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Губської Я.В.,

при секретарі Мордухович К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» частку матеріальної шкоди в якості страхового відшкодування в розмір 100 000 грн. та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову посилалась на те, що 05.04.2019 року о 15:20 год., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Ноnda», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Сидора Ковпака, біля б. 7 в м. Харкові, не вибрав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду. Наведені обставини на переконання позивача підтверджуються постановою Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2019 року, якою ОСОБА_2 було визнано винним у ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП. Зазначила, що внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить позивачу на праві власності. Зазначила, що відповідно до висновку звіту №10/04/2019Ч дослідження спеціаліста авто товарознавця автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 складеного 21.04.2019 р.: матеріальний збиток, завданий власникові автомобілю «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 191 032,04 грн., величина втрати товарної вартості автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає 9822,68 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 181 209,36 грн. Звернула увагу суду, що на момент ДТП цивільно–правова відповідальність відповідача була застрахована в страховій компанії «Еталон» за договором №АМ/8466492 від 11.02.2019 року, страхова сума за заподіяну шкоду майну -100 000 грн., франшиза -0 грн. Крім того, вказала, що оскільки розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, розмір страхового відшкодування належний до виплати обмежується страховою сумою на шкоду заподіяну майну -100 000 грн. Вказала, що ПрАТ «СК «Еталон» відмовила в здійсненні страхового відшкодування обґрунтовуючи відмову висновком експертного дослідження зробленому по своєму замовленню, згідно якого обставини події викладені учасниками ДТП у заявах страховика є технічно неспроможними. Вважає вказане рішення страховика незаконним. Висновок експертного дослідження №020-04 (Д)/19 від 10.05.2019 року не може бути допустимим доказом, оскільки виконаний з грубим порушенням вимог Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень. Також зазначила, що підстави відмови у здійсненні страхового відшкодування чітко регламентовані законом, а посилання страховика як на підставу відмови у виплаті на ст. 26 ЗУ «Про страхування» ,п.13 ч.1 ст.991 ЦК України, п.37.1 Закону 1961-ІV є безпідставними.

02.12.2019 року через канцелярію суду від ПрАТ «СК «Еталон» надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач надав висновок звіту №10/04/2019Ч дослідження спеціаліста авто товарознавця автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеного 21.04.2019 року, однак при проведенні вищевказаної експертизи оцінювач ОСОБА_3 не була попереджена про кримінальну відповідальність передбачену ст.384 КК України. З метою з`ясування дійсних обставин та причин заявленої події ПрАТ «СК «Еталон» було замовлено проведення експертного транспортно-трасологічного дослідження механізму утворення пошкоджень автомобілю «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 судовому експерту. Відповідно до висновку експертного дослідження №020-04(Д)/19 від 10.05.2019 року та Висновку експертного дослідження від 14.08.2019 року №033-08(Д)/19 обставини події, викладені в повідомленні про настання випадку від потерпілого ОСОБА_4 та заяві про настання страхового випадку від водія-страхувальника ОСОБА_2 щодо механізму спричинення комплексу механічних пошкоджень автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок попутного наїзду на його задню частину автомобіля «Ноnda НR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався позаду є технічно неспроможними, оскільки в передній частині автомобіля «Ноnda НR-V» не зафіксовано відповідних за об`ємом механічних пошкоджень. Зазначили, що експерт ОСОБА_5 може бути викликаний для надання показів до суду. Вказали, що аварійник комісар володіє спеціальними знаннями та має відповідну кваліфікацію, що дає йому право на огляд автомобілю та право робити фотознімки, тому твердження позивача, що фотографії автомобіля зроблені особою, яка не володіє спеціальними знаннями не відповідає дійсності та є лише його припущенням. Крім того, відмова позивачу у проведенні транспортно-трасологічного дослідження від Харківського НДЕКЦ МВС не вказує на те, що експертиза по фотознімкам не може проводитись взагалі. Відмова означає, що ХНДЕКЦ МВС не може провести дану експертизу по тим матеріалам, наданим ОСОБА_1 , окрім цього експертами не проведено огляд обох транспортних засобів. Також позивачем не підтверджено жодними доказами, що останній зазнав витрат на проведення оцінювання автомобіля у офіційного дилера в розмірі 1605,00 грн., а також витрат на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 1560 грн. Крім того ,вимоги про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими, оскільки позивачу не завдано шкоду здоров`ю, тому відшкодовуватись не повинна. Вказали, що надані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відомості про механізм пошкоджень транспортних засобів не відповідають дійсності, а відтак з ПрАТ «СК «Еталон» не може стягуватись сума страхового відшкодування.

04.12.2019 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача ОСОБА_6 , в якій зазначено, що в якості доказів розміру матеріального збитку з боку позивача надано звіт №10/04/2019Ч від 21.04.2019 року, згідно якого матеріальний збиток складає 191032,04 грн. Разом з тим матеріали справи містять ремонту калькуляцію №14983 від 05.04.2019 року, що була складена страховою компанією, згідно якої вартість ремонту складає 150 534,38 грн. Вказали, що максимально можливий розмір страхового відшкодування належний до виплати ПрАТ «СК «Еталон» дорівнює страховій сумі за шкоду майну і становить 100 000 грн. Зазначили, що оскільки в даному випадку сума виплати є максимальною і дорівнює ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну у 100 тис. грн.. страховик намагається ухилитись від виконання зобов`язань за договором страхування обґрунтовуючи відмову у виплаті висновками експертних досліджень від 10.05.2019 року та 14.08.2019 року. Вважає, що вказані висновки суперечать один одному та не можуть бути допустимими доказами, оскільки виконані з порушенням законодавства.

17.12.2019 року через канцелярію суду від ПрАТ «СК «Еталон» надійшли заперечення на відповідь на відзив, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

10.09.2020 року до суду від представника позивача ОСОБА_6 надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи.

21.09.2020 року через канцелярію суду від ПрАТ «СК «Еталон» надійшла відповідь на

заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова Сенаторова В.М. від 01.10.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Вищої Ради правосуддя №848/0/15-20 від 20.03.2020 року ОСОБА_7 звільнено з посади судді Київського районного суду м. Харкова у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі п.2.3.50 Положень про автоматизовану систему документообігу суду згідно протоколу від 08.04.2020 року справу №953/19110/19 передано на розгляд судді Київського районного суду м. Харкова Губської Я.В.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова Губської Я.В. від 28.07.2020 року в задоволенні клопотання представника ПрАТ «СК «Еталон» про передачу справи за підсудністю відмовлено.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова Губської Я.В. від 31.08.2020 року в задоволенні клопотання представника ПрАТ «СК «Еталон» про призначення судового засідання в режимі відео конференції відмовлено.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова Губської Я.В. від 05.10.2020 року клопотання представника відповідача про призначення судової транспортно-трасологічної експертизи задоволено. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова Губської Я.В. від 24.02.2021 року провадження по справі поновлено.

Представник позивач ОСОБА_1 – ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи за їх відсутності, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Еталон» в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення слухання справи не надали.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином, заяв, клопотань не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чинному повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Цих випадків, суд не встановив, а відповідач та його представник суду не довели.

Враховуючи те, що клопотань від учасників справи матеріали справи не містили, а також з огляду на строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, які не можуть перевищувати 60 днів з дня відкриття провадження по справі, та те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд дослідив матеріали та докази, які були своєчасно долучені сторонами, та встановив наступне.

Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником автомобіля марки «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1 а.с.11).

11 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та Страховою компанією «Еталон» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що видано Поліс №АМ №8466492, страхова сума за заподіяну шкоду майну -100 000 грн., франшиза -0 грн. (т.1 а.с.35).

05.04.2019 року о 15:20 год., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Ноnda», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Сидора Ковпака, біля б. 7 в м. Харкові, не вибрав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 03.05.2019 р., що набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАп та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.(т.1 а.с.33).

ОСОБА_1 звернулася до СК «Еталон» з повідомленням про подію та заявою про виплату страхового відшкодування, відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судом встановлено, що 10.04.2019 року оцінювачем ОСОБА_3 було оглянуто автомобіль марки «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 та виявлено перелік пошкоджень, отриманих автомобілем внаслідок ДТП. Протокол огляду транспортного засобу було підписано позивачем та відповідачем, оцінювачем ОСОБА_3 (т.1 а.с.10)

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії звіту № 10/04/2019Ч дослідження спеціаліста–авто-товарознавця від 21.04.2019 року було визначено розмір матеріального збитку, завданого власникові автомобілю «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, який складає 191 032,04 грн., величина втрати товарної вартості автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає 9822,68 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає 181 209,36 грн. (т.1 а.с.37-43).

Листом від 17.07.2019 року ОСОБА_1 ПрАТ «СК «Елатон» повідомляли, що ними розглянуто звернення щодо виплати страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням 05.04.2019 року автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та зазначали, що страховик не має правових підстав для виплати страхового відшкодування посилаючись на ст.ст.6,32,33,37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 26 ЗУ «Про страхування», ст. 991 ЦК України. Також посилались на висновок експертного транспортно –трасологічного дослідження від 10.05.2019 року (т.1 а.с.47-48).

Відповідно до висновку експертного транспортно –трасологічного дослідження від 10.05.2019 року №020-04(Д)/19 та Висновку експертного дослідження від 14.08.2019 року №033-08(Д)/19 обставини події, викладені в повідомленні про настання випадку від потерпілого ОСОБА_4 та заяві про настання страхового випадку від водія-страхувальника ОСОБА_2 щодо механізму спричинення комплексу механічних пошкоджень автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок попутного наїзду на його задню частину автомобіля «Ноnda НR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався позаду є технічно неспроможними, оскільки в передній частині автомобіля «Ноnda НR-V» не зафіксовано відповідних за об`ємом механічних пошкоджень (т.1 а.с.108-138).

Відповідно до висновку комісійної авто-товарознавчої експертизи №15828/17763, проведеної по цивільній справі №640/10716/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою встановлено, що вартість автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 до моменту його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді 05.04.2019 року склала 278 986,28 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 станом на день проведення експертизи складає 159 665,38 грн. Ринкова вартість автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 після ДТП, яке мало місце 05.04.2019 року станом на момент проведення експертизи складає 119 320,90 грн.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 17.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 59665 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят п`ять ) грн. 38 (тридцять вісім) коп., витрати, пов`язані з проведенням оцінювання автомобіля та стоянки у офіційного дилера у розмірі 1605 (тисяча шістсот п`ять грн..) 00 грн., витрати на проведення автотоварозначного оцінювання у сумі 1560 (тисяча п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., а в загальному розмірі 62830 (шістдесят дві тисячі вісімсот тридцять) грн. 38 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 934 (дев`ятсот тридцять чотири) грн. 22 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 31.08.2020 року рішення Київського районного суду м.Харкова від 17.02.2020 року залишено без змін.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень чч.1 та 2 ст.509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених ст.11 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайнових правам фізичної або юридичної особа, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України, в разі заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, обов`язок по її відшкодуванню покладається на особу, яка володіє транспортним засобом, використання якого призвело до заподіяння шкоди. Цією особою в даній справі є відповідач.

Стаття 979 ЦК України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 1 Закону України «Про страхування» передбачає, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності закон № 1961-IV (ст.3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 закону №1961-IV).

Згідно зі ст.6 закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За змістом Закону №1961-IV (стст.9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (вчинення ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено ст.1194 ЦК України, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок вчинення ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок щодо страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено: у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Зі змісту правової позиції Великої палати Верховного Суду по справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18 від 04 липня 2018 року вбачається, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. (див. пункт 35 цієї постанови). Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 19 постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», з урахуванням змісту статті 979 ЦК України та статті 16 Закону України «Про страхування»у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про страхування», підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що на момент ДТП між ОСОБА_2 та Страховою компанією «Еталон» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що видано Поліс №АМ №8466492, страхова сума за заподіяну шкоду майну -100 000 грн., франшиза -0 грн.

ОСОБА_1 звернулася до СК «Еталон» з повідомленням про подію та заявою про виплату страхового відшкодування, відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Проте, страховиком - ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» не було здійснено виплати страхового відшкодування.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Київського районного суду м.Харкова від 17.02.2020 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 31.08.2020 року- позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 59665 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят п`ять ) грн. 38 (тридцять вісім) коп., витрати, пов`язані з проведенням оцінювання автомобіля та стоянки у офіційного дилера у розмірі 1605 (тисяча шістсот п`ять грн..) 00 грн., витрати на проведення автотоварозначного оцінювання у сумі 1560 (тисяча п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., а в загальному розмірі 62830 (шістдесят дві тисячі вісімсот тридцять) грн. 38 грн. По зазначені цивільній справі було призначено та проведено комісійну авто–товарознавчу експертизу №15828/17763 від 28.11.2019 року, відповідно до висновку якої встановлено, що вартість автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 до моменту його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді 05.04.2019 року склала 278 986,28 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 станом на день проведення експертизи складає 159 665,38 грн. Ринкова вартість автомобіля «Hyundai Accent 1.4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 після ДТП, яке мало місце 05.04.2019 року станом на момент проведення експертизи складає 119 320,90 грн.

Згідно ч.ч. 4, 5, 6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначено, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суд зазначає, що розмір шкоди, яка заподіяна позивачу дорожньо-транспортною пригодою, ґрунтується на отриманому судом висновку комісійної авто–товарознавчої експертизи від 28.11.2019 року по цивільній справі №640/10716/19 і сумнівів у суду не викликає, оскільки вказаний висновок був зроблений на підставі наданих експертам матеріалах та доказах (на дослідження були надані обидва автомобілі), експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України. Вказаний висновок суду є належним, допустимим та таким, що не потребує доказування в розумінні ст. 82 ЦПК України.

Інші висновки експертних досліджень суд не бере до уваги, оскільки експертові для проведення дослідження не в повному обсязі були надані матеріали для дослідження (автомобілі), для дослідження були надані фотознімки пошкоджених автомобілів, хоча позивач мав можливість надати пошкоджений автомобіль, однак його ніхто не повідомляв про проведення такого дослідження. З дослідження також вбачалось, що ОСОБА_2 також мав можливість надати свій автомобіль для огляду, оскільки автомобіль надавався ним для огляду аварійному комісару, який діяв на замовлення страховика.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністрерства юстиції України від 08 жовтня 1998 № 53/5, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

З наведеного вбачається,що дослідження за фотознімками може бути проведене тільки у разі, коли об`єкт дослідження не може бути наданий експертові, а тому дослідження надані ПрАТ «СК «Еталон» проведені з порушенням вимог 3.4, 3.5 вищевказаної Інструкції, оскільки проведені за фотознімками, у той час, як позивач мав можливість представити пошкоджений автомобіль експертові, але страхова компанія не зверталась до нього з такою вимогою.

Крім того, суд критично ставиться до наданих досліджень, оскільки експерти не були попереджені про кримінальну відповідальність. Статтею 78 ЦПК передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Виходячи із викладеного, суд прийшов до висновку, що обов`язок з відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди покладається на страховика, розмір страхового відшкодування належний до виплати обмежується страховою сумою за шкоду, заподіяну майну і складає 100 000 грн.

При цьому суд наголошує, що вартість заподіяної шкоди 100 000 грн. не перевищувала в усіх представлених суду експертних дослідженнях.

Таким чином, аналізуючи надані сторонами докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача на підстави відмови у задоволенні позову, зазначені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи, крім того позивачем пред`явлено вимоги до ПрАТ «СК «Елатон» в межах ліміту відповідальності страховика.

Керуючись ст.ст. 13, 77-79, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (м.Київ, вул..Гарматна, 8, ЄДРПОУ:20080515) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП в сумі 100000,00 грн.(сто тисяч гривень, 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: