№ 978231, 19.02.2007, Melitopol City and District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 2-2539 / 2007 рік ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2007 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Васильцова О.В., при секретарі - Назаренко І.М., з участю представника відповідача - Ященко В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Мелітополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3840 про стягнення грошової компенсації замість речового майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А-3840, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по речовому майну в сумі 4656,85 гривень.

Свої вимоги у судовому засіданні позивач обґрунтовує тим, що він проходив військову службу у в/ч А-3840 на посаді юрисконсульта частини. Наказом Командуючого ПС ЗС України НОМЕР_1 від 17.11.2006 року був звільнений та 23 листопада 2006 року наказом командира в/ч А 3840 виключений із списків особового складу військової частини. За період служби ним не було використане речове майно на суму 4656,85 грн., однак у добровільному порядку дотепер заборгованість по грошовій компенсації за речове майно, яке не отримали під час звільнення та можуть отримати, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення, відповідачем не погашена.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав повністю і пояснив, що видача речового майна військовослужбовцям, або виплата за них грошової компенсації передбачена „Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань у мирний час", і тому як, під час служби ним не було використане речове майно, позивачу ОСОБА_1 повинна бути виплачена грошова компенсація за речове майно в сумі 4656 грн. 85 коп., тому позивач має право на одержання заміст предметів речового майна грошову компенсацію на суму 4656 грн. 85 коп..

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А-3840 на посаді юрисконсульта частини. Наказом Командуючого ПС ЗС України НОМЕР_1 від 17.11.2006 року був звільнений з лав Збройних Сил України та 23 листопада 2006 року наказом командира в/ч А 3840 виключений із списків особового складу військової частини.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх родин» від 20.12.1991 року військовослужбовці одержують за кошти держави грошове забезпечення, а також речове і продовольче забезпечення або за їх бажанням, грошову компенсацію замість нього.

У відповідності зі ст. 27 „Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час" № 1444 від 28.10.2004 р. військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення".

Під час звільнення ОСОБА_1 не була сплачена заборгованість по грошовій компенсації замість речового майна на суму 4656 гривень 85 коп., про що свідчить довідка-розрахунок № 675 від 23.11.2006 року (а.с.4).

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх родин» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків, речового майна або за їх бажанням грошової компенсації замість них, у зв'язку з економією бюджетних коштів було з 11.03.2000 р. зупинено Законом України № 1459 від 17.02.2000 р. «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», однак ОСОБА_1 Наказом Командуючого ПС ЗС України НОМЕР_1 від 17.11.2006 року був звільнений з лав Збройних Сил України, тому та на нього не поширюється дія даного Закону.

Також виходячи зі змісту ст. 22 Конституції України, Конституційні права та свободи гарантуються та не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод та згідно п. 2 Постанови Верховної Ради України від 28 листопаду 2002 року № 278-ГУ Верховна Рада України вважає неприпустимими, те, що порушує Конституцію України, будь-які спроби звузити зміст чи обсяги існуючих прав, обмежити або скасувати встановлені чинним законодавством соціальні та правові гарантії для військовослужбовців, ветеранів військової служби, пенсіонерів Збройних Сил України.

Таким чином, суд вважає, що з військової частини А-3840 на користь ОСОБА_1 повинно бути стягнуто заборгованість по речовому майну на загальну суму 4656 гривень 85 копійок. .

Керуючись ст. ст. 17, 18, 158-163, 167 КАС України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх родин», Постанови Верховної Ради України від 28 листопаду 2002 року № 278-ІУ, „Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час" № 1444 від 28.10.2004 р., суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А-3840 про стягнення грошової компенсації замість речового майна задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А-3840 (р/р 35217007000433 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 22990428) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість речового майна в сумі 4656 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят шість) гривень 85 копійок.

Стягнути з військової частини А-3840 на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривні.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.