Court ruling № 97822784, 11.06.2021, Lychakivskyi District Court of Lviv City

Справа №465/2882/20

Провадження №2-п/463/27/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 січня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом до відповідача, просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АРСК» завдані збитки в розмірі 158 125,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог покликався на те, що між позивачем та ОСОБА_2 22.07.2019 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу – автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_1 . 20.09.2019 в м. Львові сталась ДТП за участю автомобіля БМВ д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача та автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Відповідно до постанови Франківського районного суду м. Львова від 05.12.2019, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 16.03.2020, відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Відповідно до страхового акта, позивач відшкодував потерпілому завдану відповідачем шкоду в розмірі 258 125,65 грн., внаслідок чого до нього перейшло право вимоги за завдані збитки. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у АТ «СК «Країна» з лімітом відповідальності 100 000 грн. Різницю між завданою шкодою і лімітом відповідальності страховика відповідача в розмірі 158 125,65 грн. просив стягнути в примусовому порядку з відповідача як завдавача шкоди.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 17.06.2020, яка постановлена до відкриття провадження, вказаний позов передано за підсудністю до Личаківського районного суду м. Львова, оскільки відповідач зареєстрована на території Личаківського району м. Львова.

Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26.01.2021 вказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» 158 125,65 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також 2102 грн. судового збору.

Відповідач звернулась до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, мотивуючи тим, що їй не було відомо про розгляд справи, оскільки вона не отримувала повістки. З огляду на зазначене, вона була позбавлена можливості бути присутньою в судовому засіданні та подавати докази, пояснення, заперечення. Строк для подання заяви про перегляд заочного рішення просить поновити, оскільки копію рішення отримала лише 15.04.2021.

Заявник та представник позивача у справі в судове засідання не з`явились, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що строк для подання заяви про перегляд заочного рішення належить поновити, а саму заяву залишити без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, як зазначено в ч. 3 цієї статті, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно матеріалів справи, копія заочного рішення направлялась на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві, а згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.106), отримана нею 15.04.2021. Заява про перегляд заочного рішення суду подана до суду засобами поштового зв`язку 28.04.2021, що також стверджується відповідною відміткою на конверті (а.с.117).

Відповідно, причини пропуску строку слід визнати поважними, і як наслідок, поновити такий строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту як ст. 288 ЦПК України, ці підстави повинні бути в сукупності, є взаємозалежними і окремо одна від одної не можуть бути правовим підґрунтям для скасування заочного рішення.

Дійсно, справа розглянута за відсутності відповідача. Разом з тим, перед відкриттям провадження у справі суд з`ясував, що відповідач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Вказану адресу відповідач зазначає у своїй заяві та крім цього, саме на цю адресу суд направляв судові повістки, однак конверт повернувся на адресу суду з поміткою «адресат відсутній» (а.с.98).

З цього приводу ЄСПЛ в п. 22 справи «Осіпов проти України» (заява № 795/09, рішення від 08.10.2020) висловився так:

«Суд нагадує, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27 жовтня 2016 року, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції (див. рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії» (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та 3 інші заяви, пункт 25, від 31 травня 2016 року).»

Крім того, під час розгляду справи «Лопушанський проти України» (заява № 27793/08, рішення від 02.02.2017, п. 65) ЄСПЛ також вказав, Суд також встановлював, що статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму вручення судової пошти (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Орамс проти Кіпру» (Orams v. Cyprus), заява № 27841/07, від 10 червня 2010 року). Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи (див. рішення у справі «Загородніков проти України» (Zagorodnikov v. Russia),заява № 66941/01, п. 31, від 07 червня 2007 року). Проте вимогу щодо рівності сторін було б позбавлено змісту, якби сторону провадження не було повідомлено про судове засідання у спосіб, який дав би їй можливість взяти участь у ньому, якщо він або вона вирішить скористатися встановленим національним законодавством правом з`явитися у судове засідання (див. зазначене рішення у справі «Загородніков» (Zagorodnikov), п. 30).

У справі яка розглядається суд по-перше, розглядав справу без виклику сторін, а по-друге, він вжив заходів для належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи. Той факт, що відповідач не отримала судової повістки не повинен ставитись в провину суду.

Крім того, відповідач взагалі не долучила жодних доказів, які б мали істотне значення і які б виправдовували необхідність скасування заочного рішення, тоді як процедура перегляду заочного рішення є свого роду можливістю подання доказів, на які відповідач посилається як на підставу своїх заперечень і на основі яких суд може скасувати заочне рішення.

Посилань на будь-які інші докази, які б свідчили про необхідність провести екстраординарну процедуру перегляду судового рішення заява відповідача не містить, що в кінцевому виключає можливість її задоволення.

Керуючись ст. ст. 260, 284, 288 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 січня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Леньо С. І.