Decision № 97685885, 08.06.2021, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун.№759/13033/14-а

пр. №2-а/759/16/21

08 червня 2021 року

Святошинській районний суд м. Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., при секретері Савіцькій Л.Д. за участю позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації - Солодкої Л.О., представника відповідача Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації - Волинської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльність, визнання рішення незаконним, зобов`язання здійснити перерахунок призначеної державної соціальної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

30.07.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною бездіяльність Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації щодо направлення позивачу рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01 лютого 2014р. по 31 липня 2014 р. наступного дня після прийняття відповідачем цього рішення; просив визнати рішення відповідача про призначення позивачу соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01 лютого по 2014 р. по 31 липня 2014р. розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом, таким, що не відповідає ч.3 ст. 46 Конституції України; визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка полягає у тому, що відповідач не забезпечив виконання положень ч. З ст. 46, ст. 48 Конституції України на території Святошинського районну міста Києва для категорії малозабезпечених громадян України працездатного віку; визнати неправомірними дії відповідача, які, в порушення ст. 64 Конституції України, полягають у обмеженні конституційного права позивача на соціальний захист, а саме права на забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу державної соціальної допомоги за період з 01 лютого 2014 р. по 31 липня 2014 р. до рівня, визначеного в частині 3 статті 46 Конституції України з подальшою виплатою позивачу недоотриманої ним суми за вказаний період; в порядку підготовки справи до розгляду, витребувати з відповідача рішення про призначення позивачу державної соціальної допомоги за період з 01 лютого 2013 р. по 31 липня 2014 р.; заяву ОСОБА_1 про призначення державної соціальної допомоги від 03.02.2014 р.; Декларацію ОСОБА_1 про доходи та майновий стан від 03.02.2014 р.; Довідку про доходи ОСОБА_1 , видану Святошинським РЦЗ м. Києва у лютому 2014 р.; довідку про склад сім`ї; розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї за лютий 2014 р.; розрахунок державної соціальної допомоги за лютий 2014 р.

Позов мотивований тим, що позивач в лютому 2014 року звернувся до відповідача Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року. Заява зареєстрована 03.02.2014р. Відповідно до довідки про отримання допомоги, позивач в період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року щомісячно отримував державну соціальну допомогу в розмірі 191,84 грн.. При призначенні державної соціальної допомоги, відповідачем не було враховано того факту, що дана допомога є основним джерелом існування позивача, а тому її розмір повинен відповідати рівню, встановленому ч. 3 ст. 46 Конституції України. При визначенні державної соціальної допомоги відповідач не керувався принципом верховенства права та не застосував при визначенні розміру державної соціальної допомоги положень ч. 3 ст. 46 Конституції України, чим порушено встановлену конституційну гарантію права позивача на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2021р. залучено до розгляду справи в якості другого відповідача Управління соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.

В судовому засіданні представник відповідача Управління соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання з"явився, проти задоволення позову заперечував, з підстав його необгрунтованості. В відзиві управління соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації зазначено, що останнє діяло законно, відповідно до ст. 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", і ст. 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям".

В судове засідання представник відповідача Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації засідання з"явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечував, з підстав його необгрунтованості.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, та з лютого 2014р. по липень 2014 р. щомісячно отримував державну соціальну допомогу в розмірі 191грн. 84 коп. Дані обставини підтверджуються довідкою №2400/37-02/12 (а. с. 5)

Спір між сторонами виник з тих підстав, що при призначенні розміру державної соціальної допомоги відповідач керувався Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" і ст. 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", проте, на думку позивача, сума розміру державної соціальної допомоги не відповідає вимогам ч. 3 ст. 46 Конституції України, чим порушено встановлену конституційну гарантію його права на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено принцип, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач є органом державної влади, а тому в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік (частини 1-3 статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям").

Статтею 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" визначає, що у 2014 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму. Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у 2014 році не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім`ї.

Враховуючи наведене, розмір державної соціальної допомоги визначається відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" та Закону України Про Державний бюджет України на відповідний рік, про що чітко зазначено в Законі України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям".

Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на підставі Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", а тому розмір допомоги повинен визначатися відповідно до вказаного закону та Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

Встановлено, що при призначенні державної соціальної допомоги відповідач Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація керувався ст.9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та ст. 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", тобто діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому твердження позивача про те, що відповідач не керувався принципом верховенства права та не застосував положення ч. 3 ст. 46 Конституції України, є безпідставними.

Призначена (нарахована) позивачу допомога у розмірі 191,84 грн. відповідає вимогам ст. 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" і ст. 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", а тому відсутні підстави для задоволення позову, оскільки управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Керуючись ст. 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", ст. 9 Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"ст. ст. 160 -163 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльність, визнання рішення незаконним, зобов`язання здійснити перерахунок призначеної державної соціальної допомоги - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Горбенко