Court ruling № 97642269, 01.06.2021, Kalmiuskyi District Court of Mariupol City (until 25.04.2025 - Illichivskyi District Court of Mariupol City)

264/2475/21

1-кс/264/718/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2021 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Штифорук О.В., за участю секретаря Сороки С.В., за участю прокурора Сєрова С.О., слідчого Омельченко А.С., захисника – Головченко І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гранітне Тельманівського району Донецької області, громадянина України, працюючого інспектором інформаційного забезпечення превентивної діяльності Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, з вищою освітою, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2021 року до суду надійшло погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури Сєровим С.О. клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Омельченко А.С. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021050030000018 від 22.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на наступні обставини.

Третім слідчим відділом (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021050030000018 від 22.03.2021, за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

ОСОБА_1 , являючись працівником правоохоронного органу, оскільки обіймає посаду інспектора інформаційного забезпечення превентивної діяльності Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Як вбачається з зазначеного клопотання, ОСОБА_1 , завідомо знаючи, що операції з наркотичними речовинами є незаконними, переслідуючи корисливі мотиви, 15.04.2021 приблизно о 20 год. 00 хв. в місті Маріуполь, Донецької області, зустрівся зі свідком ОСОБА_2 , який залучений до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні та надав дозвіл на участь у негласних слідчих діях, з метою збуту психотропної речовини — амфетамін. Під час зустрічі ОСОБА_2 , передав ОСОБА_1 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 1000 грн. за придбання психотропної речовини — амфетамін.

Після цього, в період з 20:00 15.04.2021 до 18:00 16.04.2021, більш точну дату та час під час досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_1 незаконно придбав та незаконно зберігав у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 , психотропну речовину, обіг якої обмежено — амфетамін з метою подальшого збуту ОСОБА_2

15.04.2021, близько 22:30, ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що передасть йому психотропну речовину амфетамін на наступний день, тобто 16.40.2021.

16.04.2021 у проміжок часу між 18:10 та 19:10 ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_1 за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_2 . У гаражі, розташованому за вказаною адресою, ОСОБА_1 передав, тобто незаконно, умисно, збув покупцеві оперативної закупки ОСОБА_2 прозорий поліетиленовий пакет у якому був білий камінець, який містив психотропну речовину, обіг якої обмежено — амфетамін, масою 0,3054г. Також ОСОБА_1 повернув ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 200 грн, як решту з переданих 15.04.2021 ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 1000 грн.

16.04.2021, у проміжок часу між 19:14 та 19:42 ОСОБА_2 добровільно видав слідчому поліетиленовий пакет з білим камінцем в середині, який містить психотропну речовину, обіг якої обмежено — амфетамін. Кількість амфетаміну становить 0,3054 г.

26.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні та збуті психотропної речовини – амфетаміну, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Також причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, іншими доказами в їх сукупності.

На підставі викладеного, слідчий та прокурор в судовому засіданні просили обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є наркозалежною особою, його місце роботи, сімейний стан, репутацію, у сторони обвинувачення є підстави вважати наявність ризиків, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може, як працівник поліції особисто, так і через своїх знайомих з числа працівників поліції незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні. Може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також існує ризик, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, що пов`язано із незаконним обігом наркотичних та психотропних речовин.

Слідчий Омельченко А.С. в судовому засіданні підтримав клопотання та просив, на підставах, викладених у ньому застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Сєров С.О. в судовому засіданні також підтримав клопотання слідчого та просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник Головченко І.В. у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, вказавши на те, що слідчим та прокурором не доведені обставини, які б свідчили про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України. Вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення та доводи слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: рапортом ст. о/у УВБ ДВБ НА України Сергія Гвозденка від 19.03.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 22.03.2021; протоколом огляду від 15.04.2021; протоколом огляду оперативного покупця від 16.04.2021; протоколом огляду грошових коштів та прозорого поліетиленового пакету від 16.04.2021; висновком експерта № СЕ 19/105-21/3065-НЗПРАП від 20.04.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 21.04.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 21.04.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 22.04.2021.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Таким чином, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).

Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

Разом з тим, прокурором не наведено обставин того, що підозрюваний має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчиняє будь-які дії для цього, може впливати на хід кримінального провадження незаконними діями, натомість у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду він не має, будь яким чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування не буде, а відтак приходжу до висновку, що заявлені ризики стороною обвинувачення не містять доказового обґрунтування.

Жоден з допитаних в ході досудового розслідування свідків, не повідомляв про здійснення на них тиску з боку ОСОБА_1 .

Відомості до ЄРДР у вказаному провадженні внесені 22.03.2021 року. Слідчому судді не надано доказів щодо допущення з боку ОСОБА_1 неналежної процесуальної повіденки з 22.03.2021 року до дати надходження клопотання до суду – 27.05.2021 року.

В судовому засіданні згідно довідки про склад сім`ї № 57 від 27.05.2021 року встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з батьком ОСОБА_6 , 1961 року народження, та матір`ю ОСОБА_7 , 1966 року народження. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що вказаний житловий будинок належить батькам на праві приватної власності. Також підозрюваний ОСОБА_1 спростував твердження прокурора про відсутність у нього тісних соціальних зв`язків, оскільки він мешкає за вказаною адресою разом із батьками, які є пенсіонерами за віком та мають низку вікових захворювань.

Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для тримання ОСОБА_1 під вартою немає, оскільки достатніх даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати підставами для тримання підозрюваного під вартою.

Враховуючи те, що прокурор не довів суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід, передбачений ст. 181 КПК України, у вигляді домашнього арешту у певний період доби, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , який є співмірним з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками. При цьому, такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги та необхідності виконання процесуального обов`язку явки за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками по справі з приводу обставин даного кримінального провадження.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194,

196, 197, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Омельченко А.С. , погодженого прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури Сєровим С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань за № 62021050030000018 від 22.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги на строк 60 діб, а саме до 25 липня 2021 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками по справі з приводу обставин даного кримінального провадження.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали про обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 , а саме Маріупольському районному управлінню поліції ГУНП в Донецькій області.

Контроль за виконанням ухвали, в частині запобіжного заходу, покласти на прокурора Сєрова С.О.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та слідчому.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 01.06.2021 року

Суддя: О. В. Штифорук