Decision № 97633713, 08.06.2021, Illintsi District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 131/335/21

Провадження № 2-др/131/4/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2021 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Балтака Д.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін та без фіксації судового засідання технічними засобами в м. Іллінці заяву про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню, -

встановив:

17 травня 2021 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат в цивільній справі № 131/355/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню.

Заяву мотивовано тим, що Іллінецьким районним судом Вінницької області 11 травня 2021 р. у вказаній справі ухвалено рішення, яким позов задоволено, при цьому питання щодо розподілу судових витрат, суд у зазначеному рішенні не вирішував. У зв`язку із зазначеним, представник позивача адвокат Божнюк Д.Ю., із посиланням на зміст частини 8 статті 141 ЦПК України, просить суд стягнути з відповідача на користь її довірительки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 коп.) грн.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 травня 2021 р. зазначена заява про винесення додатково рішення прийнята до розгляду та постановлено проводити її розгляд у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

08 червня 2021 р. до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у змісті якого останній просить суд відмовити позивачу у компенсації витрат на професійну правничу допомогу та зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами з 4 000,00 грн. до 1 025,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями статті 279 ЦПК України, суд розглядає заяву про винесення додаткового рішення за наявними у справі матеріалами.

При розгляді зазначеної заяви про винесення додаткового рішення у дані цивільній справі судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, врегульовані нормами ЦПК України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню.

Представником позивача адвокатом Божнюк Д.Ю. до суду разом із позовною заявою був поданий попередній розрахунок суми судових витрат, в частині витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс, а також очікує понести у зв`язку з розглядом справи (а.с.26).

11 травня 2021 р. Іллінецьким районним судом Вінницької області у вищевказаній справі було ухвалено рішення, яким позов задоволений, виконавчий напис вчинений 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., зареєстрований у реєстрі за № 9993 визнаний таким, що не підлягає виконанню (а.с.73-76).

17 травня 2021 р. до суду разом із заявою про винесення додаткового рішення було надано докази щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 коп.) грн. (а.с 7-78).

На підтвердження зазначених судових витрат, понесених позивачем у вказаному розмірі до суду подано копію договору про надання правової допомоги від 27.03.2021 р. № 03/21, укладений між адвокатом Божнюк Д.Ю. та ОСОБА_1 (а.с.79- 80), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000765 від 25.02.2021 р., видане на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 17.02.2021 р. № 2/21 (а.с.33), копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1012517 від 02.04.2021 р. (а.с.32), копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 13.05.2021 р. за договором про надання правничої допомоги від 27.03.2021 р. № 03/21 (а.с 82), копію рахунку від 13.05.2021 р. із призначенням платежу згідно договором про надання правничої допомоги від 27.03.2021 р. № 03/21 (а.с.81), копію банківської квитанції про оплату гонорару від 14.05.2021 р.(а.с.83).

Згідно з пунктами 3.2, 3.4 розділу 3 договору про надання правової допомоги від 27.03.2021 р. № 03/21, укладеного між адвокатом Божнюк Д.Ю. та ОСОБА_1 гонорар адвоката по даній справі складає 3 000,00 (три тисячі гривень 00 коп.) грн., гонорар успіху складає 1 000,00 (одна тисяча гривень) грн. Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 13.05.2021 р. адвокат надала, а клієнт прийняла виконання юридичних послуг, що передбачені договором про надання правничої допомоги від 27.03.2021 р. № 03/21, у тому числі:

1) підготовка позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису таким, шо не підлягає виконанню, вартість послуги – 1 500,00 (одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.) грн.;

2) підготовка заяви про забезпечення позову у справі про визнання виконавчого напису таким, шо не підлягає виконанню, вартість послуги – 1 000,00 (одна тисяча гривень 00 коп.) грн.;

3) підготовка та надіслання адвокатського запиту та підготовка клопотання про витребування доказів у справі про визнання виконавчого напису таким, шо не підлягає виконанню, вартість послуги – 500,00 (п`ятсот гривень 00 коп.) грн.;

4) передбачений договором про надання правової допомоги гонорар успіху – 1 000,00 грн.

Вартість послуг адвоката за цим актом складає 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 коп.)

Посилаючись на зазначене, представник позивача вважав, що є підстави для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, оскільки доказами підтверджено надання професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтами розмірі, а також здійснення позивачем оплати вказаних послуг.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність та допустимість кожного письмового доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1, частин 2, 3, 5 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Зміст постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» визначив, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до частини 3, 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд, приймає до уваги положення частини 3 статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту)на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 цього Закону встановлено, що представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини 1 статті 1 наведеного Закону).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Як зазначено у змісті пункту 3.2 рішення Конституційного Суду України (справа про правову допомогу) від 30 вересня 2009 р. № 23-рп/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу – це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У відповідності до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 р. гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких, слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 р., № 33210/0741866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 р., № 37246/04).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 р. у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Крім того, у при вирішенні даного питання суд має враховувати фінансовий стан обох сторін (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Дослідивши додані представником позивача до заяви про винесення додатково рішення письмові докази на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що дані докази відповідають критеріям належності, допустимості, розумної необхідності таких витрат та документально підтверджують факт понесення позивачем даних витрат у зазначеному розмірі.

В свою чергу, суд відхиляє клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з підстав недоведеності та документальної необґрунтованості понесення позивачем таких витрат, оскільки доводи зазначеного клопотання спростовуються змістом матеріалів справи, а саме, як вже зазначалось судом, наявність у справі належним чином посвідчених копій договору про надання правової допомоги від 27.03.2021 р. № 03/21, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000765 від 25.02.2021 р., ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АВ № 1012517 від 02.04.2021 р., акту виконаних робіт (наданих послуг) від 13.05.2021 р., рахунку від 13.05.2021 р. банківської квитанції про оплату гонорару від 14.05.2021 р., дозволяють суду зробити висновок про реальність, обґрунтованість та документальну підтвердженість понесення таких витрат.

Більш того, при вирішенні зазначено клопотання, суд враховує, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, а отже є визначеним. При цьому, окрім представництва у судах до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; тощо. Таку правову позицію підтримує Велика Палата Верховного Суду у постанові 27 червня 2018 р. у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату, як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові.

В межах зазначеної справи, суд враховує, що відповідна сума у розмірі 1 000,00 (одна тисяча гривень 00 коп.) грн., передбачено пунктом 3.4 договору про надання правової допомоги від 27.03.2021 р. № 03/2 обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. При цьому загальна сума витрат, передбачена даним договором, складає 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 коп.) грн, що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару.

Аналогічний правовий висновок наведений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 12 травня 2020 р. у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19). Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В свою чергу, під час судового розгляду питання щодо розподілу судових витрат, доводи представника відповідача щодо неспіврозмірності витрат на професійну правничу допомогу, необґрунтованості їх розміру та відсутності доказів реального понесення позивачем таких витрат, не знайшли свого підтвердження. Крім того, суд вважає, за необхідне зазначити що зміст клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу містить взаємовиключні твердження про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами з 4 000,00 грн. до 1 025,00 грн. та прохання до суду відмовити позивачу у компенсації даних витрат на професійну правничу допомогу, що в свою чергу є окремою та самостійною підставою для його відхилення.

Враховуючи вищенаведене, а також з урахуванням задоволення позовних вимог у заявленому розмірі, складності справи та об`єму виконаної адвокатом роботи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерія реальності адвокатських витрат, а також критерія розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про винесення додатково рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 (чотирьох тисяч гривень 00 коп.) грн., оскільки саме в цій сумі витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг поза межами судового засідання, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 15, 137, 141, 209, 259, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву представника позивача - адвоката Божнюк Д.Ю. про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню – задовольнити.

У задоволені клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню – відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 коп.) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, будинок 9А, офіс 203.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 5/6, літ В.

Суддя: