№ 9755720, 03.06.2010, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а-12940/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Завальнюка І.В.,

при секретарі Катеренчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі №0001821630/0 від 22.09.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 266536,58 гривень, за штрафною санкцією 133268,29 гривень, а всього 399804,87 гривень, та №0002101630/0 від 25.11.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 758333 гривень, за штрафною санкцією 151667 гривень, а всього 910000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що діючим законодавством, що регулює спірні правовідносини, встановлено право платника податку включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним за будь-який період в межах терміну давності 1095 днів. У звязку із цим висновки відповідача по акту перевірки (на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення) про те, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню є категоріями, які визначаються виключно за звітний податковий період, без перенесення результатів на наступні такі періоди, не ґрунтуються на чинному законодавстві та є результатом хибного тлумачення Закону України «Про податок на додану вартість». Зважаючи на безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення рішення, позивач просить його скасувати.

В судовому засідання представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі, пояснивши, що податкове зобовязання, податковий кредит та суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначаються виключно за звітний податковий період (календарний місяць), без перенесення результатів на наступні періоди. У звязку із чим податкова накладна, яка є підставою для формування податкового кредиту, має бути отримана покупцем у звітному податковому періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобовязань продавця. При цьому, правильність задекларованої позивачем суми і товарність операцій, з яких виникла ця сума, представником відповідача не заперечувались.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що на виконання Наказу ДПА України «Про підсумки роботи органів ДПС України із виявлення та руйнування схем мінімізації податкових зобовязань з ПДВ» від 26.06.2009 року №334 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств промислового виробництва та будівництва СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі Славіною О.О. проведено документальну невиїзну перевірку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент» декларацій за січень 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, за результатами якої складений акт від 14.09.2009 року №563/16-3/31519010/35.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Цемент» п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року на суму 26747,84 гривень, за березень 2009 року на суму 69119,80 гривень, за квітень 2009 року на суму 170668,94 гривень.

Не погодившись із зазначеними висновками, ТОВ «Цемент» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі заперечення від 16.09.2009 року №862. За результатом розгляду вказаних заперечень складений висновок щодо розгляду заперечення від 18.09.2009 року №64, яким висновки, викладені у акті перевірки, залишено без змін.

На підставі вищевказаного акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2009 року №0001821630/0 про визначення ТОВ «Цемент» податкового зобовязання з ПДВ в сумі 266536,58 гривень та штрафних санкцій в сумі 133268,29 гривень, а всього 399804,87 гривень.

У наступному періоді на підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств промислового виробництва та будівництва управління податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва, інспектором податкової служби І рангу Політовим О.В. та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств промислового виробництва та будівництва, інспектором податкової служби ІІ рангу Масютою В.О. проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент» з питання правомірності включення податкових накладних виписаних у попередніх звітних періодах до складу податкового кредиту в податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року, за результатами якої складений акт від 18.11.2009 року №716/16-3/31519010/42.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Цемент» п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року на суму 758333,00 гривень.

На підставі вищевказаного акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.11.2009 року №0002101630/0 про визначення ТОВ «Цемент» податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 758333,00 гривень та штрафних санкцій в сумі 151667,00 гривень, а всього 910000,00 гривень.

Не погодившись із вищезазначеним податковим рішенням ТОВ «Цемент» подало скаргу від 30.09.2009 року №923, яка була залишена без розгляду.

Однак суд вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню у звязку з наступним.

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту в декларацію з ПДВ за січень 2009 року (від 20.02.2009 року) ТОВ «Цемент» віднесено податкові накладні попередніх періодів: TOB «Бласт ЛТД» ( код ЄДРПОУ 20961931 іпн 209619315535 ) відповідно податкової накладної № 84 від 23.05.2007 року загальна сума з ПДВ 7800,0 гривень, в т.ч. сума ПДВ 1300,00 гривень; TOB «Бласт ЛТД» відповідно податкової накладної №111 від 21.06.2007 року загальна сума з ПДВ 7780,0 гривень, в т.ч. сума ПДВ 1296,67 гривень; TOB «Бласт ЛТД» відповідно податкової накладної № 186 від 05.09.2007 року загальна сума з ПДВ 4225,0 гривень, в т.ч. сума ПДВ 704,17 гривень; TOB «Бласт ЛТД» відповідно податкової накладної № 209 від 04.10.07 року загальна сума з ПДВ 4225,0 гривень, в т.ч. сума ПДВ 704,17 гривень; TOB «Бласт ЛТД» відповідно податкової накладної № 210 від 05.10.2007 року загальна сума з ПДВ 3 500,0 гривень, в т.ч. сума ПДВ 583,33 гривень; TOB «Бласт ЛТД» відповідно податкової накладної № 270 від 16.11.2007 року загальна сума з ПДВ 11880,00 гривень, в т.ч. сума ПДВ 1980,0 гривень; TOB «Бласт ЛТД» відповідно податкової накладної № 263 від 07.11.2007 року загальна сума з ПДВ 57000,0 гривень, в т.ч. сума ПДВ 9500,0 гривень; TOB «Бласт ЛТД» відповідно податкової накладної №293 від 12.12.2007 року загальна сума з ПДВ 57001,20 гривень, в т.ч. сума ПДВ 9500,20 гривень; ТОВ «Бласт ЛТД» відповідно податкової накладної № 287 від 04.12.2007 року загальна сума з ПДВ 4690,8 гривень, в т.ч. сума ПДВ 781,8 гривень; TOB «Глав строй» код ЄДРПОУ 33217376 іпн 332173715530) відповідно податкової накладної № 56 від 29.02.2008 року загальна сума з ПДВ 2385,00 гривень, в т.ч. сума ПДВ 397,50 гривень. Загальна сума податкового кредиту за вказаними податковими накладними склала 26747,84 гривень.

До складу податкового кредиту в декларацію з ПДВ за березень 2009 року (від 21.04.2009 року) ТОВ «Цемент» віднесено податкові накладні попередніх періодів: СП «Южтехсервіс» (код ЄДРПОУ 13875786 іпн 138757815033 ) відповідно податкової накладної № 39 від 15.01.2008 року загальна сума з ПДВ 110,02 гривень, в т.ч. сума ПДВ 18,34 гривень; СП «Южтехсервіс» відповідно податкової накладної № 184 від 11.02.08 року загальна сума з ПДВ 1191,35 гривень, в т.ч. сума ПДВ 198,56 гривень; ВКФ «Внешком» ПП (код ЄДРПОУ 31185861 іпн 311858615534) відповідно податкової накладної № 7 від 22.02.2008 року загальна сума з ПДВ 141862,16 гривень, в т.ч. сума ПДВ 23643,69 гривень; TOB «Екотехінжиніринг» (код ЄДРПОУ 33701077 іпн 337010708293) відповідно податкової накладної № 13 від 22.02.2008 року загальна сума з ПДВ 271555,25 гривень, в т.ч. сума ПДВ 45259,21 гривень. Загальна сума податкового кредиту за вказаними податковими накладними склала 69119,80 гривень.

До складу податкового кредиту в декларацію з ПДВ за квітень 2009 року (від 20.05.2009 року) ТОВ «Цемент» віднесено податкові накладні попередніх періодів: TOB «Брейн Сорс Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 30964777 іпн 309647726590) відповідно податкової накладної № 462 від 21.11.2007 року загальна сума з ПДВ 12120,0 гривень, в т.ч. сума ПДВ 2020,0 гривень; TOB «Комплексна реконструкція» (код ЄДРПОУ 34873042 іпн 348730415529) відповідно податкової накладної № 56/1 від 07.12.2007 року загальна сума з ПДВ 98846,00 гривень, в т.ч. сума ПДВ 16474,33 гривень; TOB «Комплексна реконструкція» (код ЄДРПОУ 34873042 іпн 348730415529) відповідно податкової накладної № 56 від 07.12.2007 року загальна сума з ПДВ 70386,0 гривень, в т.ч. сума ПДВ 11731,00 гривень; ВАТ «Арсєлорміттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 34873042 іпн 244329704050) відповідно податкової накладної №04-04824 від 25.12.2007 року загальна сума з ПДВ 588816,0 гривень, в т.ч. сума ПДВ 98136,00 гривень; TOB «Комплексна реконструкція» (код ЄДРПОУ 34873042 іпн 348730415529) відповідно податкової накладної № 2 від 24.01.2008 року загальна сума з ПДВ 88206,00 гривень, в т.ч. сума ПДВ 14701,00 гривень; TOB «Комплексна реконструкція» (код ЄДРПОУ 34873042 іпн 348730415529) відповідно податкової накладної № 3/5 від 29.02.2008 року загальна сума з ПДВ 46064,80 гривень, в т.ч. сума ПДВ 7677,47 гривень; TOB «Комплексна реконструкція» (код ЄДРПОУ 34873042 іпн 348730415529) відповідно податкової накладної № 3/4 від 29.02.2008 року загальна сума з ПДВ 60354,00 гривень, в т.ч. сума ПДВ 10059,00 гривень; TOB «Комплексна реконструкція» (код ЄДРПОУ 34873042 іпн 348730415529) відповідно податкової накладної № З/З від 22.02.2008 року загальна сума з ПДВ 1000,0 гривень, в т.ч. сума ПДВ 166,67 гривень; TOB «Комплексна реконструкція» (код ЄДРПОУ 34873042 іпн 348730415529) відповідно податкової накладної №3/2 від 11.02.2008 року загальна сума з ПДВ 21424,00 гривень, в т.ч. сума ПДВ 3570,67 гривень; TOB «НВП Компресор» (код ЄДРПОУ 31966948 іпн 319669416010) сума ПДВ 6132,80 гривень. Загальна сума податкового кредиту за вказаними податковими накладними склала 170668,94 гривень.

На зазначені суми сплаченого податку на додану вартість згідно з податковими накладними ТОВ «Цемент» сформувало податковий кредит у січні, березні та квітні 2009 року.

Згідно акту перевірки від 14.09.2009 року №563/16-3/31519010/35 перевіряючий співробітник податкової служби дійшов висновку про заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за січень, березень та квітень 2009 року, оскільки податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту, мають бути отримані покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобовязань продавця.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Цемент» до рядка 16.4 податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року (№9001542063 від 20.10.2009 року) було включено податкові накладні ТОВ «Енергосинтез» (іпн 216710326551) від 01.02.2008 року на загальну суму 3333333,33 гривень, у т.ч. ПДВ 666666,67 гривень, та від 14.02.2008 року на загальну суму 458333,33 гривень, у т.ч. ПДВ 91666,67 гривень, тобто виписаних в іншому, ніж звітній, податковому періоді.

За висновками перевіряючих ТОВ «Цемент» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року на суму 758333,00 гривень.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п.п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу вищенаведених норм виплаває, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. При цьому, чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, дозволяє включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним за будь-який період в межах 1095 днів.

Законом встановлені дві підстави для невключення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість, зокрема, відсутність податкової накладної та невикористання придбаних товарів (послуг) у власній господарській діяльності. Спеціальним Законом також не передбачена відповідальність платника податку за порушення його контрагентами вимог законодавства, як і не передбачена залежність права покупця на віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту із своєчасністю надання продавцем податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, висновки перевіряючих щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону є необґрунтованими, оскільки позивачем включено до складу податкового кредиту суми, підтверджені податковими накладними з урахуванням вказаних норм Закону, який є спеціальним в спірних правовідносинах.

Суд критично оцінює висновок за актом перевірки щодо порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, оскільки вказана норма є диспозитивною і передбачає право, а не обовязок платника податку у разі відмови з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладу додати до податкової декларації за звітний податковий період заяві зі скаргою на такого постачальника. Крім цього, відповідні відмови від контрагентів позивача не мали місця, у звязку із чим, підстави для додавання заяви зі скаргою були відсутні.

Крім того, недотримання підприємством порядку, встановленого п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених витрат до податкового кредиту, так як згідно з абз. 2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку включеного до податкового кредиту на момент проведення перевірки платника податку. При цьому, суд враховує, що на час проведення перевірок позивачем до перевіряючих були надані документи бухгалтерського та податкового обліку в повному обсязі, що не заперечувалось представником відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 06.12.2005 року у справі №21-105сво05.

Твердження представника відповідача про те, що не знайшли свого підтвердження факти отримання податкових накладних саме у звітних періодах, в яких сформований податковий кредит з податку на додану вартість, спростовані наявними в матеріалах справи копіями реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за січень, квітень та вересень 2009 року. Зазначені реєстри є належним та допустимим доказом в спірних правовідносинах з огляду на положення п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.9.2 п.9 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року №244.

Суд приймає до уваги, що підприємством були враховані рекомендації ДПА України, викладені в листі від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417, які діяли на момент формування податкового кредиту за лютий, березень, квітень 2009 року, відповідно до яких у випадку, коли право платника податку на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулася оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані, що узгоджується з нормами спеціального Закону. Адже відповідно до пункту «д» п.п. 4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

Суд не враховує доводи представника відповідача про неможливість позивачем користуватися листом ДПА України від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417 з тих підстав, що вказане розяснення не видане на запит ТОВ «Цемент» та відповідно не може бути використане при обрахуванні сум податкових зобовязань, оскільки вони ґрунтуються на хибному тлумаченні норм, що регулюють спірні правовідносини. Так, відповідно до п.1.8 та п.1.10 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 12.04.2003 року №176, узагальнюючі податкові роз'яснення надаються Державною податковою адміністрацією України і затверджуються її наказом. Узагальнюючими податковими роз'ясненнями, яким зокрема є лист ДПА України від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417, мають право користуватися усі платники податків при обрахуванні сум податкових зобов'язань та під час проведення апеляційних процедур.

Суд не приймає, як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, посилання представника відповідача на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 року №757-р «Про деякі питання адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів)» та від 17.07.2009 року №838-р «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість, у звязку з наступним. Механізм справляння податку на додану вартість повністю врегульований Законом України «Про податок на додану вістіть».

Судом встановлено, що пункт 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року №757 «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» втратило чинність на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1120-р.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що система оподаткування встановлюється виключно законами України, а підпунктом 11.4 статті 11 Закону України «Про податок на додану вістіть» встановлено, що зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі, якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, попри встановлені розпорядженням Кабінету Міністрів України обмеження, будь-які зміни Верховною Радою України в Закон України «Про податок на додану вартість» внесені не були. Тому, оскільки Закон України має вищу юридичну силу, ніж розпорядження Кабінету Міністрів України (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.

Таким чином, висновок актів перевірок про порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону є необґрунтованим, оскільки дані норми, в їх сукупності, не зобовязують платника податку отримувати податкові накладні у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобовязань продавця, та не встановлюють обмежень в частині відображення у податковому обліку податкових накладних, виписаних у іншому, ніж звітній, податковому періоді.

Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні представник відповідача не довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.

Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемент» виконало всі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» вимоги щодо формування податкового кредиту, податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі №0001821630/0 від 22.09.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 266536,58 гривень, за штрафною санкцією 133268,29 гривень, а всього 399804,87 гривень, та №0002101630/0 від 25.11.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 758333 гривень, за штрафною санкцією 151667 гривень, а всього 910000 гривень, підлягають скасуванню, а позов задоволенню у повному обсязі.

Також, на підставі положень ч.2, 3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент»задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одеси від 22.09.2009 року №0001821630/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 266536,58 гривень та штрафної санкції в сумі 133268,29 гривень, а всього 399804,87 гривень, та від 25.11.2009 року №0002101630/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 758333,00 гривень та штрафної санкції в сумі 151667,00 гривень, а всього 910000,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано «03» червня 2010 року

03 червня 2010 року